Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Вишивальниця птахiв

Грецька народна казка

у переказі В.Важдаєва

Вишивальниця  птахiв

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Н.Тамбовкіна

Жив у далекому селі бідний юнак. Звали його Маноліс. Батьки в нього померли, і все, що йому залишилося у спадок – це стара скрипка.

Вишивальниця  птахiв

Ця скрипка втішала і його у сумні дні, і таких само бідняків, яким був Маноліс. За це й любили люди Маноліса і його скрипку.

Вишивальниця  птахiв

Одного вечора повертався Маноліс із сусіднього села, як раптом почув у заростях чагарнику якийсь шум. Розсунув Маноліс гілки і побачив вовчицю-матір, що потрапила у капкан.

Шкода стало Манолісу нещасної вовчиці, її маленьких діток, пожалів він її та й випустив на волю.

Вишивальниця  птахiв

І вовчиця одразу ж зникла, а Маноліс пішов додому.

Вишивальниця  птахiв

Вночі його розбудив стукіт. Тільки-но він відсунув засув, як двері з гуркотом розчинилися, і до хатини увійшов величезний вовк.

Вишивальниця  птахiв

– Не бійся мене, Манолісе! – сказав вовк. – Я прийшов до тебе як друг. Ти врятував моїх дітей, подарувавши свободу вовчиці-матері. І хоча люди вважають нас злочинцями, я доведу тобі, що за добро і вовк може відплатити добром. Я відведу тебе у нікому не відоме місце: там, за трьома дверима приховані незчисленні багатства і живе прекрасна, як весняний день, принцеса.

Вишивальниця  птахiв

Здивувався Маноліс словам вовка, але сперечатися не став. Узяв скрипку, з якою ніколи не розлучався і пішов за вовком.

Вишивальниця  птахiв

Коли почало світати, побачив Маноліс удалині чудовий палац, вікна його світилися кришталевими шибками, а двері з чистого срібла виблискували ще яскравіше.

Вишивальниця  птахiв

Вовк штовхнув срібні двері, і вони опинилися у срібній залі. Тут усе: і стіни, й підлога, і стеля – було з чистого срібла!

Вишивальниця  птахiв

І тільки в глибині зали сяяли, немов сонце, золоті двері.

Вишивальниця  птахiв

За золотими дверима була золота зала. За діамантовими – діамантова! Маноліс навіть заплющив очі, щоб не осліпнути.

Вишивальниця  птахiв

Нарешті подорожні побачили виблискуючу дорогоцінним камінням високу залу. В її глибині, на троні, сиділа юна принцеса. Вона була прекрасна, як перший день весни. Маноліс завмер, захоплений красою дівчини.

Вишивальниця  птахiв

Вовк наблизився до трону і, вклонившись, проказав:

– Вітаю тебе, принцесо! Бачиш, я виконав твоє бажання – привів до тебе того, хто зробив безкорисний вчинок.

Вишивальниця  птахiв

І він повідав принцесі про те, як Маноліс звільнив вовчицю.

– Ти правий! – сказала принцеса. – Маноліс – сміливий і добрий юнак. Якраз такий чоловік мені й потрібен. Йому я зможу довірити усі мої багатства і свій трон!

Вишивальниця  птахiв

Принцеса негайно оголосила, що виходить заміж за Маноліса.

А він? Він був такий захоплений її красою, що вперше в житті забув про свою скрипку.

Вишивальниця  птахiв

Коли Маноліса вдягли у золоте вбрання і підвели до принцеси, вона, всміхаючись йому, промовила:

– Завтра ти станеш королем. Тому вже сьогодні тобі слід оглянути всі скарби, що зберігаються у палаці.

Вишивальниця  птахiв

Вони обійшли весь палац, усі його зали й кімнати. З кожним кроком зростав подив Маноліса – такий багатий, такий дивовижний був палац.

Вишивальниця  птахiв

Але от вони опинилися біля високої вежі. Принцеса сказала:

– У цій вежі немає нічого цінного і заходити до неї не варто.

Вишивальниця  птахiв

Але юнака охопило незбагненне хвилювання. Він відчув непереборне бажання увійти до вежі.

Сам не знаючи чому, він сказав:

– Ні, я повинен піднятися туди! – і показав на верхівку зубчастої вежі.

Неохоче поступилася йому принцеса.

Вишивальниця  птахiв

У вежі, дійсно, не було нічого примітного. І не було ніяких багатств. У єдиній кімнатці, розташованій під самісіньким дахом, біля вікна сиділа дівчина за п'яльцями й вишивала.

Маноліс подивився на неї й мало не відсахнувся – така вона була потворна. Тільки великі блакитні очі її світилися таким прекрасним сяйвом, що, раз побачивши, вже неможливо було їх забути.

Вишивальниця  птахiв

– Хто ця дівчина? – пошепки запитав Маноліс.

– Це моя бідна родичка, – сказала принцеса, – я дала їй притулок із жалю. Вона оселилася у цій вежі й нікуди не виходить, щоб не зустрічати людей. Адже вона така негарна!

Вишивальниця  птахiв

Поки принцеса нашіптувала усе це Манолісу, дівчина, схилившись над п'яльцями, продовжувала, не зупиняючись ні на мить, вишивати.

Вишивальниця  птахiв

Здавалося, вона нічого не бачила й не чула. Під її моторними пальцями на шовку з'явився дивовижної краси птах. Але, коли дівчина зробила останній стібок, птах випурхнув і полетів у вікно.

Вишивальниця  птахiв

Тоді дівчина у розпачі заломила руки і з відчаєм вигукнула:

– І цей полетів, як і всі інші! Так буде завжди!

Вишивальниця  птахiв

– Цю нещасну зачаровано! – сказала принцеса. – День за днем вона терпляче вишиває, тому що чари спадуть з неї тільки тоді, коли вона вишиє сто птахів, а вони всі з останнім стібком відлітають! – Але що тобі до того? Краще повернемося скоріше до палацу і подивимося, як ідуть приготування до весілля.

Вишивальниця  птахiв

Цілу ніч не міг заснути Маноліс. Думка про нещасну дівчину не виходила в нього з голови. Рано вранці, коли принцеса та її слуги спали, юнак непомітно вислизнув з палацу і прокрався до вежі.

Вишивальниця  птахiв

Дівчина сиділа за п'яльцями й вишивала.

Вишивальниця  птахiв

Маноліс збентежено запитав її:

– Чи не втомилася ти отак весь час вишивати?

– О ні! – відповіла дівчина. – Я готова вишивати скільки завгодно. Терпінню моєму немає кінця. Аби тільки птахи не відлітали. Але варто мені зробити останній стібок, як всі вони оживають і летять геть!

Вишивальниця  птахiв

Вражений стояв Маноліс, слухаючи її сумну розповідь. Але що він міг зробити, чим допомогти нещасній? Адже чаклунські сили були непідвладні йому. І все ж таки він питав себе: якщо не можна їй допомогти, то, можливо, знайдеться засіб, здатний хоч трохи полегшити її страждання?

І він згадав про скрипку, про яку вперше забув у цьому палаці, повному розкоші й скарбів.

О, як поспішав, як біг Маноліс по свою скрипку!

Вишивальниця  птахiв

Не гаючи часу, він одразу ж повернувся з нею до вежі.

Ніколи він так не грав. Ніколи так не співала його скрипка.

Вишивальниця  птахiв

Усю свою добру душу, всю силу ніжного, сміливого серця вклав Маноліс у пісню, що лилася з-під смичка.

І – о диво! – птахи замовкли за стінами вежі. Спочатку вони прислухалися до звуків скрипки, потім підлетіли до вікна, потім залетіли до кімнати і ...

Вишивальниця  птахiв

стали сідати на вишивання.

Вишивальниця  птахiв

А Маноліс усе грав.

Вишивальниця  птахiв

Потворне обличчя зачаклованої дівчини освітилося якимсь дивним сяйвом, коли вона подивилася на птахів, і в серці її спалахнула надія.

Вишивальниця  птахiв

І в цей самий час внизу пролунав голос принцеси. Вона гукала Маноліса, тому що настав ранок і повинно було початися весілля.

Вишивальниця  птахiв

А Маноліс продовжував грати. Він почув принцесу, але він бачив, з яким нетерпінням схилилася над своїм вишиванням дівчина, як її обличчя осяює надія.

А птахи все влітали й влітали до кімнати...

Вишивальниця  птахiв

Несподівано двері з гуркотом розчинилися і до кімнати вбігла принцеса.

Вишивальниця  птахiв

Останній гучний стогін видала скрипка. Розлючена принцеса вирвала її з рук юнака – і одночасно з цим у вежі пролунав інший крик, сповнений щастя й радості. Це був голос Маноліса. Він побачив, як змінилася бідна вишивальниця.

Вишивальниця  птахiв

Вона раптом стала дуже вродливою. Виблискуючи красою, вона піднялася зі свого місця і простягнула принцесі сукню. Сто птахів прикрашали її.

Вишивальниця  птахiв

– Візьми цю сукню! – сказала вона принцесі. – За наказом твого батька-чаклуна я вишивала її вже багато років. Хіба міг подумати він, людина з чорним серцем і чорною душею, що знайдеться юнак, який погодиться знехтувати багатством, владою, троном і навіть твоєю красою заради бідної потворної вишивальниці!

Вишивальниця  птахiв

Твоєму батькові було мало того, що він захопив усі мої багатства, йому треба було ще забрати в мене й красу і віддати її тобі!

І тут тільки Маноліс побачив, яким потворним стало обличчя принцеси.

Вишивальниця  птахiв

Щасливий юнак узяв за руки вишивальницю, і вони спустилися до зали, де вже все було готове до свята.

Вишивальниця  птахiв

Вони повінчалися і відсвяткували пишне весілля.

І найкращою піснею, що прикрасила це свято, була пісня, яку проспівала скрипка Маноліса в ранковий час у бідній кімнаті самотньої вежі.

Вишивальниця  птахiв



Автор: Грецька народна казка; ілюстратор: Тамбовкіна Н.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн

На цьому сайті можна читати казки для дітей, скачати казки у форматі .doc, слухати аудіоказки.



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2020 Валерія Воробйова