Зроду ще такого я не бачив!

Зроду ще такого я не бачив!

Кіт нявчить у глечику, у сметані.
Кури кукурікають на світанні.
Півники молотять – не ледачі.
Зроду ще такого я не бачив!

Пустун

Пустун стрибав, скакав, плигав,
Аж раптом у коробку впав.

В коробці він намуляв бік
І звідти аж на воза – скік!

А віз страшним вогнем горів.
Тоді пустун той шусть у хлів!

Та налетів козі на ріг
І перескочив на пиріг.

Насолодився, і спрожогу
Стрибнув, шалений, на дорогу.

І так об камінець забився,
Що й пустувати розучився.

Баран

Я по дорозі на базар
Побачив барана.
Немов гора, він височів.
Оце так дивина!

Він аж чотири мав ноги,
На чотирьох стояв,
І кожною ногою він
Гектар землі займав.

На спині вовна золота
Сягала до небес,
І там орли гніздо звили –
От чудо із чудес!

Якби...

Якби усі-усі моря
Та злить в одне між гір;
Якби з усіх-усіх дубів
Та зріс один до зір;
Якби з усіх-усіх сокир
Однісіньку зробить;
Якби з усіх-усіх людей
Богатиря зліпить;
Якби сокиру ту до рук
Узяв той богатир
І дуба-велетня зрубав
Та в море кинув з гір, –

Ото булькнуло б!

Трулюлю і Труляля

Льюїс Керолл

Трулюлю і Труляля
Зійшлися в лютім герці,
Бо цей тому чи той цьому
Розплющив брязкотельце.

Тут саме, чорна, мов та ніч,
Ворона пролітала –
Герої з ляку врізнобіч
Дали дружненько драла.

Фарби

Еміль Ріу

– Фарби у мене – веселий розмай!
Будь-яку, сину, собі вибирай!
Що змалювати тобі? Поміркуй.
– Щось незвичайне мені намалюй!

– Ось тобі тут смоляний крокодил...
Слон пурпуровий між синіх горил...
Ось і верблюди зелених порід...
– Тату, дібрав ти всі фарби як слід.

Ну, а тепер ти змішай кольори,
Казку барвисту для мене створи.
Хочу побачить незнану красу:
Як одноріг п’є ранкову росу.

Хто в хатині живе?

Елізабет Флемінг

Ні душі у хатині.
Хата замкнута нині.
Ой, що ж буду робити?
З ким же буду я жити?

І сказали мені –
Мушеня на стіні
І собачка в куточку,
І павук на кілочку,
І смішне кошенятко,
І мале мишенятко,
Ще й прудкий тарганисько,
Та ще з грубки вогнисько:
– Вдома всі, не кричи,
Лиш зайди й полічи!

Казочка про поросят

Джеймс Рівс

Було у Дженні Сат
П’ятірко поросят,

Але одне втопилося у морі.

І стало в Дженні Сат
Четвірко поросят,

Але одне знялось і – пурх на зорі!

Отак у Дженні Сат
Вже троє поросят,

Та ще одненьке вовчики украли.

І ось у Дженні Сат
Лиш двоє поросят,

Але одне комусь подарували.

І вже у Дженні Сат
Єдине порося,

Але й воно загинуло від грому.

Отак у Дженні Сат
Не стало поросят

І казочка скінчилася на цьому.

Кмітливий рибалка

Джон Беннет

Рибалка у вутлім човні
Поплив сміливо у море.

Аж раптом – біда:
В човні вже по вуха вода,
І ще прибуває – ой, горе!

Але зміркував риболов:
Попорпавсь в кишені просторій,
Ножа нагострив
І дірку в днищі зробив,
Та й випустив воду всю в море!

Корівки

Джеймс Рівс

Якось літньою порою паслись корівки –
Не так паслись, як лежали в лузі залюбки.

Жуйку жували
Та розмовляли,
Тільки здіймались боки.

– Тепло як! – ряба сказала.
– Ах! – сказала біла.
– Добра паша тут, у лузі.
– Добре попоїла.

Якось літньою порою паслись корівки. –
Не так паслись, як лежали в лузі залюбки.

Жуйку жували
Та розмовляли,
Тільки здіймались боки.

– Буде дощ, – ряба сказала.
– Хай, – сказала біла.
– Кляті мухи заїдають.
– І мене обсіли.
Якось літньою порою паслись корівки –
Не так паслись, як лежали в лузі залюбки.

Жуйку жували
Та розмовляли,
Тільки здіймались боки.

– Час іти, – ряба сказала.
– Ох! – сказала біла.
– Гарна в нас була розмова.
– Та погомоніли...

Якось літньою порою паслись корівки –
Не так паслись, як лежали в лузі залюбки.

Жуйку жували
Та розмовляли,
Тільки здіймались боки...

Дідунь Джо

Алан Александер Мілн

У Дідуня Джо
Губи – літерою «О»,
Ще й чарівний візок – просто казка:
Хочеш битку для гри?
Вмить знайдеться – бери!
А чи цурку гладеньку? – Будь ласка!

Хочеш м’ячика – теж
До дідуня ідеш.
Все на світі з візка він добуде:
Чи обручик легкий,
Чи будильник дзвінкий,
Чи цукерку й собачку-приблуду.

У дідуня Джо
Губи – літерою «О»,
Добрі руки й примружені очі.
Усміхнуся йому,
Пригорнусь, обійму –
І дарує мені він, що схочу!