![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Башкирська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Урманче
Жили колись в одному аулі старий зі старою, і був у них єдиний син – Азбеліл.
Скоро старі померли. Маленький Азбеліл залишився сам. Від батьків йому дістався лише оберемок лика.
Одного разу Азбеліл узяв це лико та й пішов до великого озера. Занурив це лико у воду, намочив...
Зробив мочало та й став його звивати: він хотів зробити довгу мотузку.
Поки він її звивав, із води вийшов Господар озера та й запитує:
– Що ти робиш, юначе?
Азбеліл відповідає:
– А ось закінчу вити мотузку та й підвішу озеро до самого неба.
Злякався Господар озера та й каже:
– Облиш, юначе! Не чіпай озеро. Я дам тобі все, чого ти тільки забажаєш!
Вирішив Азбеліл попросити того, чого йому давно хотілося:
– Дай мені найкращого коня! Тоді я залишу озеро на місці, – сказав він.
– Ні, ні! Не можу я дати найкращого коня, – сказав Господар озера.
– Ну, як знаєш. А озеро я утягну, – сказав Азбеліл і продовжував звивати мотузку.
Господар озера замислився.
– Ну, якщо ти такий богатир, то давай змагатися! – сказав він. – Якщо ти переможеш, я виконаю твоє бажання. Будемо бігати наввипередки навколо озера.
– Добре, – відповів Азбеліл. – Тільки у мене є молодший брат. Якщо ти його обженеш, тоді я змагатимуся з тобою.
– А де ж твій молодший брат? – запитав Господар озера.
– Мій молодший брат спить у кущах. Піди туди, пошаруди хмизом – він одразу й побіжить.
Господар озера пішов у кущі, пошарудів хмизом, і звідти вибіг заєць.
Господар озера кинувся бігти за ним, але ніяк не міг наздогнати його.
Підійшов Господар озера до Азбеліла і сердито сказав:
– Давай змагатися до трьох разів! Тепер будемо боротися.
Азбеліл сказав:
– Добре. У мене є дідусь. Якщо переможеш його, то озеро залишиться твоїм. Мій дідусь лежить у лозняку. Піди вдар його палицею, тоді він боротиметься з тобою.
Пішов Господар озера до лозняку і вдарив палицею сплячого ведмедя.
Скочив розлючений ведмідь, схопив могутніми лапами Господаря озера і тут же повалив його.
Господар озера ледве вирвався із ведмежих лап. Прибіг до Азбеліла і говорить:
– Ох и сильний твій дід! А з тобою я битися не стану. Є у мене ряба кобила. Обнесемо її навколо озера на своїх плечах.
– Обноси ти перший, а потім і я спробую, – сказав Азбеліл.
Господар озера підняв на плечі здоровенну рябу кобилу і обніс її навколо озера...
– Тепер ти обноси, Азбеліле!
Азбеліл кинув вити мотузку, підійшов до кобили і сказав Господарю озера:
– Я бачу, ти не такий сильний. Ти її на плечі піднімаєш, а я протягну, обхопивши ногами.
Сів Азбеліл на кобилу і проскакав навколо озера.
Тут Господареві озера довелося виконати свою обіцянку: привести найкращого коня.
Гарний був кінь: буланий, прудкий, норовливий, з твердими копитами, мохнатим чубчиком та короткою гривою.
Сів Азбеліл на буланого красеня-коня і поскакав додому.
З того часу, кажуть, у тих краях водяться гарні коні,
а всі парубки там хоробрі молодці.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова