|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Джоель Гарріс
"Казки дядечка Римуса"
Як Братик Кролик подоїв Матінку Корову
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Казбеков
Пам'ятаєте, як Братик Кролик утік від Мишоїда? От біжить Братик Кролик, скаче, та раптом щось втомився, аж ноги його не тримають. Жах як захотілося йому випити чогось. Він був майже вдома, як дивиться – пасеться в поле Матінка Корова. Він і вирішив попитати щастя.
Кролик чудово знав, що Корова задарма ніколи не дасть йому молока: адже не один раз вона гнала його геть, навіть тоді, коли заслабла Матінка Кролиця. От Братик Кролик пострибав, пострибав біля паркану та й гукнув:
– Як живеш, Матінко Корово?
– Нічого, Братику Кролику.
– Як здоров'ячко, Матінко Корово?
– Та таке: ні хороше, ні погано, Братику Кролику. А ти як поживаєш?
– Нічого, дякую. Трохи кістки ломить, як прокинуся, – каже Кролик.
– Як дружина, дітки? – запитує Матінка Корова.
– Та ні погано, ні добре. А як Братик Бик поживає?
– Теж нічого, – каже Матінка Корова.
– Бач ти, які фініки на цьому дереві, Матінко Корово, – каже Кролик. – От би їх покуштувати!
– Ну, та тобі не дістати їх, Братику Кролику.
– А ти, будь ласкава, буцни дерево, струсони мені штучки дві-три, – каже Кролик.
Матінка Корова не хотіла відмовляти Братикові Кролику. Вона підійшла до фінікового дерева та й буцнула його рогами – бамс!
Але фініки були ще зелені, як трава, жоден не впав! Тоді Корова ще разок буцнула дерево – бемс! Жоден фінік не впав!
Тоді Корова трохи позадкувала, підбігла до дерева – бумс! Хоч би один упав!
Корова відійшла трохи подалі. Відійшла, закинула хвіст на спину та з розгону – Ба-бамс! – об дерево.
Так розігналася та так буцнула, що один ріг глибоко пробив дерево і в ньому застряг.
Корова – ні вперед, ні назад. А Братик Кролик тільки на те й чекав.
– Рятуй мене, Братику Кролику, – сказала Матінка Корова.
– Мені ж не дістатися до твоїх рогів, – сказав Кролик. – Краще я побіжу погукаю Братика Бика.
І з цими словами пострибав додому. Трохи по тому повернувся з дружиною і з усіма дітками і, скільки їх було, кожен тягнув по відру. У старшеньких були великі відра, у меншеньких – відра поменше.
Оточили вони Матінку Корову – і ну доїти її. Видоїли дочиста. І більшенькі доїли, і меншенькі доїли. А як видоїли, Братик Кролик і каже:
– На все добре, Матінко Корово! Тобі сьогодні в полі ночувати. Не можна ж тобі ночувати недоєною! От я й подумав: треба видоїти тебе, щоб ти не мукала всю ніч.
Так і сказав Братик Кролик. А Матінка Корова все стояла й смикала головою, щоб вирватися, але ріг міцно засів у стовбурі.
Сонечко вже сіло, і вже ніч настала, а Матінка Корова стоїть. Ось вже почало світати, подався ріг.
Вирвалася Матінка Корова, поскубла травички. "Ну, постривай, – подумала вона. – Ти, напевно, прискачеш сюди подивитися на мене. Вже я з тобою поквитаюся!"
Стало Сонце сходити, підійшла вона до дерева і вставила ріг назад у діру.
Та, мабуть, коли паслася, вхопила Матінка Корова зайвий пучок трави, тому що, тільки-но вставила вона ріг у дірку, глядь – а Братик Кролик сидить на паркані й дивиться на неї.
– Доброго ранку, – сказав Кролик. – Як себе почуваєш, Матінко Корово?
Він зістрибнув з паркану і поскакав до неї ближче.
– Погано, Братику Кролику, зовсім кепсько, – сказала Матінка Корова. – Цілу ніч промучилася. Ніяк не витягну ріг. От схопив би ти мене за хвіст, я би якось вирвалася, Братику Кролику.
Тут Братик Кролик підійшов трохи ближче, але ж не дуже близько.
– Далі не можна мені, – сказав він. – Ти ж знаєш, я слабенький. Можу надірватися. Ну ж бо, Матінко Корово, ти тягни, а я допоможу!
Тут Корова вирвала ріг та як припустить за Кроликом! Понеслися вони по дорозі, Кролик – вушка назад, а Корова – роги до землі, хвіст гачком. Кролик поскакав уперед, та раптом з розльоту – у терновий кущ. Підбігла Корова до куща, а з-під куща голова стирчить – очі великі, як ґудзики.
– Здрастуй, Матінко Корово! Чи далеко біжиш? – запитав Братик Кролик.
– Здрастуй, Братику Великі Очі! – сказала Матінка Корова. – Чи не пробігав тут Братик Кролик?
– Ось тільки-тільки пробіг, – сказав Кролик. – Дуже втомлений, захекався.
Тут Корова – скільки є сили, бігом по дорозі, ніби пси за нею женуться.
А Кролик – той лежав під терновим кущем і качався від сміху, поки у нього не закололо в обох боках. Від Лиса втік, від Мишоїда втік, і від корови втік – як же тут було не сміятися?
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова