Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Буцлива корова

К.Ушинський

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Устінов

Була у нас корова, та така норовита, буцлива, що біда! Може, тому й молока у неї було мало. Помучилися з нею і мати, і сестри. Бувало, поженуть її до стада, а вона або додому опівдні прийде, або в жито забіжить, – іди шукай!

Особливо, коли було у неї телятко – тоді й зовсім життя немає! Якось навіть увесь хлів рогами рознесла, до теляти рвалася, а роги ж у неї були довгі та прямі. Вже не раз збирався батько їй роги відпиляти, та якось усе відкладав, ніби передчував старий.

А яка вже була вертлива та прудка! Як підніме хвіст, опустить голову, та чкурне, – так і на коні не доженеш.

Якось улітку прибігла вона від пастуха, ще задовго до вечора: було у неї вдома теля. Подоїла мати корову, випустила теля та й каже сестрі – дівчинці десь років дванадцяти:

– Пожени, Феню, їх до річки, нехай на бережку пасуться, та дивись, щоб у жито не забрели. До ночі ще далеко, чого їм марно стояти.

Узяла Феня лозину, погнала і теля, і корову; пригнала на бережок, пустила пастися, а сама під вербою сіла і стала вінок плести з волошок, що по дорозі в житі нарвала; плете та й пісеньку співає.

Чує Феня, щось у лозах зашаруділо, а річка з обох берегів густим лозняком обросла.

Бачить Феня, щось сіре крізь густий лозняк продирається, і здалося дурній дівчинці, що це наш собака Сірко. Адже вовк на собаку зовсім схожий, тільки шия неповоротка, хвіст палицею, морда понура, і очі блищать; але Феня вовка ніколи зблизька не бачила.

Стала вже Феня собаку гукати:

– Сірко, Сірко! – як дивиться – теля, а за ним і корова несуться прямісінько на неї як скажені. Феня схопилася, притиснулася до верби, не знає, що й робити; теля до неї, а корова їх обох задом до дерева притиснула, голову схилила, реве, передніми копитами землю риє, роги прямо на вовка наставила.

Феня перелякалася, обхопила дерево обома руками, кричати хоче – голосу немає. А вовк на корову кинувся, та й відскочив – адже, мабуть, з першого разу вона зачепила його рогом. Бачить вовк, що нахрапом нічого не візьмеш, і став він кидатися то з одного, то з іншого боку, щоб якось збоку в корову вчепитися, або теля схопити, – тільки куди не кинеться, скрізь роги йому назустріч. Феня все ще не здогадується, у чому справа, хотіла бігти, але ж корова не пускає, так і тисне до дерева.

Стала тут дівчинка кричати, на допомогу кликати... Наш солдат орав тут на горбочку, почув, що і корова реве, і дівчинка кричить, кинув орало і прибіг на крик.

Бачить солдат, що робиться, тільки не сміє з голими руками на вовка сунутися – такий він був великий та лютий; став солдат сина кликати, що орав тут же на полі.

Як угледів вовк, що люди біжать, – вгамувався, огризнувся ще раз, другий, завив та й у лозняк. Феню солдати ледве додому довели – так перелякалася дівчинка. Зрадів тоді батько, що не відпиляв корові роги.

Автор: Ушинський К.; ілюстратор: Устінов М.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова