|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Татарська народна казка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Трубніков
Жив собі, був собі майстер Золоті Руки.

Узяв він якось сніпок соломи, виліпив солом'яну ляльку.

Очі в ляльки – ягоди черемхи, губи – пелюстинки червоного маку, рисові зернята – зуби. Волосся заплетене в сорок кіс.

– Ой, яка ж ти хороша! Ну лиш, потупай ногами, поплещи руками, веселенько на мене поглянь!

Труснула лялька жовтими солом'яними косами, блиснула ягідками-очима.

Засміялася сріблясто і дзвінко, задзвеніла, наче жайворон, ніжною пісенькою.

А далі заходилася хазяйнувати: долівку вимела...

плескачів напекла...

молоко зігріла...

білизну зібрала...

на річку прати понесла.

А назустріч їй ханів син верхи на буланому коні.

– Гей, дівчино Сорок Кіс, я на тобі оженюся!

– Ні! Зробив мене майстер Золоті Руки, не покину його довіку.

– Схопіть дівчину Сорок Кіс! – наказав ханів син своєму військові.

От почали вояки до походу збиратись – на дівчину Сорок Кіс війною йти.

Поки ж вони збиралися, майстер і собі ґав не ловив. Усеньку ніч носив до хати сніпки соломи.

А на ранок усі дивляться – аж десь набралося стільки дівчат Сорок Кіс!

Ті – прали на річці...

а ті – пекли плескачі.

Ці – пісень співали...

інші – танцювали та приязно усміхалися.
Як же поміж ними знайдеш ту, що впала в око хановому синові?

Дізнався про це старий хан.

– Переловити всіх! – наказав він. – Та схопіть заразом і майстра Золоті Руки.

Але коли вояки вступили до села, побачили вони повно солом'яних майстрів. Хто дрова рубав...

хто дерево пиляв...

а хто підносив. Ну геть як справжні. А того, що змайстрував їх, – ані знайти, ні вгадати.

Подався начальник ханового війська до столиці – у старого хана поради прохати.

Зайшов до тронної зали.

Аж там одинадцять старих ханів наступають на дванадцятого.

А той сидить на троні й кричить:
– Ви несправдішні, вас виліпив із соломи майстер Золоті Руки!

– Ні, це ти солом'яний, ми справдішні!

– Ану-ну, легше! У мене є царська позначка, на моїй потилиці є квітка, нев'янучий золотий тюльпан.

Познімали одинадцять ханів корони з голів – у кожного на потилиці золотий тюльпан.

Дванадцятий свою корону зняв, а на потилиці нічого нема, пусто.

Хто ж отут справдішній хан?

Котра дівчина вподобалася хановому синові?

Допитатись би про це майстра Золоті Руки, та як же його знайти?

Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова