Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Татарська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Трубніков
Жив собі, був собі майстер Золоті Руки.
Узяв він якось сніпок соломи, виліпив солом'яну ляльку.
Очі в ляльки – ягоди черемхи, губи – пелюстинки червоного маку, рисові зернята – зуби. Волосся заплетене в сорок кіс.
– Ой, яка ж ти хороша! Ну лиш, потупай ногами, поплещи руками, веселенько на мене поглянь!
Труснула лялька жовтими солом'яними косами, блиснула ягідками-очима.
Засміялася сріблясто і дзвінко, задзвеніла, наче жайворон, ніжною пісенькою.
А далі заходилася хазяйнувати: долівку вимела...
плескачів напекла...
молоко зігріла...
білизну зібрала...
на річку прати понесла.
А назустріч їй ханів син верхи на буланому коні.
– Гей, дівчино Сорок Кіс, я на тобі оженюся!
– Ні! Зробив мене майстер Золоті Руки, не покину його довіку.
– Схопіть дівчину Сорок Кіс! – наказав ханів син своєму військові.
От почали вояки до походу збиратись – на дівчину Сорок Кіс війною йти.
Поки ж вони збиралися, майстер і собі ґав не ловив. Усеньку ніч носив до хати сніпки соломи.
А на ранок усі дивляться – аж десь набралося стільки дівчат Сорок Кіс!
Ті – прали на річці...
а ті – пекли плескачі.
Ці – пісень співали...
інші – танцювали та приязно усміхалися.
Як же поміж ними знайдеш ту, що впала в око хановому синові?
Дізнався про це старий хан.
– Переловити всіх! – наказав він. – Та схопіть заразом і майстра Золоті Руки.
Але коли вояки вступили до села, побачили вони повно солом'яних майстрів. Хто дрова рубав...
хто дерево пиляв...
а хто підносив. Ну геть як справжні. А того, що змайстрував їх, – ані знайти, ні вгадати.
Подався начальник ханового війська до столиці – у старого хана поради прохати.
Зайшов до тронної зали.
Аж там одинадцять старих ханів наступають на дванадцятого.
А той сидить на троні й кричить:
– Ви несправдішні, вас виліпив із соломи майстер Золоті Руки!
– Ні, це ти солом'яний, ми справдішні!
– Ану-ну, легше! У мене є царська позначка, на моїй потилиці є квітка, нев'янучий золотий тюльпан.
Познімали одинадцять ханів корони з голів – у кожного на потилиці золотий тюльпан.
Дванадцятий свою корону зняв, а на потилиці нічого нема, пусто.
Хто ж отут справдішній хан?
Котра дівчина вподобалася хановому синові?
Допитатись би про це майстра Золоті Руки, та як же його знайти?
Автор: Татарська народна казка; ілюстратор: Трубніков А.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова