|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Р.Баумволь

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін
Потоваришували ведмідь і заєць, хоча насправді такого не буває.

– Ходімо в гості до наших друзів у селі, – сказав якось заєць ведмедю.

А їхніми друзями були кінь і корова, чого, звичайно, теж ніколи не буває.

От вирушили ведмідь і заєць знайомою стежкою.

Зраділи кінь і корова, побачивши гостей. Стали вони балакати про всяку всячину, один одного нахвалювати.

– Ох, який в тебе корівонько, хвіст! Усім хвостам хвіст! – вигукує заєць. – А мій такий коротенький...

– Зате в тебе вуха які гарні! – відповідає корова.

А ведмідь задивляється на конячі копита:
– Ох, мені б такі!

– А я, – відповідає кінь, – хотів би походити на таких м'яких задніх лапах, як у тебе. Може, мене б тоді й запрягати перестали: адже запрягають лише чотириногих!

Поговорили-побалакали – надумали мінятися.

І – от такого вже точно ніколи не буває! – заєць одержав коров'ячий хвіст.

Корова – заячі вуха.

Ведмідь – копита.

А кінь – ведмежі лапи, на яких можна ходити.

Спочатку всім було добре.

Прибіг заєць до лісу, сів посеред галявині, довгим хвостом обмахується. Добре! Шкода тільки, що мух немає.

А от того, що лисиця до нього підкрадається, він без своїх довгих вух не чує.

Пощастило зайцю, бо лисиця як побачила у нього коров'ячий хвіст – так і заклякла від подиву. Забула, навіщо прийшла.

А ведмідь? Заліг, бува, на зиму в барліг. Зібрався лапу смоктати, а копито й не посмокчеш!

Заволав ведмідь і до зайця пішов. А заєць йому вже назустріч біжить.

– Ледве, – говорить, – від лисиці втік. З-під самого носу вивернувся!

Вирішили друзі повернутися в село, але тут побачили, що корова з конем самі до них поспішають.
– Що трапилося?

– А те, що життя нам не стало!

– Доярка ще за версту від мене, а я вже чую її кроки – та навтьоки. Навіщо тікаю – сама не розумію... Так і ходжу недоєна.

– А я, – говорить кінь, – коли мене запрягли, встав на задні лапи...

... та все з воза й витрусив... Ох і галас зчинився! Одні говорять: його до цирку треба. Інші кричать – він скажений!

– Що робити? Треба знов мінятися, як було.

І всі помінялися. І всім знову стало добре! Краще, ніж колись.

Тільки зайцю довелося свої вуха довго провітрювати: аж надто від них хлівом смерділо.

Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова