|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Read in English
Батьків скарб
Молдавська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Святченко
Жив колись на світі один чоловік. У нього було троє синів. Був той чоловік старанний і працьовитий, ніколи без діла не сидів. Працював він із самого ранку до пізнього вечора, не знаючи втоми. Скрізь встигав. Сини в нього були дужі, гарні, сильні, а працювати не любили. Батько і в полі, і в садку, і в хаті трудився, а сини сиділи під деревами в холодку і теревенили, або ходили на Дністер рибалити.
– Чого ж ви не працюєте ніколи? Чому батькові не допомагаєте? – питали їх сусіди.
– А навіщо нам працювати? – відповідали сини. – Про нас батько піклується, він завжди сам встигає!
Так вони й жили рік у рік.
Сини повиростали, а батько постарів, ослаб і не міг уже працювати, як раніше. Сад навколо хати почав занепадати, заросло поле бур'яном.
Бачать це сини, а працювати не хочуть.
– Що ж ви, синочки, склавши руки сидите? – запитує їх батько. – Доки я був молодий, я працював, а тепер ваша черга прийшла.
– Встигнемо ще напрацюватися, – кажуть у відповідь сини.
Гірко стало старому, що сини в нього такі ледарі. Заслаб він з горя, лежить, не встає.
Тут вже сім'я зовсім збідніла. Сад увесь заріс, здичавів, виросли в ньому кропива та лобода, так що крізь них навіть хати не видно.
От якось покликав старий своїх синів і сказав їм:
– Ну, синочки, прийшов мій час помирати. Як ви тепер без мене жити будете? Працювати ви не любите і не вмієте.
Заплакали сини.
– Скажи нам, батьку, щось наостанок, порадь чогось! – попросив старший брат.
– Добре! – сказав батько. – Відкрию я вам одну таємницю. Усі ви знаєте, що я та покійна ваша мати працювали не покладаючи рук. За довгі роки зібрали ми для вас багатство – горщик із золотом. Закопав я цей горщик біля хати, тільки не пам'ятаю, де саме. Шукайте мій скарб, і тоді житимете не знаючи ні в чому потреби.
Попрощався батько з синами та й помер.
Поховали сини старого, погорювали. Потім старший брат каже:
– Що ж, брати, жити нам нема на що, навіть хліба не купити. Пам'ятаєте, що батько перед смертю казав? Давайте шукати горщик із золотом!
Узяли брати заступи і почали копати біля самої хати невеличкі ямки.
Покопали вони, покопали, але знайти горщик із золотом не могли. Тоді середній брат каже:
– Брати! Якщо ми так будемо копати, то ніколи не знайдемо батьківського скарбу. Давайте розкопаємо всю землю навколо хати!
Брати погодилися. Знову взялися за свої заступи, скопали всю землю, але горщика із золотом так і не знайшли.
– Ох, – каже молодший брат, – давайте копати землю ще раз, та глибше! Може, батько закопав горщик із золотом глибоко.
Погодилися брати. Так сильно хотілося їм відшукати батьківський скарб!
Знову взялися до роботи.
Копав-копав старший брат, раптом натрапила його лопата на щось велике й тверде. Забилося в нього серце, зрадів він, гукнув своїх братів:
– Ідіть швидше до мене: я батьківський скарб знайшов! Прибігли середній і молодший брати, стали допомагати старшому. Працювали, працювали і викопали із землі не горщик із золотом, а важкий камінь.
Прикро їм стало, вони й кажуть:
– Що ж нам з цим каменем робити? Не залишати ж тут! Віднесемо його подалі та кинемо в яр!
Так вони і зробили. Прибрали камінь і знову взялися землю розкопувати. Цілий день працювали, про їжу та відпочинок забули! Перекопали ще раз усю землю. Земля стала пишною і м'якою. А горщика із золотом так і не знайшли.
– Що ж, – каже старший брат, – розкопали ми землю – чого ж їй стояти порожній! Давайте посадимо на цій землі виноград.
– Вірно, – кажуть брати. – Хоч не пропаде дарма наша праця.
Посадили вони виноградні лози і стали доглядати за ними.
Трохи часу минуло, розрісся у них великий та гарний виноградник. Дозріли соковиті, солодкі грона.
Зібрали брати багатий урожай. Залишили собі скільки їм треба, а решту продали – багато грошей отримали.
Тоді сказав старший брат:
– Недарма ми розкопали всю нашу землю: знайшли ми в ній дорогоцінний скарб, про який нам перед смертю батько говорив!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова