Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт


Французька народна казка

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Юлія Устінова

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

Жив колись у Франції король, у якого був тільки один син на ім'я Шарль. Брат цього короля був королем Англії, і у нього теж був один-єдиний син. От якось Шарль каже батькові:

– Батьку, чи не написали б ви моєму дядькові, англійському королю, щоб він відпустив кузена погостювати у нас при дворі. Я хочу з ним познайомитися, адже ми ще ніколи не бачили один одного.

Король французький написав братові, королю англійському, щоб він відпустив сина до Парижу погостювати.

І принц Англійський, якого звали Генрі, приїхав до Парижа зі своїм вихователем.

Молоді принци скоро потоваришували і стали нерозлучні. Якось вони полювали разом у великому лісі в околицях Парижа, і з ними було тільки двоє слуг. Шарль захопився переслідуванням вепра. Його супутники відстали, він згубив їх з очей і заблукав.

Настав вечір, і після довгої блуканини лісом Шарлю довелося шукати притулку у невеличкому готелі, на який він врешті-решт набрів.

Час був пізній, принц встиг зголодніти і без докорів сумління з'їв усе, що знайшлося у господарів. У готелі був ще один гість, який прибув незадовго до Шарля, і обидва вечеряли за одним столом. Вони розговорилися, але жоден з них не назвав себе.

Після вечері незнайомець запропонував принцу зіграти в карти. Шарль погодився, але йому так не щастило, що він програв усі гроші до останнього су, а потім і коня.

– Я більше не граю, – сказав він нарешті.

– Давайте ще раз, – запропонував його партнер.

– У мене більше нічого немає, на що ж ви будете зі мною грати?

– Ставте свою голову проти моєї.

– Ну що ж, згоден. – І він подумав: "Адже повинен я виграти хоча б раз".

Карти були роздані. На жаль! Принц знову програв.

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

– Через рік і один день, – сказав незнайомець, – приходьте до мене в замок розплатитися. Якщо не прийдете, я знайду вас, де б ви не були.

– Але як ваше ім'я і де ви живете?

– Мене звуть Барбовер Зелена Борода. А замок, в якому я живу, вам доведеться пошукати і знайти самому, бо інакше я сам вас розшукаю.

Другого ранку, на світанку, принцу показали дорогу, і він повернувся додому сумний і задумливий. Вбитого кабана він залишив господареві готелю як сплату за нічліг, оскільки грошей у нього не залишилося. Вдома усі страшенно горювали за зниклим принцом, але побачивши його живим і здоровим, змінили сум на радість.

Однак з цього дня колишня веселість і безтурботність не поверталися більше до принца. Ніщо його не тішило, він здавався хворим і танув на очах. Лікарі не могли знайти ліків від цього недуга, батьки принца і весь двір були дуже стривожені тим, що він так довго не одужує.

Так минуло місяців десять, і нарешті Шарль сказав батькові:

– Батьку, я повинен вирушити у подорож, і досить небезпечну. Не знаю, чи повернуся я, тож про всяк випадок попрощаємося.

І він поїхав, незважаючи на всі вмовляння і сльози батька, навіть не сказавши, куди і навіщо він їде. Він їхав навмання, не знаючи, яку вибрати дорогу. Їхав кілька днів і не помітив, як опинився у тому самому лісі, де заблукав під час полювання. Вже настала ніч, і він постукав до якоїсь убогої хатини, помітивши світло у вікні. Йому відкрив старий монах із сивою бородою.

– Здрастуйте, отче, – промовив принц.

– Здрастуй, сину мій. Чого ти шукаєш у лісі?

– Мені треба потрапити до замку Барбовера, а я не знаю, де він і якою дорогою туди їхати.

– Я знаю, де знаходиться цей замок. Але поспішати тобі нема чого. Поживи у мене кілька днів, а коли прийде час, я розповім тобі, як його знайти.

Вісім днів провів принц у монаха, а на дев'ятий день старець сказав йому:

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

– Сину мій, прийшов час тобі дотримати свого слова і їхати до Барбовера. Слухай мене уважно. Виконай точнісінько все, що я скажу, і тоді ти виплутаєшся з біди. Ось тобі клубочок, що буде сам котитися перед тобою. Ти йди за ним, і він приведе тебе до підніжжя гори, а на вершині тієї гори стоїть замок Барбовера. Докотившись до цього місця, клубочок повернеться до мене. Гора біля підніжжя оточена заростями терну і колючої ожини, такими густими, що тобі не пройти крізь них. Візьми оці ножиці, ними ти прострижеш собі дорогу. Коли вони будуть тобі більше не потрібні, ти тільки скажи: «Ножиці, поверніться додому», і вони самі повернуться до мене. А ти піднімися на гору. Коли дійдеш до вершини, побачиш широку рівнину, вкриту заростями запашних квітів. Посеред цієї рівнини є ставок, вода в ньому прозора, світла, дно викладено сріблом. Біля ставка стоять три красиві золоті лавки. Сховайся за лавровим кущем і чекай, поки з'являться три красуні-принцеси. Вони сядуть на золоті лавки, роздягнуться і увійдуть у воду. Ці дівчата – летуниці. Скоч на спину наймолодшій, вона підніметься з тобою в повітря і віднесе тебе до замку свого батька, Барбовера. Роби все так, як я тобі сказав, і тоді ти повернешся додому. А якщо не послухаєшся мене – то не бачити тобі більше рідного дому.

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

Шарль подякував старому монахові, пообіцяв запам'ятати всі його настанови і вирушив у дорогу слідом за клубочком, який котився поперед нього.

Нарешті він прийшов до підніжжя гори і відпустив клубочок. Той покотився назад до монаха. Потім принц простриг собі ножицями прохід крізь терня і ожину, і ножиці, як і клубочок, повернулися до старця.

А принц став підійматися на гору. Він дістався вершини і побачив сад, повний дивовижних ароматних квітів і дерев, що гнуться під вагою плодів. Знайшов він і ставок, викладений сріблом, і три золоті лавки біля самої води.

День був гарний, в ясному небі сяяло сонце. Принц сховався за лавровий кущ і скоро побачив, що з неба на широких крилах спускаються три великих птаха. Тільки-но вони торкнулися землі, як пір'я з них спало і птахи перетворилися на трьох напрочуд вродливих дівчат. Вони сіли на золоті лавки, посиділи з хвилину, а потім увійшли у воду. Шарль миттю вискочив зі свого сховку, підбіг до наймолодшої і стрибнув їй на плечі. Вона скрикнула, вибігла з води і, накинувши своє пір'я, здійнялася у повітря разом із Шарлем. Інші дві дівчини полетіли за нею. Вони прилетіли до батьківського замку, що висів між небом і землею.

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

Барбовер впізнав принца і сказав:

– А, це ти, син французького короля? Прийшов сплатити борг?

– Так, – відповів принц. – Адже прийшов час, чи не так?

– От і добре, що ти прийшов, тому що, якби мені довелося самому шукати тебе, ти б пошкодував про це. Іди за мною.

– Почекай до завтра, батьку, – сказала Барбоверу молодша з дочок.

– Ну добре, почекаємо до завтра, якщо вже він прийшов сам.

Молодшу дочку Барбовера звали Куантик. Шарль розповів їй, навіщо він сюди прийшов, і Куантик обіцяла допомогти йому. Коли Шарль пішов до себе в кімнату після вечері, вона прийшла туди слідом за ним і сказала:

– Принце, мені тебе дуже шкода. Втім, якщо мій батько погодився відкласти розплату до завтра, то є ще надія на порятунок. Завтра вранці він скаже, яке він тобі призначить випробування. Чого б він від тебе не зажадав, не занепадай духом, я тобі допоможу. Не дивуйся, якщо я буду говорити з тобою суворо і навіть іншим разом вдарю. Пам'ятай, що це робиться для твого ж блага.

– На другий день Барбовер сказав своїй наменшій дочці:

– Гей, Куантик, приготуй-но сніданок цьому молодцю, час йому братися до роботи.

– Я? – заперечила Куантик. – На те у нас в домі є слуги, батьку мій!

– Ні, ти сама приготуєш йому сніданок. Я так хочу.

І Куантик приготувала сніданок, удаючи, ніби робить це проти волі.

Коли Шарль поїв, йому дали дерев'яну сокиру і веліли до заходу сонця начисто вирубати Великий Ліс.

З сокирою на плечі принц вирушив до лісу, але, коли побачив, яке йому дали завдання, сів під деревом і заплакав, твердячи: "Пропав я тепер!"

Опівдні Барбовер наказав Куантик віднести принцу обід. Вона прийшла до лісу і застала Шарля на тому ж місці під деревом: він все ще сидів і плакав.

– Оце так ти збираєшся довести справу до кінця? – запитала вона.

– Навіщо й пробувати? – заперечив принц. – Краще б мене вбили одразу, ніж так знущатися.

– Давай сокиру, я зараз покажу, як треба рубати дерева.

Вона взяла у нього дерев'яну сокиру, вдарила нею по стовбуру найближчого дерева; дерево впало на сусіднє, друге повалилося на третє, третє на четверте – і години не минуло, як увесь ліс лежав на землі.

– Ось і закінчена сьогоднішня справа, – промовила Куантик. – Покладися на мене, принце, не треба так легко впадати у відчай.

І вона пішла.

Із заходом сонця Шарль теж повернувся до палацу. Він йшов, насвистуючи, із сокирою на плечі.

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

– Ну що, чи зробив ти все, що було наказано? – запитав Барбовер, який чекав його на порозі.

– Так. – відповів Шарль спокійно.

– Ти вирубав увесь ліс?

– Я вирубав увесь ліс. Жодного дерева не залишилося.

– Ти мене розорив! Такий був чудовий ліс!

– Я зробив тільки те, що ви наказали!

"Що все це означає?" – здивувався про себе Барбовер.

На другий ранок він привів Шарля до підніжжя високої гори, дав йому дерев'яний заступ і наказав до вечора начисто зрити гору так, щоб на цьому місці залишилася тільки гладенька рівнина.

Залишившись сам, принц сів під деревом, розпалив свою люльку і почав курити, поглядаючи на гору і з занепокоєнням міркуючи, чи прийде Куантик і сьогодні йому на допомогу.

Опівдні Куантик знову принесла йому обід.

– Ти гадаєш, що таким чином зриєш гору? – запитала вона.

– Але ти ж сама знаєш, – заперечив Шарль, – що мені ні за що цього не зробити, хоч би я працював цілий вік.

Куантик узяла дерев'яний заступ, вдарила ним по горі й промовила:

– Гора, зникни!

І гора зникла, а на її місці розкинулася гладенька широка рівнина.

Під вечір принц повернувся до замку, безтурботно насвистуючи.

– Чи виконано роботу? – запитав Барбовер.

– Виконано.

– Не може бути!

– Підніміться на вежу замку й подивіться самі.

– Барбовер піднявся на вежу і з подивом побачив, що гора зникла.

"Що це означає? – подумав він про себе. – Ну та нічого. Завтра я придумаю для нього завдання, з яким він не впорається так легко".

Шарль повечеряв і пішов до своєї кімнати. Потайки туди прийшла Куантик і сказала йому:

– До цього часу ми з тобою виплутувалися досить легко. Завтра це буде важче. Але що б там не було, слухайся в усьому мене і покладися на мене.

Вранці Барбовер оголосив Шарлю, що він повинен розшукати і дістати на берег великий якір корабля, на якому плавав ще дід Барбовера. Цей якір вже більше ста років лежить на дні моря.

Принц слухав тепер усе, що б йому не наказали, не лякаючись так, як раніше. Він пішов на берег моря і, сівши на скелі, спокійнісінько запалив люльку.

Опівдні знову прийшла Куантик і сказала:

– Тепер ти повинен відрізати мені голову і кинути її в море. Зроби ямку в піску і збери в неї всю кров, яка витече з мого тіла. Дивись тільки не засни. Якщо заснеш, тоді нам з тобою кінець, ніщо нас не врятує. Ось тобі ніж: ріж спокійно, нехай рука твоя не здригнеться.

Шарль узяв ніж, який подала йому Куантик, і, не здригнувшись, перерізав шию дочки чарівника. Голову він кинув у море, а кров з рани зібрав у ямку, яку викопав у піску.

Раптом йому дуже захотілося спати, і він мало не піддався цьому бажанню, але голова Куантик виринула з води. За нею плив якір.

– Ти мало не заснув, милий друже, – сказала вона. – Швидше візьми мою голову і пристав її до тіла, вона сама приросте.

Шарль підняв голову, приклав її на місце, і тієї ж миті перед ним постала Куантик, така ж, як і раніше.

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

– Тепер мерщій йдемо додому, – сказала вона, – я втратила багато крові і дуже ослабла. Щастя, що тобі більше нема чого боятися мого батька, нашим випробуванням кінець. Завтра він запропонує тобі вибрати в дружини будь-яку з нас трьох. Ти скажи, що хочеш мене, Куантик. Тоді сестри закричать: "Ні, батьку, ми не згодні! Ми всі троє обернемося на мишей, і нехай нас покладуть у мішок, а принц суне туди руку, і яку він витягне, ту й візьме за дружину." – "Ну що ж, нехай буде так", – скаже батько. Коли ти сунеш руку в мішок, дві мишки одразу ж метнуться до тебе. Але ти не бери жодної з них, тому що це будуть мої сестри. Я ж сидітиму на дні мішка, і тобі легко буде впізнати мене.

Вони повернулися до замку, і Куантик пішла спати. Коли Барбовер побачив, що Шарль і з цим завданням впорався, він сказав:

– Ну, принце, немає тобі рівного в світі, і я хочу взяти тебе за зятя. У мене три дочки, яку ти вибереш?

– Куантик, – відповів Шарль не замислюючись.

– Ні, не так принц повинен вибирати! – негайно закричали обидві старші сестри. – Ми всі три обернемося на мишей, і нехай нас покладуть у мішок. Яку принц витягне, та й дістанеться йому в дружини.

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову

– Добре, зробимо так. – сказав Барбовер.

І ось трьох принцес поклали в мішок. Шарль сунув до нього руку, і негайно ж дві мишки кинулися до нього. Але він їх відштовхнув і став нишпорити на дні мішка, шукаючи третю, яка сиділа тихенько, не ворушачись. Він її витягнув і показав Барбоверу:

– Я хочу ось цю!

Мишка вмить перетворилася на прекрасну дівчину. Це була Куантик.

Їх повінчали, і на честь цього в замку влаштували великий бенкет.

Вночі, коли наречені увійшли до своєї спальні, Куантик навмисне жбурнула підсвічник на приготоване для них ліжко. Тієї ж миті ліжко провалилося у прірву, що розкрилася під ним, впало на колесо, утикане гострими, як бритва, ножами, і розлетілося на дрібні шматочки. Це сестри Куантик, такі ж чарівниці, як і вона, приготували нареченим пастку.

Шарль і його дружина вирушили до Парижа в гарній золотій колісниці, що летіла у повітрі. Пролітаючи над лісом, де жив старий монах, вони опустилися вниз і провели у нього цілий день. Монах охрестив молоду чарівницю.

Прибувши до Парижа, вони застали старого короля дуже хворим, на порозі смерті. Але коли король побачив сина, якого він вважав загиблим, і його красуню дружину, до нього одразу ж повернулося здоров'я.

Барбовер Зелена Борода, або казка про принца, що програв свою голову



Автор: Французька народна казка; ілюстратор:

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Група Вконтакті Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн

На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2019 Валерія Воробйова