Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Чудодійна сорочка

Російська народна казка

Чудодійна сорочка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Сільваші

В одному царстві жив багатий купець; помер купець і залишив трьох дорослих синів. Старші двоє кожного дня ходили на полювання.

Чудодійна сорочка

Якось відпросили вони у матері й молодшого брата, Івана, на полювання, завели його в дрімучий ліс та й покинули там – щоб усе батьківське майно розділити між собою на дві частини, а його позбавити спадщини.

Чудодійна сорочка

Іван купецький син довгий час блукав лісом, харчуючись ягодами та корінцями; нарешті вибрався на чудову рівнину і на тій рівнині побачив будинок.

Чудодійна сорочка

Увійшов до кімнат, ходив-ходив – немає нікого, скрізь порожньо; тільки в одній кімнаті стіл накритий на трьох, на тарілках лежать три хліби, перед кожною – по пляшці з вином поставлено.

Чудодійна сорочка

Іван купецький син відкусив від кожного хліба по маленькому шматочку, з'їв і потім з усіх трьох пляшок відпив потрошку і сховався за двері.

Чудодійна сорочка

Раптом прилітає орел, вдарився об землю і став молодцем; за ним прилітає сокіл, за соколом горобець – вдарилися об землю й обернулися теж гарними молодцями.

Чудодійна сорочка

Сіли за стіл їсти.

– Але ж хліб та вино у нас початі! – каже орел.

– І то правда, – відповідає сокіл, – видно, хтось до нас у гості завітав.

Чудодійна сорочка

Стали гостя шукати-викликати. Каже орел:

– Покажись-но нам! Коли ти старий дід – будеш нам рідний батько, коли добрий молодець – будеш рідний брат, коли ти старенька – будеш мати рідна, а коли красна дівчина – назвемо тебе рідною сестрою.

Чудодійна сорочка

Іван купецький син вийшов з-за дверей; вони його ласкаво прийняли і назвали своїм братом.

Чудодійна сорочка

На другий день став орел просити Івана купецького сина:

– Послужи нам службу – сиди тут і рівно через рік у цей самий день накрий на стіл.

– Добре, – відповідає купецький син, – буде виконано. Віддав йому орел ключі, дозволив скрізь ходити, на все дивитися, тільки одного ключа, що на стіні висів, брати не дозволив.

Чудодійна сорочка

Після того обернулися добрі молодці птахами – орлом, соколом і горобцем – та й полетіли.

Чудодійна сорочка

Іван купецький син ходив якось по дворі і побачив у землі двері на міцному замку; захотілося йому туди зазирнути, став ключі підбирати – жоден з них не підходить; побіг до кімнат, зняв зі стіни заборонений ключ, відімкнув замок та й відчинив двері.

Чудодійна сорочка

У підземеллі богатирський кінь стоїть – в усьому білому вбранні, по обидва боки сідла дві сумки привішені: в одній – золото, в другій – дорогоцінне каміння.

Чудодійна сорочка

Почав він коня гладити; богатирський кінь ударив його копитом у груди і вибив із підземелля на цілу сажень. Від того Іван купецький син спав безпробудно до того самого дня, в який повинні прилетіти його названі брати.

Чудодійна сорочка

Тільки-но прокинувся, замкнув він двері, ключ на старе місце повісив і накрив стіл на трьох.

Чудодійна сорочка

От прилетіли орел, сокіл і горобець, вдарилися об землю і стали добрими молодцями, привіталися і сіли обідати.

Чудодійна сорочка

На другий день почав просити Івана купецького сина сокіл: послужи, мовляв, службу ще один рік! Іван купецький син погодився.

Чудодійна сорочка

Брати полетіли, а він знову пішов по двору, побачив у землі другі двері, відімкнув їх тим самим ключем. У підземеллі богатирський кінь стоїть – в усьому білому вбранні, по обидва боки сідла сумки причеплені: в одній – золото, в другій – дорогоцінне каміння. Почав він коня гладити; богатирський кінь ударив його копитом у груди і вибив із підземелля на цілу сажень. Від того Іван купецький син спав безпробудно стільки ж часу, як і раніше; прокинувся в той самий день, коли брати повинні прилетіти, замкнув двері, ключ на стіну повісив і накрив на стіл.

Чудодійна сорочка

Прилітають орел, сокіл і горобець; вдарилися об землю, привіталися і сіли обідати.

Чудодійна сорочка

Другого дня вранці почав горобець просити Івана купецького сина: послужи, мовляв, службу ще один рік!

Чудодійна сорочка

Він погодився. Брати обернулися птахами й полетіли. Іван купецький син прожив цілий рік сам, і коли настав урочний день – накрив стіл і дожидає братів.

Чудодійна сорочка

Брати прилетіли, вдарилися об землю і стали добрими молодцями; увійшли, привіталися і пообідали.

Після обіду говорить старший брат, орел:

– Дякую тобі, купецький сину, за твою службу; ось тобі богатирський кінь – дарую з усією збруєю, із золотом та із дорогоцінним камінням.

Чудодійна сорочка

Середній брат, сокіл, подарував йому другого богатирського коня, а менший брат, горобець, – сорочку.

– Візьми, – каже, – цю сорочку куля не бере; коли вдягнеш її – ніхто тебе не подужає!

Чудодійна сорочка

Іван купецький син надів ту сорочку, сів на богатирського коня і поїхав сватати за себе Олену Прекрасну; а про неї було по всьому світу оголошено: хто переможе Змія Горинича, за того їй заміж і йти.

Чудодійна сорочка

Іван купецький син напав на Змія Горинича, переміг його і вже збирався затиснути йому голову в дубовий пень, та Змій Горинич почав слізно благати-просити:

– Не бий мене до смерті, візьми до себе на службу; буду тобі вірний слуга!

Чудодійна сорочка

Іван купецький син зглянувся з нього, взяв його із собою, привіз до Олени Прекрасної і трохи згодом одружився з нею, а Змія Горинича зробив кухарем.

Чудодійна сорочка

Якось поїхав купецький син на полювання, а Змій Горинич спокусив Олену Прекрасну і наказав їй розвідати, чому Іван купецький син такий мудрий і сильний?

Чудодійна сорочка

Змій Горинич зварив міцного зілля, а Олена Прекрасна напоїла тим зіллям свого чоловіка і стала його безперестанку випитувати:

– Скажи, любий, в чому твоя мудрість, в чому твоя сила?

Чудодійна сорочка

Іван купецький син і видав їй таємницю:

– Моя сила і мудрість в оцій сорочці.

Чудодійна сорочка

Після того сп'янів і заснув; Олена Прекрасна зняла з нього сорочку, порубала його на дрібні шматки і наказала викинути в чисте поле, а сама стала жити зі Змієм Гориничем.

Чудодійна сорочка

Три доби лежало тіло Івана купецького сина по чистому полю розкидане; вже й ворони злетілися клювати його.

Чудодійна сорочка

О тій порі пролітали повз те місце орел, сокіл і горобець, побачили мертвого брата. Негайно кинувся сокіл униз, убив з нальоту воронятко розірвав його навпіл і сказав старому ворону:

Чудодійна сорочка

– Принеси мерщій мертвої та живої води!

Ворон полетів і приніс мертвої і живої води. Поклали шматки воронятка поруч, покропили його мертвою водою, тіло й зрослося, покропили живою водою – ожило воронятко й полетіло. Орел, сокіл і горобець склали тіло Івана купецького сина, покропили спершу мертвою водою, а потім живою.

Чудодійна сорочка

Іван купецький син піднявся, подякував їм; вони дали йому золотий перстень.

Чудодійна сорочка

Тільки-но Іван купецький син надів перстень на руку, як негайно обернувся конем і побіг на двір Олени Прекрасної. Змій Горинич впізнав його, наказав зловити цього коня, поставити до стайні і наступного дня вранці відрубати йому голову.

Чудодійна сорочка

При Олені Прекрасній була служниця; шкода їй стало такого гарного коня, пішла до стайні, сама гірко плаче і примовляє:

– Ах, бідолашний коню, тебе завтра буде страчено.

Відповідає їй кінь людським голосом:

– Приходь завтра, красна дівчино, на місце страти, і як бризне кров моя додолу – наступи на неї своєю ніжкою; після збери цю кров разом із землею та й порозкидай навкруг палацу. Вранці повели коня на страту; відрубали йому голову, кров бризнула – дівчина наступила на неї своєю ніжкою, а потім зібрала разом із землею і розкидала навкруг палацу; того ж дня виросли навкруг палацу гарні садові дерева. Змій Горинич віддав наказ вирубати ці дерева і спалити всі до одного. Служниця заплакала і пішла в сад в останній раз погуляти-помилуватися. Каже їй одне дерево людським голосом:

– Послухай, красна дівчино! Як стануть сад рубати, ти візьми одну трісочку та й кинь в озеро.

Вона так і зробила, кинула трісочку в озеро – трісочка обернулася золотим качуром і попливла по воді.

Чудодійна сорочка

Прийшов на те озеро Змій Горинич – надумав пополювати, побачив золотого качура.

– Дай, – думає, – живцем зловлю!

Зняв із себе чудодійну сорочку, що Іванові купецькому синові горобець подарував, та й кинувся в озеро.

Чудодійна сорочка

А качур все далі, далі, завів Змія Горинича вглиб, спурхнув – і на берег, обернувся добрим молодцем, надів сорочку та й вбив змія.

Чудодійна сорочка

Після того прийшов Іван купецький син під палац, Олену Прекрасну стратив, а з служницею одружився і став із нею жити-поживати, добра наживати.

Чудодійна сорочка

Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Сільваші Т.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова