|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Закарпатська народна казка
у переказі Андрія Калини

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Кохаль
Жили-були два брати. Росли вони у бідній родині, знали тільки біду та нестатки.

Настав час женитися. Старший, Юра, взяв собі за жінку стару дівчину, аби пристати на багатство.

Молодший, Михайло, оженився на молодій, але сиротині. І не жилося йому добре, бо не мав нічого для господарювання, окрім голих рук.

Доки брати були нежонаті, вони шанувалися. А після одруження їх дороги зовсім розійшлися.

Надійшла весна, а у Михайла немає насіння і на одну грядку. Зажурився чоловік, що нічого не посіє, а там і зима прийде...

Нічого робити. Порадився до брата. А той йому:
– Геть із мого двору!

Настало літо.
Хата в Михайла невелика, а під стріхою – сила-силенна ластів'ячих гнізд.

Знявся якось вихор і викинув із гнізд ластів'ят. Погинули пташенята, тільки одне лишилося, та й те зламало ніжку.

Взяв Михайло пташечку, приклав до ніжки смерекові бильцятка, перев'язав, закапав молочком.

А коли пташка видужала, виніс її з хати і випустив на волю.

Через кілька днів ластівка повернулась. Полетіла перед хатою і випустила з дзьобика одну зернину дині.

– Тепер маємо насіння! – радіє Михайло. – Посадимо, щось вродить і нам. І посадили зерня на городі.

Скоро насінина прокільчилася, викинула листочки й потяглася паворозом. Павороз спочатку розквітнув квітами, а потім з'явилися плоди.

Минуло літо – й виросли бідному чоловікові три дині, але такі великі, яких ще світ не бачив.

Михайло й каже жінці:
– Принеси з городу одну диню. Звариш – буде полуденок.
– Та як я її принесу, коли вона така велика?
Пішли вони обоє.

Взявся за диню чоловік, взялася і жінка – ледве її занесли до хати.

Михайло розколов сокирою диню, а в ній повним-повно усіляких страв та різних напоїв. Так багато, що вистачить на довгі літа.

Внесли до хати другу диню. Не встиг Михайло розрубати, як з неї вивалилося всякого одягу – село можна б одягти.

Чоловік і жінка вже чекають, що буде в третій дині. Заносять і її. Михайло втнув сокирою, а з неї нараз висипалася ціла громада золота і срібла.

Позаздрив Юра Михайлові. І каже своїй жінці:
– Іди до Михайла – спитай, від чого став багатим.

Прийшла Юрова жінка до родича тоді, коли його дома не було. А господиня їй і розповіла, як злий вихор скинув ластів'ят, як чоловік виходив покалічене пташатко, як ластівка принесла насінину і з неї виросли три дині.

Повернулась Юрова жінка додому і все, що почула, розповіла чоловікові.

Настала ще одна весна. Прилетіли ластівки, звили собі гнізда і під Юровою хатою. Вилупилися маленькі пташата, ціпкотять.

Чекає багач вихора – вихор не налітає. Тоді він не втерпів – узяв довгу палицю і позбивав гнізда.

Підняв одне пташеня з поламаною ніжкою, взявся лікувати.

І ластів'ятко видужало. Приніс його Юра на подвір'я, випустив на волю.

Минув час, і ластівка принесла багатому насінину дині.

Зрадів Юра. Пішли з жінкою на город, посадили зернину і чекають, щоб і до них привалило щастя.

Насінина проросла, зазеленіла листочками, потяглася паворозом і зацвіла золотистим цвітом.

Та не виросли три дині, бо зав'язався тільки один цвіт.

Юра й цьому радий. Ледве чекає, щоб настала осінь. Днює й ночує на городі, щоб якась мара не вкрала диню.

Прийшов і той час, коли вона достигла. Махнув Юра сокирою, диня розлетілася на дві половини, а з середини вибухнуло полум'я.

Згоріла хата, згорів хлів і все-все довкола. Так багач став бідним. Ганьбився йти до брата просити допомоги й пішов по світу з торбою...

Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова