Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Н.Абрамцева

А я хто?

А я хто?

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Гвоздьова

Бабуся купила на базарі цуценятко. Недорого. За половину карбованця.

Дуже маленьке було цуценя. Таке маленьке, що здавалося майже іграшковим.

А я хто?

У великому бабусиному дворі, де жили кури, гуси, здоровенний пес Полкан, кішка Клаша, такого маленького цуценятка було навіть і непомітно.

А я хто?

 "Ой, – злякалося цуценя, – скільки тут усяких великих, корисних живе ... хто будинок охороняє, хто курчат висиджує... а я…"

А я хто?

І тут, м'яко ступаючи, до цуценяти підійшла кішка Клаша. Гарна й хитра. З зеленими очима.

А я хто?

– Здрастуйте, – лагідно сказала вона. – А хто ви такий? – І навмисне сіла так, що цуценя, повертаючись до неї, мало не заплуталося у власних лапах і не впало.

А я хто?

– Я... – цуценя серйозно подивилося на Клашу. – Я – собака. Скоро буду. Коли виросту.

– А... Собака. Яким же собакою ви будете?

– Я ... Ну ... – цуценяті не хотілося зізнаватися в тому, що воно ще не знало, яким собакою стане.

– Може, ви станете сторожовим собакою? – насмішкувато підказала кішка. – Сторожовий, як наш Полкан?

А я хто?

– Ну, так! Звичайно! – зраділо цуценя. – Я піду щось постережу.

Воно побігло шукати, чого б такого важливого та цінного постерегти:

А я хто?

лавку в палісаднику...

А я хто?

опудало на городі...

А я хто?

будку Полкана...

А я хто?

старий велосипед...

А я хто?

Що ж найважливіше? Ще раз усе перевірило: лавка, опудало, будка Полкана, старий велосипед…

– Ну, що ж, що ж найважливіше? Все ж таки, мабуть, будка Полкана: адже в неї такий гарний червоний дах!

Яке же було обурення старого Полкана, коли він дізнався, що це цуценя зібралося стерегти його, Полканів, дім.

А я хто?

– Ну я ж хотів як краще! – виправдовувалося цуценя.

– Хотів, хотів, ну, звичайно, хотів, – "втішала" кішка Клаша, яка "випадково" опинилася поруч. – Напевно, ви все ж таки не сторожовий собака, – зітхнула кішка.

Цуценя тільки винувато кивало.

– А що, як ви, – Клаша хитро примружилася і смикнула кінчиком хвоста, – а що, як ви станете мисливським собакою?

А я хто?

– Мисливським? Дійсно, дійсно! Саме мисливським! Я одразу ж почну полювати. Дякую, що підказали.

А я хто?

"Цікаво, – подумала кішка, – на кого збирається полювати цей дурник?"

А я хто?

І Клаша спокійно вляглася на сонечку, але поспати їй не вдалося. З повітки з вереском вискочило цуценя.

А я хто?

– Ну що ще? – ліниво запитала кішка.

– Ой-ой-ой! Боюся я їх! Ой, боюся! – верещало цуценя.

– Кого? Кого такого страшного знайшло ти в нашій повітці? – потягуючись, запитала кішка Клаша.

– Там ці... Не знаю, як називаються. Сірі, з довгими хвостами. Я хотів на них полювати, але чомусь боюся. Вони шарудять дуже, – виправдовувалося цуценя.

А я хто?

– Як ти насмілилося, щеня? Як ти сміло полювати на моїх мишей? – зашипіла кішка Клаша, одразу зрозумівши, хто ці сірі, довгохвості, що шарудять. – Це негарно – полювати в чужих володіннях.

А я хто?

Цуценя вже не знало, боятися йому довгохвостих мишей, що шарудять, чи кішку, що розпушилася від обурення.

– Ну гаразд... Пробачаю, якщо не зловив. Але взагалі, ти, звичайно, не мисливське цуценя, якщо мишей боїшся. Хіба мисливські собаки чогось бояться?

А я хто?

– А який же я собака? Ну який же? – схлипувало цуценя.

– Ну... Ну, не плач! – кішці Клаші було вже шкода цуценяти. – Не плач! Ти, мабуть, знаєш, яким собакою будеш? – кішка Клаша підвела зелені очі, згадуючи слово. – Будеш собакою де-ко-ра-тив-ним. Ось так!

А я хто?

– Яким? Яким? – Цуценя зовсім не зрозуміло дивного слова.

– Де-ко-ра-тив-ний собака – це означає: собака для краси, – поважно сказала кішка. – Будеш щось прикрашати.

– Я?! Як це?

– Отак це! – кішці вже набридло маленьке нетямуще цуценя. – Прикрашай, що хочеш і як хочеш.

А я хто?

І Клаша пішла. У неї були серйозні справи. Їй зовсім не до цуценят усяких-різних.

А я хто?

А маленьке цуценя сумно пішло шукати, що б таке собою прикрасити. Старий велосипед? Нецікаво. Будку Полкана? Ой-ой-ой! Тільки не це. Лавку в палісаднику? І так гарна – пофарбована.

А я хто?

Аж ось щось цікаве! Клумба біля лавки: жовті, коричневі, блакитні квіти, схожі на веселі очі. Така смішна клумба!

А я хто?

Цуценя залізло в саму серединку і лягло у квітах. І одразу ж заснуло. Адже втомилося. Сторожем було. Мисливцем було. А зараз ще й прикрасою стало.

А я хто?

Ось і бабуся прийшла. І бачить, що нове цуценя лягло прямо на її улюблені квіти. І що ж? Бабуся розсердилася? Хотіла. Але роздумала, розсміялася. Адже цуценя зовсім маленьке. Ось і переплутало все. Хіба можна на нього сердитися?

А я хто?

Узяла бабуся цуценя, поклала в кошик з чимось м'яким і теплим і сказала:

– Краще ось тут спи!

А я хто?

І вже уві сні цуценя подумало:

"Можливо, завтра розберемося, яким собакою я стану, коли виросту".

А я хто?

Автор: Абрамцева Н.; ілюстратор: Гвоздьова О.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова