Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Дід Мазай та зайці

М.Некрасов

Дід Мазай та зайці

Переклад українською – Н.Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Новозонов

І

В серпні колись серед жовтих полів
З дідом Мазаєм я бив дупелів.

Тиша якась надзвичайна настала,
Сонце крізь хмару вгорі вигравало.

Хмарка, здавалося, зовсім мала –
Злива зненацька страшна загула!

Світлі й прямі, як сталеві дротини,
В струмені злившись, блискучі краплини

Дід Мазай та зайці

В землю встромились... Тут я та Мазай,
Змоклі, сховались в якийсь там сарай.

Діти, я вам розповім про Мазая.
Влітку, коли на село приїжджаю,

В діда завжди гостювати я звик,
З тиждень у нього живу кожен рік.

В селищі гарнім стоїть його хата.
Здавна тут родиться хмелю багато,

Тонуть садиби в зелених садах;
Житла тут всі на високих стовпах.

Дід Мазай та зайці

(Повідь весняна це місце поймає –
Селище все над водою спливає,

Наче Венеція). Сивий Мазай
Гаряче любить низинний свій край.

Вдовий, бездітний, він має лиш внука,
Битим шляхом він не ходить,– бо скука! –

За сорок верст в Кострому навпрямки
Завжди він лісом іде залюбки:

«Ліс – то не шлях: і по птиці, й по звіру
Стрельнути можна».– А дідько? – «Не вірю!

Якось вночі я до ранку блукав –
Дідька не стрів, хоч на нього й чекав!

Тут і грибів назбираєш корзину,
Попоїси і брусницю, й малину;

Ввечері ніжно вівчарик свистить,
Одуд як в бочку порожню бухтить;

Сич вилітає з дупла серед ночі –
Ріжки точені, мальовані очі...

Лячно опівночі, правда, й мені:
Надто вже тихо стає в гущині,

Тихо, як в церкві, коли по відправі
Наглухо двері зачинять тужаві,–

Тільки гілля зарипить на сосні,
Наче стара пробурчить уві сні...»

Любить дідусь лісове полювання,
Добре він жив би, не знав бідування,

Якби на очі слабішать не став:
Маху давати частенько почав.

Ну, а проте він в одчай не впадає:
Часом як стрельне – а заєць тікає,

Здалека пальцем насвариться дід:
«Брешеш – не вчешеш!» – гукає услід.

Силу він зна оповідань забавних –
Все про тутешніх мисливців невправних:

Кузь відламав у рушниці курок,
От і бере сірників коробок,

Сяде за кущик, підманює птаха,
Потім сірник до запалу – і бахка!

Ходить з рушницею другий штукар,–
Носить з собою у горщику жар.

«Що ти тягаєш, як я подивлюся?»
– Руки холонуть у мене, дідусю.

От як на зайця, бува, набреду –
Сяду, рушницю убік відкладу,

Руки над жаром зогрію спочатку,
А вже тоді і пальну по зайчатку!

«От так мисливець!» – Мазай додавав.
Я, признаюсь, від душі реготав.

Кращі за ті анекдоти селянські
(Чим вони гірші, проте, за дворянські?)

Я від Мазая билиці чував...
Діти, одну я для вас записав.

Дід Мазай та зайці

II

От що Мазай розповів у сараї:
«В нашім низиннім, болотянім краї
Вп’ятеро більше було б дичини,
Якби сітками її не ловили.
Якби сильцями її не давили;
Хоч би зайці – постраждали й вони!

Тільки напровесні води наринуть,
Сотні зайців і без того загинуть,–
Ні! Ще замало! – наскочать дядьки,
Б’ють їх і топлять... Хіба ж ото влови?!
Як їм не соромно!.. Якось по дрова
Їхав я човном,– чимало з ріки
Дров тих у повінь до нас наганяє,–
Їду, ловлю їх. Вода прибуває.

Раптом дивлюсь – на малім острівці
Цілою купкою збились зайці.

Дід Мазай та зайці

Кожну хвилину вода підкрадалась
Ближче і ближче... Під ними лишалось
Зо три аршини землі в довжину,
Ще того менше у ширину.

Дід Мазай та зайці

Тут я під’їхав: сидять довговухі...
Взяв одного я. Ні з місця зайці...
Дав я наказ їм: стрибайте щодуху!
Вмить пострибали мої молодці!

Дід Мазай та зайці

Сіли в човні. А вода прибуває.
Вже й острівець той під хвилями зник.
«Бачте,– кажу,– я до жартів не звик!
Слухайте, зайчики, діда Мазая!»

Дід Мазай та зайці

Так з балачками помалу пливем.
Глядь – іще зайчик, як стовпчик над пнем,
Лапки схрестивши, зіщуливсь від жаху...
Скільки ж ваги там – узяв бідолаху!

Дід Мазай та зайці

Тільки почав працювати веслом,
Бачу – під кущиком жметься зайчиха,
Ледве жива, а гладка, мов купчиха!
Я її взяв та й накрив сіряком,

Дід Мазай та зайці

Дуже-бо змерзла... Вже стало смеркати.
Мимо колода пливла сучкувата,
Сидячи, й стоячи, й лежачи вряд,
Тут рятувалось з десяток зайчат.

Дід Мазай та зайці

«Взяв би я вас – та наробите шкоди!»
Все ж таки жаль і зайців, і колоди...
Я за колоду гаком зачепив,
Взяв на причал їх і далі поплив...

Дід Мазай та зайці

Що вже сміялись жінки та малята,
Як пропливли між хатами зайчата:
«Гляньте, що робить старий наш Мазай!»
Добре, дивись, тільки нас не займай!..

Дід Мазай та зайці

В річці за хутором ми опинились.
Тут мої зайчики ніби сказились:
Глянуть навколо, на лапки встають,
Човен хитають, гребти не дають:

Вгледіли берег мої косоокі –
Гай, і ліщину, і луки широкі!..
Впрост я під берег колоду пригнав,
Човна припнув – і «бувайте!» сказав... 

Дід Мазай та зайці

І на весь дух
Пішли зайчата.
А я їм: «У-ух!
Тікай, звірята!
Гляди ж мені –
Тепер рятуйся,
А восени –
Вже сам шануйся!
Націлюсь: бух!
І ляжеш... Уу-ух!..»

Дід Мазай та зайці

Миттю розбіглась команда вухата.
Тільки зостались чотири зайчати –
Змерзлі та змоклі... Так я їх в мішок
Взяв і додому собі поволок.

Дід Мазай та зайці

Хворі зайчата на ранок зогрілись,
Висохли, виспались, добре наїлись.
Я їх у торбі на луки приніс,
Витрусив – ух! – і чкурнули у ліс!..

Дід Мазай та зайці

Я навздогін їм все ту ж приповідку:
«Не потрапляй восени!»
Я їх не б’ю навесні або влітку:
Хутро погане, облазять вони...»

Дід Мазай та зайці

Автор: Некрасов М.; ілюстратор: Новозонов О.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова