Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Read in English

Крихітка-Хіврунька

Російська народна казка

Крихітка-Хіврунька

Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Короткова

Була собі на світі дівчинка Крихітка-Хіврунька. Рідна мати та батько її померли, як вона ще малою була. Зосталася Крихітка-Хіврунька у чужих людей, у злої Бобилихи. Бобилиха її роботою морила, шматком хліба корила.

Крихітка-Хіврунька

Крихітка-Хіврунька і тче, й пряде, і подає, й прибирає, і за все в домі відповідає.

Крихітка-Хіврунька

Були в тої Бобилихи й три рідні дочки – Одноочка, Двоочка й Триочка. У старшої одне око серед лоба блищить, а наймолодша трьома очима на світ дивиться.

Крихітка-Хіврунька

Рідні дочки тільки й знали коло воріт сидіти та на вулицю дивитись. Хіврунька на них працювала, шила, пряла й ткала, а слова доброго ніколи не чула.

Крихітка-Хіврунька

Тільки й була у Крихітки корівка улюблена, що їй від матері дісталася. Дуже її дівчинка любила, доглядала, свіжою травицею годувала, чистою водицею напувала, віночки із квітів заплітала.

Вийде, бувало, Хіврунька в поле, обійме свою корівку, пригорнеться до неї та й заплаче:

– Ой корівонько моя люба, мене б'ють, докоряють, хліба не дають, плакати не дозволяють. Дали п'ять кошиків льону, звеліли до завтра напрясти, полотно виткати, побілити та в сувої покачати.

Крихітка-Хіврунька

А корівка їй у відповідь:

– Не плач, дівчинко, не плач, красунечко! Влізь до мене в одне вухо, в друге вилізь.

Крихітка-Хіврунька

Влізе дівчинка їй в одне вухо, а в друге вилізе, та й стане кращою, ніж була: очі синіші, й коси густіші, й сарафан яскравіший. Гляне, а на траві вже полотно лежить – і виткане, і вибілене, і в сувої скачане.

Крихітка-Хіврунька

Віднесе до Бобилихи. Та погляне, покрекче, сховає у скриню, а Крихітці-Хівруньці нової роботи додасть. Довіку дівчині всієї роботи не переробити, лайки та докорів не позбутися.

Крихітка-Хіврунька

Одного разу Бобилиха старшій доньці каже:

– Піди, Одноочко, в поле, подивися, хто сироті допомагає, чого вона що не день, то кращою стає?

Крихітка-Хіврунька

Пішла Одноочка з сиротою в поле, лягла на травиці, на сонці розімліла.

Крихітка-Хіврунька

Крихітка-Хіврунька сидить, пряде, на Одноочку поглядає та тихенько примовляє:

– Спи, засни, очко!

Крихітка-Хіврунька

У Одноочки око й заснуло. Тут Хіврунька до корівки в одне вухо влізла, в друге вилізла, стала кращою, ніж була досі. І робота вся пороблена. Тож Бобилиха ні про що й не дізналася.

Крихітка-Хіврунька

Посилає вона на другий день Двоочку.

Крихітка-Хіврунька

– Доню моя хороша! Піди подивись, хто сироті допомагає – і пряде, і тче, і в сувої качає.

Пішла Двоочка в поле, сіла на пеньочок у холодочок, а Крихітка-Хіврунька пряде собі та тихенько примовляє:

– Спи, засни, очко! Спи, засни, друге!

Крихітка-Хіврунька

Заплющилися обидва ока, заснула Двоочка міцним сном. А Хіврунька в одне вухо до корівки влізла, в друге вилізла – і ще покращала. А робота вже вся пороблена, на траві лежить, на сонці блищить.

Знову Бобилиха ні про що не дізналася. На ранок посилає вона молодшу дочку, Триочку.

– Доню моя люба! Доню моя хороша! Доглянь, хто сироті допомагає – і пряде, і тче, і в сувої качає.

Крихітка-Хіврунька

Пішла Триочка в поле, розляглася на травиці, розімліла на сонечку, а Крихітка-Хіврунька поруч сидить, тиху пісеньку веде:

– Спи, засни, очко! Спи, засни, друге!

А про третє й забула. От два ока заснули, а третє все дивиться. Бачить, як дівчинка в одне вухо до корівки влізла, в друге вилізла й готове полотно підібрала.

Крихітка-Хіврунька

Все, що бачила Триочка, все вона матері розповіла. Ну, стара від заздрощів та злості звеліла корівку зарізати.

Крихітка-Хіврунька

Дізналася про це Хіврунька, заплакала, побігла до корівки, в ноги до неї кинулась:

– Корівонько-матінко! Хочуть тебе зарізати!

– Не плач, дівчинко-красунечко! Тільки слухай мої слова та запам'ятай їх. Ти не їж мого м'яса, ти кісточки мої збери, у садку їх закопай та ніколи не забувай – щоранку їх поливай.

Крихітка-Хіврунька

От корівку зарізали. Крихітка всю ніч проплакала, м'яса й до рота не брала, кісточки у хусточку зібрала, в садку закопала, щоранку водою поливала.

Крихітка-Хіврунька

І виросла з них яблуня, та ще й яка! Яблучка на ній висять наливні, листочки шумлять золоті, гілочки гнуться срібні! Хто мимо їде – зупиняється, хто близько підходить – задивляється.

Крихітка-Хіврунька

Одного разу сиділи дівчата в садку. Їхав мимо Іван-царевич, кучерявий молодець. Побачив яблуню – зупинився, дівчат побачив – задивився.

– Дівчата-красунечки, пригостіть мене яблучками! Котра мені яблучко подасть, та за мене заміж піде!

Крихітка-Хіврунька

Кинулися три сестри до яблуні, хотіли зірвати яблучко, а гілки підвелися високо-високо. Хотіли сестри яблучко збити – листя очі засипає, хотіли струсити – суччя коси розплітає. Хоч як билися, хоч як старалися, руки в кров подерли, а дістати не змогли.

Крихітка-Хіврунька

Підійшла до яблуні Крихітка-Хіврунька – тут і гілочки похилилися, і яблучка опустилися. Зірвала вона золоте яблучко, Івану-царевичу подала.

Крихітка-Хіврунька

– Ну, красуне,– каже Іван-царевич,– збирай свої скрині ковані, перини пухові, ковдри стьобані. Їдьмо до палацу весілля справляти.

Каже йому Крихітка-Хіврунька:

– Нема в мене, Іване-царевичу, ні скринь кованих, ні перин пухових, ні ковдр стьобаних. Сплю я на рядні, вкриваюсь косами, одягаюся в пістрьовий сарафан.

Подивився на неї Іван-царевич та й каже:

– Байдуже, красунечко! У моїм палаці добра на всіх вистачить. Зате в тебе очі найсиніші, коси найгустіші, сарафан найвеселіший.

Узяв Крихітку-Хівруньку за руку, підняв її легко, як пір'їнку, посадив поперед себе в сідло та й повіз до палацу.

І стала вона жити-поживати, лиха не знати.

Крихітка-Хіврунька



Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Короткова О.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова