Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Олексій Толстой

Золотий ключик, або Пригоди Буратіно

Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Анатолій Єлісеєв

Розділи:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 

Присвячую Людмилі Іллівні Толстой

Передмова

Коли я був маленький, – це було дуже дуже давно, – я прочитав одну книжку: вона називалась «Піноккіо, або Пригоди дерев'яної ляльки» (дерев'яна лялька італійською мовою – буратіно).

Я часто розповідав моїм друзям – дівчаткам та хлопчикам – про цікаві пригоди Буратіно.

Та оскільки книжка загубилася, я щоразу розповідав по інакшому, вигадував такі пригоди, яких у книжці зовсім не було. Тепер, через багато-багато років, я пригадав мого давнього друга Буратіно й вирішив розповісти вам, дівчатка та хлопчики, незвичайну історію про цього дерев'яного чоловічка.

Олексій Толстой

Столярові Джузеппе потрапило до рук поліно, яке пищало людським голосом

Колись давно в містечку на березі Середземного моря жив старий столяр Джузеппе, на прізвисько Синій Ніс.

Якось потрапило йому до рук поліно, звичайнісіньке поліно, яким топлять узимку піч.

– Непогана штука, – сказав сам собі Джузеппе, – можна змайструвати з нього ну хоча б ніжку до столу. Джузеппе надів окуляри, обмотані мотузкою, – бо окуляри теж були вже старі, – покрутив у руці поліно й заходився тесати його сокиркою.

Та тільки-но він почав тесати, як чийсь незвичайно тоненький голосок пропищав:

– Ой-ой, тихіше, будь ласка!

Джузеппе зсунув окуляри на кінчик носа, оглянув майстерню – анікогісінько…

Він зазирнув під верстат – нікого…

Потім подивився у кошик зі стружками – нікого…

Висунув голову за двері – нікого не було й на вулиці…

«Невже мені почулося? – подумав Джузеппе. – Хто б це міг пищати?» Він знову взяв сокирку і знову – тільки-но цюкнув по поліну…

– Ой, кажу ж, що боляче! – завив тоненький голосок.

Цього разу Джузеппе злякався неабияк, у нього навіть окуляри запітніли. Він оглянув усі закутки в кімнаті, заліз аж у пічку і, задерши голову, довго дивився в димар.

Нікогісінько…

«Може, я випив щось не те і в мене дзвенить у вухах?» – подумки міркував Джузеппе.

Ні, сьогодні він нічого такого не пив. Трохи заспокоївшись, Джузеппе взяв рубанок, грюкнув по ньому молотком, щоб у міру – не дуже багато й не дуже мало – вилізло лезо, поклав поліно на верстат і – тільки-но повів стружку…

– Ой, ой, ой, ой, послухайте, чого це ви щипаєтесь?! – несамовито запищав тоненький голосок.

Джузеппе впустив рубанок, позадкував, позадкував та й сів просто на підлогу: він здогадався, що тоненький голосок линув зсередини поліна.

Розділи:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 

Автор: Толстой О.; ілюстратор: Єлісеєв О.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова