Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Ф'яметта Варезе-Гамба

Тридцять третя ніжка

Тридцять третя ніжка.

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Бордюг

Присвячується Федеріко,
Ганні Клаудіа, Федерике

Якось маленька Стонога вирушила у важку подорож з капустяного качана до салатного листка, але на півдорозі впала і звихнула собі тридцять третю ніжку. Зі сльозами на очах пошкандибала бідолаха шукати того, хто зміг би вилікувати її ніжку. Але ніхто не звертав на неї уваги.

Тридцять третя ніжка.

Тільки одна Муха, брехуха та нероба, раптом пожаліла маленьку Стоногу і порадила їй звернутися до Премудрої Жаби.

Стонога дошкандибала до ставка і стала голосно кликати Жабу. Поверхня води злегка здригнулася, потім зморщилася і, нарешті, завирувала. У старої Жаби вже не було колишньої сили, щоб стрілою вискочити на берег, як робили її юні правнуки. З кожним днем усе важче ставало їй спливати. Коли ж вона вибралася на поверхню і дізналася, навіщо її потурбували, то замислилася: чи пірнути їй скоріше назад у тепленьку тіну, чи все ж таки вислухати бідолашну хвору. Нарешті Жаба вирішила вислухати Стоногу, адже та її вважала дуже розумною і освідченою!

Вона напнула окуляри і поважно вимовила:

— Біль лікаря знайде! Легше поранити, ніж полікувати! І на гладенькій дорозі ноги ламають! Той часто хворіє, хто берегтися не вміє! В здоровому тілі - здоровий дух!

Стонога уважно слухала і терпляче чекала, коли ж одужає її ніжка. Але Жаба продовжувала сипати якимись старими прислів'ями та приказками про ноги та лікарів, про хвороби і недуги, але вони аж ніяк не допомагали.

Комар, що ковзав по воді й милувався своїм відображенням, підлетів до Стоноги і пропищав їй на вухо:

— Іди-но ти краще до Вченої Миші!

Тридцять третя ніжка.

Нещасна Стонога з останніх сил поповзла від балакучої Премудрої Жаби.

Вчена Миша дійсно чомусь вчилася: два місяці ходила вона у перший клас. Насамперед Миша мудро заявила, що треба знайти, яка саме ніжка болить. Справа виявилася нелегкою: адже ніг було так багато і всі абсолютно однакові.

Стонога спробувала допомогти Вченій Миші знайти хвору ногу, але тепер їй здавалося, що болять вже всі сто ніг. І вона тільки ще більше заплутала Мишу.

Миша вміла лічити до десяти та ще вивчила кілька різних цифр: двадцять один, п'ятдесят, вісімсот, але до тридцяти трьох ніяк не могла полічити. Вона намагалася і так і сяк, але нічого в неї не виходило. І, зрештою, Миша з соромом зізналася, що вилікувати Стоногу не зможе.

Тридцять третя ніжка.

Миша порадила Стонозі звернутися до заслуженого професора Равлика. Професор Равлик був дуже освіченим вченим. Він завжди носив за собою свій будинок, щоб ховатися у ньому від дощу, вітру і надокучливих відвідувачів.

Два дні дерлася Стонога на сірий камінь — пекучий удень, крижаний уночі — і, нарешті, дісталася до будиночка професора Равлика. Несміливо постукала. Жодної відповіді. Постукала гучніше. Марно...

У відчаї Cтонога розридалася, стала голосно нарікати на свою гірку долю хмаркам на небі. Але ж хмарки такі легенькі та непостійні, і немає в них ніякого бажання співчувати чужому болю. Танцюючи і пурхаючи, вони пролітали над бідною Стоногою і безтурботно неслися геть, не звертаючи на неї ніякої уваги.

Стонога так довго голосила, що врешті-решт розбудила професора Равлика, і він хоч-не-хоч був змушений вислухати її сумну історію.

«Якщо я не позбудуся цієї зануди, вона не дасть мені заснути», — подумав професор і вирішив вилізти зі свого будиночка. Із зарозумілим виглядом він почав обстежувати Стоногу і, пропустивши повз вуха слова подяки, наказав їй негайно лягти на спину.

Професор Равлик свого часу навчався у середній школі, дійшов навіть до таблиці множення. Він так пишався своїми знаннями, що став зневажати все, що здавалося йому надто простим і легким (наприклад, лічбу: раз, два, три, чотири, п'ять...). Професор застряг на таблиці множення на два. Отже, коли він вирішив з'ясувати, яка ніжка болить, то для цього став перераховувати їх парами: два, чотири, шість, вісім, десять... І так до самого кінця і навіть далі, хоча стількох ніжок вже не було. Ніхто з мешканців лісу ніколи не міг би долічити до такої великої цифри! Але боліла тридцять третя ніжка, а такої цифри професор Равлик не знав!

Лічив-лічив великий вчений, а потім втратив усяке терпіння і, твердо вірячи в точність свого діагнозу, вирішив, що Стонога — просто злісна брехуха. І наказав, аби вона забиралася геть і ніколи більше не сміла показуватися йому на очі.

Тридцять третя ніжка.

Нещасна Стонога, стомлена, змучена, не посміла й рота розкрити і, ледве повернувшись, вирушила назад, добре, хоч треба було йти під гору.

Біля підніжжя великого дерева вона остаточно знесилилася і знову безутішно заплакала, втративши всяку надію на зцілення. Але щасливий випадок, який часом виявляється мудрішим за усіх мудреців, привів її до великого мурашника. Був вечір, і мурахи відпочивали біля входу в свій будинок. Почувши плач, зацікавлені мурашки поспішили до Стоноги і уважно вислухали її скарги. Дізнавшись, що ніхто з лісових вчених не зумів знайти хвору ніжку, вони вирішили самі взятися за цю справу.

Тут одразу виникло серйозне ускладнення: мурахи зовсім лічити не вміли. Єдине число, яке вони знали, було ОДИН.

От вони і вирішили, що всі інші числа їм не потрібні: кожний мураха мав зайнятися якоюсь однією ніжкою. А оскільки Мурах було багато, то на кожну ніжку знайшлася терпляча і турботлива сестра милосердя. Ніхто з них не знав, як відрізнити хвору ніжку від здорової, а тому, після недовгого обговорення, було вирішено лікувати і перев'язати всі сто ніг!

Тридцять третя ніжка.

Робота закипіла: хтось тягнув цілющу росу, хтось обмивав ніжку, хтось приносив міцні травинки для перев'язки. І незабаром справу було зроблено: усі ніжки у Стоноги перебинтовані.

Сильна злива пронеслася над лісом, і всі його мешканці кинулися в укриття. Тільки Стонога не злякалася дощових потоків. Вона весело перебирала усіма своїми ногами. І головне, жодна з них не боліла. Але найголовніше — вона зрозуміла, що, знаючи число ОДИН, можна порахувати до ста і навіть далі!

Тридцять третя ніжка.

Автор: Варезе-Гамба Ф.; ілюстратор: Бордюг С.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова