Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Дамдин-музика

Монгольська народна казка

Дамдин-музика

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Н.Ентіс

В одного бідного кочівника був син. Звали його Дамдин. Коли хлопець підріс, батько сказав йому:

– Ходи, Дамдине, з юрти, повчися в людей якогось гарного ремесла.

Дамдин-музика

Три роки пропадав Дамдин хтозна-де, аж на четвертий повернувся.

– Якої справи вивчився, сину мій? – запитує батько.

– Навчився грати на хурі, – відповідає Дамдин. – Хто мою гру чує, в того серце веселіше б'ється.

Дамдин-музика

– Бути музикою – це не справжнє діло! – сердито проказав батько. – От якби ж ти вмів пасти худобу, чи об'їжджати коней, як інші! Ходи ще в люди, та навчися корисної справи.

І пішов Дамдин світ за очі.

Дамдин-музика

Прийшов він до синього моря, сів на прибережний камінь і заграв на хурі. Вийшла з моря дівчина, така гарна, якої на землі й не побачиш.

– Я – дочка морського володаря, – говорить дівчина, – дуже сподобалася моєму батькові твоя гра. Ходімо зі мною у палац.

Дамдин-музика

Веліла красуня Дамдину заплющити очі, узяла його за руку і повела в море. Хтозна, скільки вони йшли.

Дамдин-музика

А як розплющив Дамдин очі, бачить: стоїть він у дивовижному морському палаці, а посеред великої зали на килимі сидить сам морський володар.

– Ти дуже добре граєш, – говорить він. – Заграй мені ще.

Дамдин-музика

Заграв Дамдин на хурі так, що всі заслухалися.

– Залишайся жити в моєму палаці. Ні в чому потреби не знатимеш. – говорить йому володар.

– Ні, – відповідає Дамдин. – Я – людина і маю жити не землі, грати для людей, щоб було їм веселіше.

Дамдин-музика

Тож взяла морська царівна Дамдина за руку і вивела не берег.

– Живи на своїй землі! – сказала вона і гірко заплакала.

Дамдин-музика

– Чого ти плачеш? – запитує Дамдин.

– Шкода мені з тобою розлучатися, – відповідає дівчина. – Вічно б твою гру слухала.

– Тоді залишайся ти на землі, – говорить Дамдин. – Будемо жити в одній юрті, будеш мені дружиною коханою.

Дамдин-музика

Погодилася дівчина. Знайшли вони порожню юрту біля старого колодязя. Оселилися в ній, завели господарство. Живуть, один одним не натішаться.

Дамдин-музика

Якось приїхав у той степ хан зі своїми вірними воїнами-циріками. Покликав хан одного з них і наказав:

– Їдь до найближчої юрти, засмаж мені перепелів.

Дамдин-музика

Поїхав цирік до найближчої юрти біля колодязя, а в юрті вогнище горить. Поклав він перепелів на вогонь, щоб вони підсмажилися.

Дамдин-музика

Аж тут побачив дружину Дамдина. Дивиться на неї, очей не може відвести. Так задивився, що забув про перепелів, а коли отямився, від них вже купка попелу залишилася.

– Нещасна моя голова! – вигукнув цирік. – Накаже хан її мені відрубати!

Дамдин-музика

А дружина Дамдина говорить:

– Не бійся. Є у мене перепела, засмажу їх, відвезеш ханові.

Дамдин-музика

Привіз цирік ханові двох смажених перепелів. Сів хан їсти. Їв, їв, а з'їсти не зміг. Дуже здивувався.

Дамдин-музика

Покликав на допомогу всіх циріків, а було їх у нього дев'ятсот дев'яносто дев'ять душ. Сіли вони з ханом поруч, стали перепелів їсти. Їли, їли, а з'їсти не змогли. Збагнув хан, що не звичайні це перепели.

Дамдин-музика

Накинувся хан на циріка:

– Кажи! Звідки в тебе такі перепели, що скільки їх не їж, їх не стає менше?

Злякався цирік. Все розповів хану. Наказує хан:

– Їдь до юрти, привези мені чоловіка цієї красуні.

Дамдин-музика

Поїхав цирік до юрти Дамдина, передав наказ хана.

– Їдь, – говорить дружина Дамдину. – Накаже тобі хан віддати йому мене за дружину, а ти скажи: знайдеш мене в моїй юрті, хай буде по-твоєму, а не знайдеш – віддаси мені тисячу коней.

Дамдин-музика

Сказав Дамдин так, як веліла його дружина.

Подумав хан: "Хіба ж це важко – знайти людину у маленькій юрті? І сліпий знайде." – Та й погодився:

– Гаразд, ховайся, а я піду шукати.

Дамдин-музика

Повернулися вони до юрти. Змахнула красуня рукою, проказала вона чарівні слова, і перетворила чоловіка не дерев'яний товкач.

Дамдин-музика

Насипала в ступу зерна, узяла товкач, сидить, товче. Увірвався хан до юрти, почав скрізь Дамдина шукати. Шукав, шукав, не знайшов. Розсердився:

– Я тебе не знайшов, але і ти мене не знайдеш!

Дамдин-музика

Вискочив хан з юрти. Жінка знову перетворила Дамдина на людину й каже:

– Хан теж чарівні слова знає, на кого хоче, на того перетвориться. Будь уважний і знайдеш його.

Дамдин-музика

Почав Дардин шукати хана. Бачить, біля колодязя виросло деревце, якого раніше не було. Здогадався, що це – хан, а вголос говорить:

– Зрубаю-но я це деревце, зроблю собі палицю.

А деревце відповідає:

– Не рубай мене, твоя взяла, я – хан!

Дамдин-музика

– Віддавай тисячу коней, якщо програв, – говорить Дамдин.

– Ні, відповідає хан, – ховайся ще раз. Тепер я тебе одразу знайду!

Дамдин-музика

Перетворила дружина Дамдина на комашку. Сіла комашка на шапку хану. Той шукав, шукав, всю юрту обшукав, не знайшов. Розсердився:

– Я тебе не знайшов, але і ти мене не знайдеш!

Дамдин-музика

Вискочив хан з юрти. Дружина знову обернула Дамдина на людину і каже:

– На  заході сонця прийдуть до озера на водопій сто білих баранів і один – не баран. Будь уважний, це і є хан.

Дамдин-музика

Прийшов Дамдин до озера. Чує, барани мекають, ідуть на водопій, а попереду всіх – чорний цап. Схопив Дамдин цапа за роги та й говорить:

– Давно шукаю козячу шкуру собі на чоботи.

Заревів цап:

– Відпусти мене. Знов твоя взяла. Я – хан!

Дамдин-музика

Але і коней не віддає. Говорить:

– Спочатку на конях поскачемо наввипередки. Хто проскоче триденний шлях за три години, той і переможець.

Засумував Дамдин. Пішов, похнюпившись, додому.

Дамдин-музика

Дружина привела його на берег моря і каже:

– Грай на хурі.

Заграв Дамдин. Показалася над водою голова морського володаря.

– Батьку, дай нам прудконоге лоша, – просить його дочка.

– Дам, – погодився батько, – тільки нехай Дамдин грає мені до самого заходу сонця.

Дамдин-музика

Заграв Дамдин, а як почервоніло небо, вийшло з моря восьминоге лоша, ледве плететься. Говорить Дамдин дружині:

– Хіба це кінь? Де йому з ханськими конями тягатися!

– Не помирай, поки смерть не прийшла, не горюй, поки горе на настало! Їдь вранці до озера, – відповідає йому дружина.

Дамдин-музика

Поїхав Дамдин зранку до озера. Дивиться: під ханом кінь вороний. А хан побачив восьминоге лошатко та й розреготався. І дев'ятсот дев'яносто дев'ять циріків регочуть разом із ним.

Дамдин-музика

Вдарив хан нагайкою свого вороного коня, і помчав кінь як вихор. Дамдин почекав, коли хан зникне з очей, і лише тоді смикнув лоша за поводи.

Дамдин-музика

Наче блискавка промайнуло в повітрі восьминоге лоша, доскакало до кінця степу...

Дамдин-музика

і повернулося, а хан тільки в обід назад повернувся.

– Віддавай тисячу коней, – говорить Дамдин, – як домовлялися!

– Не віддам, – уперся хан. – Не віддам, поки не зробиш так, щоб вода в озері закипіла, а то не побачиш більше своєї дружини.

Дамдин-музика

Прийшов сумний Дамдин до своєї юрти. А дружина йому каже:

– Не помирай, поки смерть не прийшла, не горюй, поки горе на настало! Ось тобі два камінця. Кинеш в озеро білий камінець, воно закипить. Покладеш за щоку чорний камінець – ніякий окріп тебе не обпече.

Дамдин-музика

Прийшов Дамдин до озера. А хан вже там чекає. З ним дев'ятсот дев'яносто дев'ять циріків на вороних конях. Кинув Дамдин непомітно у воду білий камінець.

Дамдин-музика

Завирувала, заклекотіла вода в озері. Хан бачить, що знову він програв і говорить:

– Перепливи кипляче озеро, віддам тисячу коней.

Дамдин-музика

Дамдин непомітно поклав за щоку чорний камінець і поплив на другий берег. Окріп йому не страшний.

Дамдин-музика

Приплив назад і каже:

– Я туди й назад плив, а ти, хане, зі своїми воїнами хоча б туди перепливи.

Подумав хан: "Що ж ми, гірші за звичайнісінького музику?"

Дамдин-музика

Закричав:

– Ну ж бо, вірні мої циріки, за мною! – і кинувся в кипляче озеро, і всі дев'ятсот дев'яносто дев'ять циріків слідом за ним. І десяти сажнів не пропливли – всі зварилися.

Дамдин-музика

Дамдин порахував ханських коней – якраз тисяча й виявилася.

Дамдин-музика

Відтоді став він жити з дружиною без горя й турбот. І кожного дня тішив сусідів грою на хурі.

Дамдин-музика

Автор: Монгольська народна казка; ілюстратор: Ентіс Н.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова