|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов
Колись давно жив у степу багатий старий скотар Гайнан. Була в нього дочка, красуня Мефтук. Батько дуже любив її і виконував усі її бажання.

– За кого ти хочеш вийти заміж, люба моя доню? – запитав якось він її. Мефтук замислилася, а потім каже:
– За того, хто водночас буде і найбіднішою, і найбагатшою людиною в світі.

Здивувався старий Гайнан.
– Де ж знайти такого жениха?
– А ти не шукай, – сказала Мефтук. – Погукай, і женихи самі зберуться.

Послухав батько свою дочку. Поскакали його посланці у різні кінці.

Один одному стали всі переказувати незвичайну пропозицію старого Гайнана.

І от настав день, коли женихи зібралися перед юртою нареченої.

Зранку прибігли до Мефтук її подруги. Одна заплітає її довгу косу,

друга вдягає на неї довгий парчевий халат.

Нарешті Мефтук вийшла з юрти. На килим перед юртою поклали безліч шовкових подушок. Всілася на них красуня наречена, а поруч – її батько.

– Ну що ж, виходьте та розповідайте про себе, – каже Гайнан, звертаючись до натовпу женихів.

Вийшли уперед юнаки в багатому вбранні. За ними слуги вели навантажених товарами верблюдів і несли тюки з дорогоцінними тканинами й посудом.

Вклонилися юнаки нареченій і промовили:
– Ми кохаємо тебе, красуню, і хочемо з тобою одружитися. Вибирай, хто з нас тобі до душі.

– Чи всі ви дуже багаті? – запитала Мефтук.
– Так, красуню, ми – багаті, – відповіли юнаки.
– Чому ж ви гадаєте, що ви ще й найбідніші люди в світі?
– Тому, що в нас немає головного скарбу на землі – твоєї руки і твого серця, – відповіли хлопці.

Засміялася Мефтук:
– Ні, це не те, чого я хотіла. Я не піду ні за кого з вас.

Тоді виступили вперед молоді воїни у повному бойовому спорядженні. За ними юрмилося їхнє військо.

– Ми не дуже багаті, Мефтук, – сказали вони, – але за допомогою наших солдатів можемо стати найбагатшими людьми в світі, якщо підемо завойовувати чужі землі. Нехай найхоробріший з нас стане твоїм чоловіком.

– А що ви можете зробити самі, без ваших солдатів? – запитала Мефтук.
– Без наших солдатів ми не можемо нічого, – відповіли юнаки і похилили голови.

– Тоді і ви не ті, за кого я можу вийти заміж, – сказала Мефтук.

Потім з натовпу вийшли юнаки, що тримали в руках гарні золоті скриньки. Вони схилили коліна перед нареченою та її батьком.

– Тут рідкісні коштовності, – сказали вони. – Цим скарбам немає ціни. Але ми віддамо їх тобі – і станемо останніми бідняками на світі.

– Отже, ви будете спочатку багатими, а потім бідними, а зовсім не одразу тими й іншими, – сказала дівчина. – Ні, мені не треба ваших коштовностей. Ви теж не ті, кого я чекала.

І раптом виступив уперед вродливий юнак у скромному платті бідняка.

– І ти хочеш запропонувати свою руку моїй дочці? – насмішкувато запитав його старий Гайнан. – Що ти бідний, це ми бачимо. А де ж твоє багатство?

– Моє багатство завжди при мені, – весело відповів юнак. – Подивіться, яка гарна міцна голка!

– Оце так скарб! – зареготали всі навколо.

Але юнак не зніяковів.
– Я – гарний кравець і можу зшити халат набагато кращий за того, який зараз на тобі, шановний Гайнане.

– Але це ще не все. Я – гарний коваль і можу за годину підкувати всіх коней у твоїх табунах, – продовжував юнак, виймаючи з мішка ковальський молот.

– Я навчений ще й кухарському мистецтву і можу зварити такий обід, якого, напевно, не куштував ніхто з вас!

– Без верблюдів, без товарів, без війська я – багач, тому що моє багатство – в моїх руках і в моєму вмінні, – весело закінчив юнак.
– Ось нарешті прийшов справжній наречений! – вигукнула Мефтук. – У нього золоті руки.

І вийшла розумна Мефтук заміж не за купця, не за багатія, не за воїна, а за простого ремісника – веселого майстра із золотими руками.

Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова