Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
в обробці В.Важдаєва
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов
У давні часи жив на світі пастушок Ма Лян.
Одного разу гнав він буйвола повз багатий будинок.
І побачив, як художник пише для поважного мандарина картину.
- Шановні панове! - сказав Ма Лян. - Я так хочу навчитися малювати, подаруйте мені пензлика!
- Ви тільки подивіться! Жебрак хоче стати художником! - засміявся мандарин. - От зараз скуштуєш наших палиць!
Сумний пішов хлопець додому.
"І все ж таки я буду художником!" - вирішив Ма Лян. Узяв він прутик і почав малювати на піску...
Обугленою паличкою малював на пеньку...
Він малював навіть на скелях!
"О, якби у мене був пензлик!.. - подумав Ма Лян. - Півник вийшов би як живий!"
Раптом у хатині спалахнуло полум'я.
І Ма Лян побачив сивого старця.
- Твоя наполегливість заслуговує на винагороду, - промовив старець і простягнув хлопцеві панзлик. - Але пам'ятай, цей пензлик чарівний, поки художник добрий і справедливий!
Старий зник. А Ма Лян став домальовувати півня пензликом.
Раптом півник ожив, розправив крила і злетів зі стіни.
У цей час на вулиці почувся крик, це подушник (той, хто збирає податки) забирав у бідної дівчини її єдину овечку.
- Не плач! - сказав Ма Лян. - Цей чарівний пензлик допоможе тобі.
І він намалював на стіні будинку баранчика.
Баранчик ожив і забекав.
- Він не гірший за твою овечку, ти згодна? От і візьми його собі, - сказав Ма Лян і пішов.
Іде він повз рисове поле, бачить - тягне бідний селянин за собою плуг, тому що немає у нього буйвола.
З останніх сил працює бідняк, поки нарешті зовсім не знесилив і не впав.
Але добрий Ма Лян змахнув чарівним пензликом...
І на світ з'явився могутній буйвіл. Віддав Ма Лян буйвола селянину.
У цей час несли слуги у ношах жорстокого і жадібного мандарина.
Він бачив усе, що відбувалося на рисовому полі.
Наказав він схопити хлопця і привести до нього.
- Тепер ти малюватимеш тільки для мене! - сказав мандарин Ма Ляну.
Не захотів Ма Лян, відмовив мандарину, і за це сміливого хлопця кинули до в'язниці.
Там сиділо кілька в'язнів.
- Ми не маємо грошей, щоб заплатити мандарину податки, ось тому він нас і тримає у в'язниці.
- Я допоможу вам! - сказав Ма Лян.
І він намалював на стіні в'язниці двері.
Ма Лян розчинив їх, і в'язні вийшли на волю.
Кинулися охоронці за ними.
Але Ма Лян намалював чотирьох швидконогих коней і втікачі помчали в різні боки.
А Ма Лян пішов своєю дорогою. Дійшов він до селища, в якому пересохла річка. Падаючи від утоми тягають селяни з далекого озера воду на рисові поля.
Не побоявся Ма Лян викрити себе і намалював велику водойму і водогін з колесами.
Як же були втішені селяни, коли колесо закрутилося і вода пішла на поля.
Дізнався мандарин про таке диво і одразу здогадався, що це справа рук Ма Ляна. Наказав він знову спіймати хлопця і забрати у нього пензлик.
Велів він своєму придворному художнику намалювати золоті злитки, але як не намагався художник, вони не перетворювалися на справжні, адже пензлик Ма Ляна ставав чарівним тільки в руках справедливої людини.
А тим часом на площі усе було готове до страти Ма Ляна, і ось вже кат заніс над його головою свій гострий меч.
- Наказую зупинити страту! - закричав мандарин і від нетерпіння й сам побіг слідом за своїми слугами.
- Намалюй мені гору з чистого золота, і я подарую тобі життя! - сказав мандарин Ма Ляну.
І Ма Лян погодився. Але гору він намалював на острові посеред широкого моря, а тут, біля берега, намалював корабель.
Зрадів мандарин і поплив зі своїми слугами до золотої гори.
Змахнув Ма Лян пензликом і почав малювати на морі хвилі. Зашуміло море, завирували хвилі!
Ще один рух - вдарила блискавка, і корабель пішов на дно з мандарином і з його слугами.
А Ма Лян попрощався з селянами і пішов по світу - нести людям радість і щастя.
Читайте інший варіант цієї казки:
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова