Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Дівчина-берізка

Мордовська народна казка

Дівчина-берізка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Єрьоміна Т.

Жили на краю села дід та баба. Росли у них дві доньки. Молодша, Уцяска [що означає щастя], на все вдалася – була і добра, і розумна, і вродлива. А старша, Варда [зла], хоч і гарна з себе, але гонориста та сварлива, нікому доброго слова не скаже. Молодша з будь-якою роботою впорається – вона і пряжу спряде, і жито зжене, і хліба напече. А у старшої то нитка порветься, то серп затупиться, то тісто перестоїться.

Виросли доньки, аж настав час їх заміж віддавати. Стали до них в дім свати заходити. Уцяска цілісінький день порається, то одне, то інше робить. А Варда, як вдягнеться зранку у святкове вбрання – білу сорочку, червоним шовком шиту, білий шушун із візерунком бісерним, червоний пулай і кумачеву хустку, як сяде біля вікна, так і сидить до вечора, женихів чекає, на всіх сердитим очима позирає. Тільки не засилають до неї сватів женихи – сватаються до молодшої сестри.

Дівчина-берізка

Сердиться Варда, Уцяску лає, батькові з матір'ю докоряє, ніби вони у чомусь винні.

Сплів тоді старий два козуби й каже:

– Ось що, донечки! Ідіть у ліс по ягоди. Хто з вас першою повний козуб назбирає, ту першою й віддамо заміж.

Пішли сестри до лісу. Уцяска кожній ягідці вклоняється – швидко повний козуб суниці назбирала, а Варда ягоду не бере, слідом за сестрою ходить. Вийшли вони до річки на крутий берег. Зняла старша сестра з пальця кільце та вниз із кручі кинула.

– Ох, – каже, – сестро! У мене кільце впало. Допоможи знайти, ти ж у нас спритна!

Дівчина-берізка

Поставила Уцяска на траву свій козуб і спустилася по кільце. А Варда на неї землю з кручі й обрушила. Підхопила сестрин козуб і додому побігла.

Дівчина-берізка

– Де ж твоя сестра? – питають батьки.

– Ягоди збирає. У неї козуб ще не повний! – відповідає старша дочка. – А мій повний, видавайте мене швидше заміж!

Стали старий зі старою сватів звати. Тільки не йдуть до них свати, не хочуть женихи до Варди свататися.

А молодшої дочки все немає. Пішов старий до лісу, шукав її, шукав – не знайшов. Пішла стара до лісу, шукала, шукала – не знайшла. Пропала молодша дочка Уцяска. А над річкою, на крутому бережку, де земля обрушена, виросла берізка. Та така біла, струнка та кучерява – всі, хто повз йдуть, милуються.

От якось восени йшли лісом скрипалі-музики. Сіли під берізкою відпочити, струни на скрипках підтягти. Захиталася берізка, зашуміла, жовтими листочками зашелестіла і заспівала людським голосом:

Ох, скрипалі-музики, не грайте,
Ох, люди добрі, не чіпайте,
Пожалійте дівоньку,
Болить моя голівонька,
Зла сестра мене заманила,
Сирою землею завалила…

Послухав молодий скрипаль і каже:

– Скільки я в лісі не бував, а такої берізки не бачив, – сама співає. Зроблю я з неї скрипочку!

Дівчина-берізка

Зрубав скрипаль берізку, змайстрував з неї скрипку і пішов разом із товаришами далі.

Прийшли вони до села, стали на скрипках грати, людей веселити. Збіглися до них і старі й молоді: хто танцює, хто скаче, хто пісні співає. До ночі веселилися, а як ніч настала, пішли скрипалі-музики по хатах ночувати.

Дівчина-берізка

Не знав молодий скрипаль, куди йти, ноги самі привели його до хати на краю села. Увійшов, бачить: сидять на лаві старий зі старою, а поруч із ними дівчина у святкове вбрання вдягнена. На ній біла сорочка червоним шовком шита, на ній білий шушун із візерунком бісерним, на ній червоний пулай і кумачева хустка. Сидить та сердитим оком навколо позирає.

Дістав молодий скрипаль із мішка нову скрипку та заграв. Так душевно заспівала скрипка – у старих сльози з очей бризнули. От старий і каже молодому скрипалеві:

– Дозволь, синку, на твоїй скрипочці заграти!

– Візьми, ато [батько], заграй!

Заграв старий, а скрипка людським голосом співає-розповідає:

Ох, батьку мій, не грай,
Ох, рідний мій, не займай,
Пожалій дівоньку,
Болить моя голівонька,
Зла сестра мене заманила,
Сирою землею завалила…

Тьохнуло серце у старого, каже він жінці:

– Давай, аво, ти заграй!

Стала стара грати, а скрипка співає-розповідає:

Ох, матінко, не грай,
Ох, рідна моя, не займай,
Пожалій дівоньку,
Болить моя голівонька,
Зла сестра мене заманила,
Сирою землею завалила…

Вихопила старша дочка з рук матері скрипку, почала грати. А скрипка співає-розповідає:

Ох, сестро, не грай,
Ох, зрадниця, не займай,
Пожалій дівоньку,
Болить моя голівонька,
Це ти мене заманила,
Сирою землею завалила.
Березою я знову народилася,
Кучерявою та стрункою зробилася.
Молодий скрипаль мене зрубав,
Скрипку дзвінку змайстрував…

Злякалася Варда та й кинула скрипку в піч.

Спалахнула скрипка ясним полум'ям, перекинулося полум'я з печі на підлогу, з підлоги на лавку. Заметалася старша сестра по хаті, насилу двері знайшла, на вулицю вискочила. А старий зі старою бачать – то не полум'я горить-палає, то стоїть перед ними їхня молодша дочка Уцяска у золотому вбранні з березових листочків.

Дівчина-берізка

Підійшов до дівчини-берізки молодий скрипаль, узяв її за руку, підвів до батьків, почав просити заміж за нього віддати.

Незабаром і весілля справили. Три ночі, три дні скрипалі-музики грали, гості танцювали, пили-їли, бенкетували.

А де старша сестра, так ніхто й досі не знає.

Дівчина-берізка

Автор: Мордовська народна казка; ілюстратор: Єрьоміна Т.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова