|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
в обробці В.Важдаєва

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов
У давні часи жив на світі пастушок Ма Лян.

Одного разу гнав він буйвола повз багатий будинок.

І побачив, як художник пише для поважного мандарина картину.

- Шановні панове! - сказав Ма Лян. - Я так хочу навчитися малювати, подаруйте мені пензлика!

- Ви тільки подивіться! Жебрак хоче стати художником! - засміявся мандарин. - От зараз скуштуєш наших палиць!

Сумний пішов хлопець додому.

"І все ж таки я буду художником!" - вирішив Ма Лян. Узяв він прутик і почав малювати на піску...

Обугленою паличкою малював на пеньку...

Він малював навіть на скелях!

"О, якби у мене був пензлик!.. - подумав Ма Лян. - Півник вийшов би як живий!"

Раптом у хатині спалахнуло полум'я.

І Ма Лян побачив сивого старця.

- Твоя наполегливість заслуговує на винагороду, - промовив старець і простягнув хлопцеві панзлик. - Але пам'ятай, цей пензлик чарівний, поки художник добрий і справедливий!

Старий зник. А Ма Лян став домальовувати півня пензликом.

Раптом півник ожив, розправив крила і злетів зі стіни.

У цей час на вулиці почувся крик, це подушник (той, хто збирає податки) забирав у бідної дівчини її єдину овечку.

- Не плач! - сказав Ма Лян. - Цей чарівний пензлик допоможе тобі.

І він намалював на стіні будинку баранчика.

Баранчик ожив і забекав.
- Він не гірший за твою овечку, ти згодна? От і візьми його собі, - сказав Ма Лян і пішов.

Іде він повз рисове поле, бачить - тягне бідний селянин за собою плуг, тому що немає у нього буйвола.

З останніх сил працює бідняк, поки нарешті зовсім не знесилив і не впав.

Але добрий Ма Лян змахнув чарівним пензликом...

І на світ з'явився могутній буйвіл. Віддав Ма Лян буйвола селянину.

У цей час несли слуги у ношах жорстокого і жадібного мандарина.

Він бачив усе, що відбувалося на рисовому полі.

Наказав він схопити хлопця і привести до нього.

- Тепер ти малюватимеш тільки для мене! - сказав мандарин Ма Ляну.

Не захотів Ма Лян, відмовив мандарину, і за це сміливого хлопця кинули до в'язниці.

Там сиділо кілька в'язнів.
- Ми не маємо грошей, щоб заплатити мандарину податки, ось тому він нас і тримає у в'язниці.
- Я допоможу вам! - сказав Ма Лян.

І він намалював на стіні в'язниці двері.

Ма Лян розчинив їх, і в'язні вийшли на волю.

Кинулися охоронці за ними.

Але Ма Лян намалював чотирьох швидконогих коней і втікачі помчали в різні боки.

А Ма Лян пішов своєю дорогою. Дійшов він до селища, в якому пересохла річка. Падаючи від утоми тягають селяни з далекого озера воду на рисові поля.

Не побоявся Ма Лян викрити себе і намалював велику водойму і водогін з колесами.

Як же були втішені селяни, коли колесо закрутилося і вода пішла на поля.

Дізнався мандарин про таке диво і одразу здогадався, що це справа рук Ма Ляна. Наказав він знову спіймати хлопця і забрати у нього пензлик.

Велів він своєму придворному художнику намалювати золоті злитки, але як не намагався художник, вони не перетворювалися на справжні, адже пензлик Ма Ляна ставав чарівним тільки в руках справедливої людини.

А тим часом на площі усе було готове до страти Ма Ляна, і ось вже кат заніс над його головою свій гострий меч.

- Наказую зупинити страту! - закричав мандарин і від нетерпіння й сам побіг слідом за своїми слугами.

- Намалюй мені гору з чистого золота, і я подарую тобі життя! - сказав мандарин Ма Ляну.

І Ма Лян погодився. Але гору він намалював на острові посеред широкого моря, а тут, біля берега, намалював корабель.

Зрадів мандарин і поплив зі своїми слугами до золотої гори.

Змахнув Ма Лян пензликом і почав малювати на морі хвилі. Зашуміло море, завирували хвилі!

Ще один рух - вдарила блискавка, і корабель пішов на дно з мандарином і з його слугами.

А Ма Лян попрощався з селянами і пішов по світу - нести людям радість і щастя.

Читайте інший варіант цієї казки:

Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова