Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Read in English

Золота рибина

Узбецька народна казка

Золота рибина

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Р.Вольський

У давні часи жив на березі моря старий рибалка зі своїм єдиним сином. Були вони дуже бідні. Усе, що було в них – це старий човен та невід. Молодий рибалка допомагав батькові та цілими днями співав пісні.

Золота рибина

Одного разу закинув старий, як завжди, невід у море. Витягнув його і бачить: б'ється в ньому рибина, звивається. Але рибина не проста, золота. Здивувався старий і каже синові:

– Стережи, синку, цю дивну рибину, а я піду розповім про неї ханові. Може, він нам за неї дасть добру винагороду.

Пішов старий. А молодий рибалка подивився, як рибина у неводі б'ється-мучиться, та й пожалів її. Не став він батька чекати і відпустив її в море.

Золота рибина

Пірнула золота рибина в море та зникла у хвилях. Приїхав хан зі своєю свитою та охоронцями й каже:

– Ну ж бо, показуй свою дивну рибину.

А молодий рибалка опустив голову і говорить ханові:

– Пожалів я красуню-рибину і в море відпустив.

Розсердився хан, став сварити старого:

– Ах ти, старий негіднику! Як ти смів через таку дрібницю порушити мій ханський спокій? Як насмілився ти дурити мене, улюбленого сина Аллаха? І хіба хтось чув таке, щоб у морі золота риба водилися?

Золота рибина

Трусонув ханський візир своєю бородою, такою довгою, що вона аж волочилася по землі, і каже:

– Я прожив на світі більше ста років, але про таке диво ніколи не чув.

Як не намагався старий рибалка, щоб хан повірив йому, від подальших розмов про золоту рибину хан тільки ще більше розлютився. Нарешті він наказав зв'язати молодого рибалку, покласти у старий човен і пустити човен у море.

Золота рибина

Задоволений хан повернувся до свого палацу, а бідолашний старий стояв на морському березі, дивився, як хвилі уносять човен із його єдиним сином все далі й далі. Він не знав, що робити, як врятувати свого сина.

Коли човен зовсім зник з очей, старий впав на пісок і гірко заплакав, проклинаючи жорстокого хана.

Тим часом молодий рибалка лежав у човні і чекав своєї загибелі. А човен плив усе далі й далі.

Нарешті показався вдалині острів. Прибили хвилі човен до острова, і вперся він носом у прибережний пісок. Тієї ж миті вийшов з-за дерева молодий юнак. Він був такий схожий на молодого рибалку, немов одна половинка яблука на другу.

Підійшов юнак до молодого рибалки, розв'язав його. Обійняв молодий рибалка доброго юнака, подякував. Юнак дістав корж, відламав половину і подав молодому рибалці. Відтоді вони заприятелювали і стали нерозлучними, як рідні брати.

Золота рибина

Одного разу ходили друзі по острову. Бачать: якийсь дідок стадо пасе. А юнаки вважали, що, крім них, нікого на острові немає.

Підійшли вони до дідка, привіталися.

Той розповів їм:

– На відстані триденного шляху звідси є країна. У хана тієї країни велике горе. Єдина його дочка, красуня така, що в усьому світі кращої не знайти, від самого свого народження не промовила ані слова. Хан оголосив: хто його дочку вилікує, того він найдорожчими подарунками нагородить, але якщо ханська дочка німою залишиться, у того, хто брався її лікувати, голову знімуть. Тож багато вже добрих молодців свої голови в ханському палаці склали.

Золота рибина

Здивувалися друзі і вирішили все ж таки попитати долі. І коли вони підійшли до ханського палацу, юнак і каже молодому рибалці:

– Дай-но я піду перший. Якщо мені вдасться вилікувати ханську дочку, всі подарунки ми з тобою поділимо.

Рибак погодився, і юнак вирушив до ханського палацу.

Зустріли його в палаці дві невільниці і кажуть юнакові:

– Багато гарних молодих парубків намагалися вилікувати ханську дочку, а натомість втратили своє життя. Схаменися, бо й на тебе чекає така сама доля.

Золота рибина

Відважний юнак все ж таки сміливо увійшов до ханської дочки, вклонився їй і каже:

– О прекрасна царівно! Послухай мою оповідь. Нас у батька троє синів. Одного разу ми пішли до гаю нарубати дров. Мій старший брат зрубав дерево і вистругав із нього гарного птаха. Він зробив його так майстерно, що птах виглядав як живий. Середній брат пішов до лісу, назбирав найрідкіснішого пташиного пір'я і прикрасив ними дерев'яного птаха. Став він іще кращим. А я знайшов чудове джерело і скупав птаха у чистій прозорій воді. Ожив наш птах, заспівав і полетів. Після того пішли у нас великі суперечки й сварки. Кожен з нас казав: «Мій птах!». І так ми сперечалися, що й кінця краю нашим сваркам немає. От скажи, красуне, чий має бути птах? Розсуди нас!

Підвелася дівчина, її чорні вії затремтіли. По обличчю пробігла усмішка. Але ні слова царівна не сказала, тільки показала рукою на рот і похитала головою.

Юнак розсердився і став погрожувати дівчині:

– Якщо через тебе судилося мені померти, тож нехай і твоя голова разом із моєю пропаде!

Вихопив юнак меч і замахнувся. Царівна від страху впала на землю, закричала, і тієї ж миті з її рота виповзла біла змія. Звивається змія, сичить. Юнак наступив на неї каблуком чобота і розчавив їй голову.

Золота рибина

Царівна подивилася очима, повними сліз, на юнака, зняла з руки перстень і каже:

– Візьми цей перстень, йди до палацу мого батька. Він тебе нагородить.

Узяв юнак перстень і побіг до свого друга. Як побачив його молодий рибалка, одразу кинувся обіймати товариша. Юнак розповів молодому рибалці, що сталося в ханському палаці, передав йому перстень і каже:

– Тепер я відкрию тобі свою таємницю. Я – та золота рибина, яку ти пожалів і відпустив на волю. Коли ти на морському березі співав свої пісні, слава про їхню красу дійшла до мого батька, Морського царя. Я упросив його дозволити мені піднятися з води й послухати твої пісні. Я підплив до берега і, заслухавшись, потрапив у невід. Але ти мене визволив з полону. Коли ханські воїни зв'язали тебе та зв'язаного кинули в човен, я покликав на допомогу своїх вірних друзів-риб. Я просив їх підтримати твій човен і не дати йому потонути. Мої вірні друзі виконали моє прохання і привели човен до острова. А я прийняв образ людини, схожої на тебе. За той недовгий час, що ми пробули разом, я ще більше дізнався, яке в тебе чисте серце, і полюбив тебе, як рідного брата. Але прийшла пора повертатися мені в мою підводну країну. Візьми у мене перстень, піди до хана і отримай свою нагороду. А якщо я колись тобі знадоблюся, прийди на берег моря і тричі поклич мене. Я завжди прийду тобі на допомогу.

Сказавши це, юнак перетворився на золоту рибину та зник у морських хвилях.

Дуже був засмучений молодий рибалка розлукою зі своїм другом, довго дивився на хвилі, вслід йому, а потім пішов до ханського палацу.

У палаці старий хан низько вклонився молодому рибалці і каже:

– У нагороду я віддам тобі найдорогоцінніше з усього, що я маю, світ моїх очей – мою єдину дочку.

Золота рибина

Один з ханових слуг приніс рибалці розшите золотом вбрання, оздоблене перлами та рубінами.

Наступного дня зіграли пишне весілля. Били барабани, грали музики на цьому великому святі.

Золота рибина

Минув деякий час і молода царівна стала помічати, що її чоловік часто сумує. Одного дня вона запитала, в чому причина його суму.

– Не знаю, як і сказати, – відповів він, – але у цьому палаці, де є все, чого тільки можна забажати, нічого не тішить мене. Мої руки звикли до праці, і немає мені спокою, коли для них немає ніякої роботи. Я виріс далеко звідси, на березі моря, там залишився мій улюблений батько, і я не знаю, що з ним зараз. Він вже старий, і вже смерть його не за горами. Якби ж ти погодилася піти зі мною до мого батьківського дому, я був би найщасливішою людиною в світі. Тільки в моїй країні ти не зможеш жити у розкоші, як ханська дочка, не буде у тебе рабинь та прислужниць, там ти житимеш як дружина бідного рибалки.

– Я на все згодна, – відповіла царівна, – аби ти був щасливий, а більше мені нічого не треба. Тільки хіба зможемо ми переплисти через море? У нашій країні ніхто не вміє будувати кораблі.

– Не журися. Я все влаштую. Іди збирайся в дорогу.

Відіслав молодий рибалка дружину додому, а сам пішов на морський берег і тричі крикнув. Виплила з води золота рибина й питає:

– Гей, вірний друже, чого ти хочеш від мене?

– Скучив я за своєю рідною землею, дуже хочу повернутися додому. А щоб по морю плисти, немає у нас ані корабля, ані човна. Старий мій човен увесь розвалився.

Золота рибина відповідає:

– Бажання твоє скоро буде виконано. Тільки-но настане вечір, я пришлю тобі величезну рибину. Ти з дружиною заходь сміливо в пащу цієї рибини. Вранці вже будете вдома.

– Чи не проковтне нас ця рибина? – захвилювався рибалка.

– Не турбуйся. Виглядає вона страшно, але не заподіє вам ніякої шкоди. А тепер мені час іти. Прощавай! – з тим пірнула рибина у воду та зникла.

Коли настав вечір, здійнялися на морі хвилі, до берега підпливла величезна рибина. З отвору у її голові піднімався фонтан, вона легенько ворушила хвостом, але від цього здіймалися такі величезні хвилі, що крушили все навколо, отже, це була дійсно гігантська рибина.

Золота рибина

Коли ханська дочка побачила це страховисько, вона затремтіла від страху. Але молодий рибалка її заспокоїв, узяв за руку і повів прямісінько в риб'ячу пащу. Увійшли вони, рибина затулила рота і попливла по морю.

Пливла вона так спокійно, так обережно, що заколисала молодого рибалку та його дружину, і вони заснули. А вранці дивовижна рибина принесла їх у призначене місце і відкрила пащу. Впали гарячі сонячні промені на молодого рибалку і розбудили його. Бачить він – перед ним рідний берег, на якому він виріс, хатина і біля неї старий батько сидить. Здивувався молодий рибалка, зрадів. Побіг скоріше, обійняв батька.

Золота рибина

А потім привів молодий рибалка до батька свою молоду дружину. Побачив її старий, зрадів. І так стали вони всі троє мирно й щасливо жити у своїй хатині.

Золота рибина



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Автор: Узбецька народна казка; ілюстратор: Вольський Р.






Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

Підтримайте наш сайт. Картка Приватбанку 4149499149111393

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2021 Валерія Воробйова