|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Довга-довга казка
Японська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов
Жив колись давно один можновладний князь. Найбільше в світі любив він слухати казки.
Прийдуть до нього його слуги та й питають:
- Чим сьогодні завгодно князеві потішитися? У лісі багато всякої звірини: і вепрів, і оленів, і лисиць...
- Ні, не хочу на полювання їхати. Краще мені казки розповідайте, та такі, що довгі.
Прийшов якось до князя бідний коваль зі скаргою:
- Обдурив мене хитрий купець, останні гроші виманив...
А винуватець у відповідь:
- Не вір йому, князю, не обманював я його, присягаюся усіма богами! Слово моє вірне, золоте слово, а в нього жебрака, слово, легше за пір'їну...
... що її впустила у мене в саду місячна фея. Прилетіла вона у вбранні з пір'я помилуватися на квітучу сакуру...
Схопив я її за рукав, та тільки не втримав.
Заслухався князь, а про скаргу й забув. Ось тобі і справедливий суд!
Пішов коваль додому ні з чим. Доведеться, мабуть, з малими дітьми з голоду помирати.
Ні до чого князю діла немає. Прийдуть до нього самураї:
- Дозвольте доповісти, з'явилися у тутешніх лісах розбійники, ріжуть людей, грабують...
А князь тільки відмахується:
- Знайшли, про що розповідати! От якби у лісі з'явилося однооке та одноноге чудовисько!
Або якби морський цар з морською царівною на берег вийшли! Наказую відтепер доповідати мені тільки про казкові речі!
Самураї ночі не сплять, казки складають. По всіх селах, по всіх шляхах казки збирають.
Проте ніхто князеві догодити не міг.
- Казки якісь пішли зараз короткі, куці! - скаржився князь. - Тільки-но почнеш слухати зранку, а ввечері казка й кінчається!
І звелів князь оголосити такий наказ:
"Хто зуміє розповісти таку довгу-довгу казку, що князь скаже: "Досить!", той отримає винагороду - мішок із золотом!"
Зібралися у князевому палаці досвідчені казкарі з усіх Японських земель, плетуть казки одну за одною, наче нанизують довге намисто.
Але кожній казці настає кінець. У казкаря вже й язик відсохне, а князь все не каже: "Досить!". І замість винагороди наказує прогнати казкаря геть.
Але якось прийшла до палацу сива горбата стара і каже:
- Я велика майстриня розповідати довгі казки.
Зраділи слуги, повели її до князя.
- Починай! - суворо наказав князь. - Але стережися, якщо дарма хвалилася! Якщо я скажу "Досить!" - пощастило тобі, а якщо ні - то позбудешся голови!
- Давно це було, - почала стара. - Був на болоті великий ярмарок. Купці на листі латаття товар розклали, кричать, запрошують покупців.
Купила собі бура жаба повний мішок мух. А озерна жаба її запитує:
- Скільки ти за мух заплатила? Кум-кум, дорого! Адже комарі смачніші!
- Та де там! - закумкала бура жаба. - Комарів, кум-кум, я й задарма не візьму, кум-кум-кум!
Посварилися жаби.
- У тебе голова, кум-кум, як порожній гарбуз!
- А ти сама яка? Кум-кум! Сама яка?
Де сварка, там і бійка.
Зібралися бурі й озерні жаби сотнями й тисячами судити, хто правий, а хто винен. Такий ґвалт здійнявся, що всі птахи полетіли, звірі втекли.
Перемогли в суперечці бурі жаби.
Тоді послав король озерних жаб по допомогу.
І от пливуть із сусідніх островів кораблі. Сто великих кораблів, і в кожному повнісінько озерних жаб.
Раптом, подув вітер, здійнялися хвилі, і всі сто кораблів - трісь! - налетіли на скелі.
Стали радитися жаби:
- Треба плавом добиратися до берега, поки не розбило наші кораблі вщент! - говорить одна жаба.
Пострибала вона до краю корабля:
- Кум-кум, кум-кум! - куди голова, туди й ноги. Стриб у воду, шубовсть!
Тут і друга жаба пострибала до краю корабля:
- Кум-кум, кум-кум! - куди голова, туди й ноги. Стриб у воду, шубовсть!
За нею й третя жаба пострибала до краю корабля:
- Кум-кум, кум-кум! - куди голова, туди й ноги. Стриб у воду, шубовсть!
Цілий день розповідала стара, а не перелічила всіх жаб навіть з одного корабля.
Сім днів не змовкала стара. На восьмий день князь не витримав:
- Досить! Досить! Сил моїх більше немає. В очах від жаб зелено!
- Як забажаєш, князю. Але шкода. Ще багато жаб залишилося. Але що поробиш. Давай мені обіцяну нагороду, піду я додому.
- От нахабна стара! Торочить одне й те саме, та ще й нагороду просить.
- Але ж ти сам сказав: "Досить!", і всі це чули. Якщо не дотримаєш свого слова, що про тебе люди говоритимуть?
Бачить князь, не спекатися йому старої. Велів видати їй нагороду. Пішла стара додому.
Син її - той самий коваль, якого князь слухати не став.
- Не сумуй, синку! - говорить стара. - Буде нам чим діточок годувати. Відплатила я князю, він тепер мене довго пам'ятатиме!
З того часу розлюбив князь слухати довгі казки. Довго ще йому у вухах лунало: "Кум-кум, кум-кум! - куди голова, туди й ноги. Стриб у воду, шубовсть!" А коли навесні починали кумкати жаби, доводилося слугам цілу ніч бити у великий барабан.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова