Діди Морози

Уривок з книги "Нові пригоди Гугуце"

С.Вангелі

Переклад українською – Валентина Запорожець
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Сурвилло

Звідки беруться Діди Морози? У них є своя країна. Хмари в ній тремтять від холоду, а сонце не світить, тому що воно в нас. А їм лишається тільки скалка од місяця та кілька зірок.

Всілякі Діди Морози живуть у тій країні – і старі,

і малі,

і зовсім манюні.

Зима виводить їх так: розсипле крихітки по снігу, накриє кожну шапкою,

а на ранок гульк, із крихітки маленький Дід Мороз виростає. Просто в шапці на голові.

Три дні Зима тримає їх у своїй хаті й годує сніжинками,

а потім випускає їх у двір – самі ростіть! – і виводить нових.

Маленькі Діди Морози ганяються один за одним по снігу,

їздять з гори на санчатах

і кидають шапками в білих ведмедів.

А хто лишається вдома, той ліпить снігових лялечок.

У школу Діди Морози їздять на оленях.

І вивчають там тільки географію та чужі мови, щоб знати всі на світі мови й дороги. А пишуть вони не на чорній дошці, а на білому снігу.

Найстарші Діди Морози працюють на фабриці іграшок. Ця фабрика без даху, щоб, бува, ніхто з Дідів Морозів не розтанув.

Перед Новим роком, коли сніг засипає будинки, Діди Морози кладуть іграшки в торби...

й сідають верхи на оленів.

У полі олені прокладають собі дорогу ногами, а в лісі – рогами. Діди Морози нікого не бояться. Навіть вовків, бо вовки в них служать замість собак.

 Їдуть вони, їдуть і добуваються до білої стайні. Там на них ждуть білі коні з величезними очима, які й уночі дорогу бачать.

Олені біжать назад, на північ, у царство Зими, а білі коні везуть Дідів Морозів: кого – на схід, кого – на захід, кого – на південь. Тільки сніг рипить під полозами саней, та заметіль патлає їм білі бороди, якими вони підганяють своїх коней.

У всі міста,

у всі села везуть Діди Морози подарунки дітям.

Спорожнять Діди Морози свої мішки,

повиучують напам’ять всі віршики, які діти читатимуть на ялинках, всі пісеньки всіма мовами...

та й повернуться додому.

Там вони співають один одному дитячі пісеньки,

читають віршики й чекають не дочекаються, коли ж знову прийде Новий рік.

А тим часом хмари в їхній країні тремтять від холоду, а в небі світить лише скалка од місяця та кілька зірок.