Дівчинка-ревонька

Хто так гучно заревів?

Чи не череда корів?

Не корівка там рябенька –
Ганя-ревонька маленька
Плаче,
Заливається,
Платтячком втирається:
Уу-уу-у!..

Ревонька у двір виходить –
І негайно личко морщить:
– Я нікуди не піду!
Неприємно у саду.
Уу-уу-у!.. –

А додому як прийшла –
Розридалася мала,
Ніжкою тупоче:
– Знов до саду хочу!
Оо-оо-о!..

Дали Гані молока.
– Ні, ця чашка не така!
В цю не наливайте,
Іншу мені дайте!
Уу-уу-у!..

В іншій ревоньці дали –
Знову сльози потекли:
– В цій я не бажаю!
Краще дайте чаю!
Аа-аа-а!.. –

Як поклали Ганю спатки,
Знов заплакало дівчатко:
– Ой, не буду спати!
Хочу знов гуляти!
Уу-уу-у!..

Тут народ як прибіжить –
Подивитись: хто кричить,
Плаче і ридає?
Що це означає?

Бачать – дівчинка стоїть,
Не вгаває ні на мить,
Ніс опух, як бурячок,
Мокрі плаття й фартушок:
Оо-оо-о!..
Уу-уу-у!..

– Що ж ти плачеш, ревонько,
Ревонько-корівонько,
Дівчинко-ревілочко,
Хлипалко-сопілочко?
На тобі від сирості
Може цвіль повирости!