Жаба та мавпа

Африканська народна казка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Х.Аврутіс

Були колись такі часи, коли мавпа приятелювала із жабою. От якось погукала вона жабу в гості:

- Приходь увечері до мене, ми разом повечеряємо.

Прийшла увечері жаба до мавпи, а та ласкаво запрошує гостю:

- Заходь, заходь, жабо. Я тебе почастую смачною вечерею.

- А що в тебе сьогодні на вечерю? - запитує жаба.

- На вечерю я приготувала півня у кисло-солодкому соусі. Прошу до столу.

Помаленьку жаба пострибала від порога до стола.

- Сідай сюди, - каже мавпа, - але перш ніж їсти, сядь на стільці як годиться, і ноги опусти, щоб не бовталися.

Як не намагалася жаба сісти на стільці як треба, щоб не бовталися ноги, нічого в неї не виходило.

Мавпа й каже:

- Якщо не вмієш сидіти за столом як слід, то й їжі не торкайся.

І пішла жаба додому голодна.

За кілька днів жаба зустріла мавпу й сказала:

- Запрошую тебе в гості, приходь, посидимо, повечеряємо, побалакаємо.

Прийшла мавпа до жаби, а жаба зустрічає її на порозі та від радощів аж підстрибує:

- Заходь, заходь, мавпо, у мій дім. Я приготувала смачну вечерю.

- Чим же ти мене пригощатимеш? - запитує мавпа.

Пригощатиму тебе куркою із гострою приправою, - каже жаба. - Он бачиш, на столі стоїть.

Потягнулася мавпа до курки, а жаба її зупиняє:

- Зачекай, любо. Перш ніж братися до їжі, слід вимити гарненько руки. Щоб чорного на долонях не було.

Терла мавпа, терла свої руки, але все марно, долоні анітрішки не побіліли.

От і довелося їй піти голодній, ковтаючи слинки.

Ось така історія. Запам'ятайте ж: у мавпи чорне тіло і чорні, як вугілля руки. Їх нізащо не відмити. А жаба не ходить, а стрибає, і їй нізащо не сісти на стільці так, щоб не бовталися ноги.