Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Детектив Йохим-Лис

У переказі О.Тихомирова,
за мотивами казкової повісті Інгемара Фйоля

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін

Сторінки:   1    2

Повернувшись додому, Йохим побачив записку, причеплену до дверей: "Той, хто шпигує та втручається у несвої справи, той погано закінчить. Ікс-Свистун". У Лиса аж ноги підкосилися. Ікс-Свистун! Адже це найнебезпечніший злочинець у світі! Це ж про нього писали в газетах!

Тим часом Гвидон, який не розгубився й кинувся наздоганяти злочинця, опинився в лісі. І тут раптом злодій зник, як крізь землю провалився. Гвидон трохи пройшов далі і побачив за ялинкою добре захований отвір. Це була печера. З неї лунали голоси.

Він повернувся додому і розповів про все, що бачив, Йохиму. Вислухавши секретаря, Йохим сказав:

– Приступаємо до операції "Волоцюга"!

Мадам Борсучиха відшукала на горищі купу старого одягу. Йохим вибрав собі пошарпані штани з латками, Гвидон теж вирядився у лахміття.

– А тепер – до лісу! – сказав Йохим.

– Тільки б нічого не трапилося! – проговорила мадам Борсучиха.

Ліна й Лінус про щось шепотілися. Вигляд вони мали таємничий.

План Йохима був простий та сміливий: детективи приходять до грабіжників і наймаються до них у помічники. Так вони й зробили.

У печері три шакали грали в карти.

– Чого вам тут треба? – гаркнув один із них.

– Шукаємо якоїсь підробітки, – сказав Йохим.

– Зараз прийде шеф, влаштує вам перевірку. А поки – зіграймо в карти?

Коли Йохим став тягти карту, витяглося одразу дві. Вони просто зліпилися від бруду.

– Шахраї! – закричали розбійники. – У клітку їх!

Не встигнувши й оком моргнути, Йохим з Гвидоном опинилися в клітці. Розбійники продовжили грати. Раптом вони скочили. Це наближався шеф.

Детективи затамували подих. Вони впізнали таємничу особу в чорній масці.

– Все добре, шеф! – доповіли шакали. – Ми спіймали двох підозрілих типів!

Злочинці почали планувати, як знову пограбувати крамницю Борсука. Шеф сповістив, що він дістав ключі від сейфа. Настав час обчистити його.

Шеф пішов, а розбійники продовжували гру. Раптом біля входу в печеру пролунав дивний звук. Так не могли кричати ні птах, ні звір. Але хто?

– Піди подивися: що там? – сказав один шакал іншому.

– Е, ні, давай вже разом!

Тільки-но вони вийшли, як у печеру прошмигнув Лінус. Він швидко відімкнув замок на клітці. Полонені разом із Лінусом кинулися до виходу та зникли в лісі.

По дорозі до них приєдналася Ліна. Борсучата розповіли, що вони увесь час слідкували за "волоцюгами" і придумали, як виманити розбійників: засунувши два пальця до рота, Ліна закричала страшним голосом.

Коли вся компанія підійшла до крамниці Борсука, вони побачили, що злодій, як і напередодні, вискочив у вікно. На спині у нього був туго набитий мішок.

– Збирайте народ та мерщій до лісу! – закричав Йохим.

Незабаром до печери підійшов великий натовп. У ній був і кравець Голка-Їжак зі своїми численними родичами.

– Ви, – сказав їм Йохим-Лис, – спорудіть колючу загороду, на той випадок, якщо злочинці спробують втекти.

Разом із Гвидоном Йохим почав пробиратися до печери. Розбійники пакували мішки й валізи. Лис подав знак Гвидону, і кожен з них кинув своє ласо.

Петля Йохима затягла одразу двох. Гвидон спіймав лише одного, зате це був сам Ікс-Свистун! Четвертому вдалося вирватися назовні, але він зміг дістатися лише до колючої загороди.

Йохим підійшов до Ікса-Свистуна та зірвав із нього маску. Усі ахнули від здивування: під маскою ховався Ромуальд-Россомаха!

– Цей пан мені одразу не сподобався, – сказав Йохим, – але білосніжна сорочка й бездоганно зав'язана краватка збили мене з пантелику.

– Тепер ви розумієте, – продовжував він, – як могли статися ті крадіжки, здійснені без жодних слідів? Іксу-Свистуну варто було лише вибрати момент, коли родина борсуків піде спати. А тепер подивимося, що знаходиться у валізах злодіїв.

Звичайно, із валіз витягли десять банок малинового варення, швейцарський сир, ковбасу, шинку, пакети цукерок, вівсяних пластівців і... кішечку Кеті.

– Важкий був вечір, – сказав Боніфаций-Борсук, – і я вважаю, що непогано б нам було перекусити.

З порожніх ящиків спорудили великий стіл, і всі з апетитом накинулися на їжу. Бенкетували аж до ранку.

Сторінки:   1    2

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова