Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Чукотська народна казка

Чайка

Переклад українською – В.Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Р.Халілов

Далеко на півночі, на березі холодного моря жили чоловік і жінка, чукчі. І було у них двоє дітей: хлопчик і дівчинка.

Кожного дня чукча ходив далеко в море ловити рибу, а діти на березі збирали морську траву і черепашки.

Якось повернувся батько з моря, витяг човна на берег і пішов із рибою в ярангу. (Яранга – це житло, в якому живуть чукчі. Воно покрите оленячими або моржовими шкурами.)

Каже брат сестрі:

– Давай покатаємося в човні! Давно нас батько не брав у море.

Зіштовхнули вони човен у воду і попливли.

Раптом налетів злий вітер і здійнялася буря.

Хвилі почали захльостувати човен. А вітер став відносити його все далі й далі на середину моря.

Плаче сестра, а брат її втішає:

– Не плач! Ми ще врятуємося.

Викинуло човна на невідомий острів.

– Нас тут ніхто не знайде! – сказала сестра. – Сюди жоден рибалка не запливає.

Сидять вони на землі та плачуть. Пролітає над ними чорний ворон.

– Вороне, вороне, – закричали брат і сестра, – допоможи нам!

– Коок! Коок! – крикнув ворон і полетів. Летить над ними білий лебідь.

– Дідусю лебедю, допоможи!

– Диги-диги-диги! – крикнув лебідь і полетів.

Пливе по хвилях велика чайка.

– Чайко, чайко, врятуй нас!

Вийшла чайка на берег і каже:

– Як ви потрапили на цей острів? Я знаю, де ваш дім.

Посадила вона хлопчика і дівчинку в човен, накрила кухлянкою (це такий одяг, хутром назовні) і сказала:

– Закрийте очі і не дивіться!

І вмить ущух вітер, заспокоїлося море.

А на березі батько з матір'ю шукають своїх дітей. Горює мати. Зажурився батько. Раптом мати закричала:

– Дивись, дивись! Це наш човен пливе!

Пристав човен до берега. Полетіла чайка. Кинулися діти до батька, до матері, сміються, обіймаються.

– Нас чайка врятувала!

Пішов батько в море, вбив гарпуном великого моржа, потім розрубав тушу на шматки і розкидав моржове м'ясо по березі.

– Нехай чайки їдять!

Злетілися чайки з усього моря, клюють м'ясо, кричать.

– Нехай і наша чайка поїсть! – сказали брат і сестра.

Багато років минуло з того часу, як чайка врятувала дітей. Хлопчик став дорослим чоловіком, а дівчинка – дорослою жінкою.

Пішли вони якось ловити рибу в крижаній ополонці.

Наловили і собі, і старому батькові, і старій матері.

Йдуть брат з сестрою додому, несуть мішки, повні риби. А на дорозі велика чайка сидить.

Розчепірила крила – не дає пройти! Налітає ззаду, вихоплює рибку з мішка.

Закричав на неї брат, а сестра підняла камінь і хотіла кинути в чайку.

Заговорила тоді чайка:

– Чи ви забули мене? Чи не мені ви кричали на острові: "Врятуй нас, врятуй!?"

Тоді витрусили брат і сестра рибу з мішків і кажуть:

– Бери все та їж! Хіба ми колись забудемо тебе?

Повернулися сестра і брат додому і сказали батькам:

– Ми сьогодні бачили нашу чайку. Вона була голодна, і ми віддали їй всю рибу.

Автор: Чукотська народна казка; ілюстратор: Халілов Р.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова