|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Read in English
Б.Заходер
Вовчі пісні
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Каліновський
Жив колись у лісі Сірий Вовк, злий та лютий. Він жив, а навколо всім життя не було.
Мало того що він розбійничав, чи хто правий, чи хто винний – усіх до свого лігва тягнув, а ще дуже він усім своїм виттям дошкуляв.
Інші вовки тільки з голоду виють, а цей, сірий розбійник, заріже теля, наїсться досхочу і ну пісні співати.
А пісня у нього, звісно, одна й та сама:
– Вкраду-у! Вкушу-у-у-у!
До того страшно й огидно виє – усі, крім Пугача та Сови, не знають, чим би вуха заткнути. А йому, мабуть, подобається:
– У-у-ууу! У-дуу-шу-ууу!
От якось вив він, вив, тільки під ранок вгамувався – задрімав. І цілий день би проспав, але тут ясне сонечко зійшло і йому своїм теплим промінчиком у носі залоскотало.
Вовк спросоння подумав, що це муха, – хап її зубами! – а нічого, тільки зуби клацнули, вдруге – хап! – знову мимо; втретє... та сам собі язика й прикусив.
Продер він очі, а повз нього якраз Лисиця біжить, курочку тягне.
– Гей, – кричить, – Сірий, годі спати! На галявині біля струмка овече стадо пасеться, і ні пастухів, ані собак! Он там! – І хвостом махнула, показала де.
Тут з Вовка увесь сон зійшов.
– А чи не брешеш? – гарчить.
А лисиці нащо брехати? Вона своєму слову господиня.
Побіг Сірий туди, куди вона вказала, – а й вірно: пасуться вівці, сотні півтори, самі-самісінькі...
Побачили вони Вовка – затремтіли, докупи збилися, стоять, бідолашні, смерті лютої чекають...
У Вовка аж слинки потекли.
– Зараз, – гарчить, – їсти вас буду!
І з'їв би, та раптом виходить уперед одна вівця, вклонилася вовкові та й каже:
– З'їсти ти нас, Вовчику, завжди встигнеш. А тільки чи не буде така твоя ласка...
– Ласка? – гарчить Вовк. – Якої ж ласки ви від вовка захотіли?
– А ось якої: немає в нас, Вовчику, кому заспівати. Ми, ти вже пробач нам, теж співати любимо. Колись був у нас заспівувач – баран, от наче як ти, голосистий, та вкрали його. От якби ти допоміг нам заспівати, а потім би й їв! Тобі ж це просто: ти співак відомий, щоночі тебе слухаємо, заснути не можемо!
Вовк розчулився:
– Невже не спите?
– Де ж нам заснути, – відповідає Вівця. – Очей, Вовчику, не склепимо!
– Гм! Ну, гаразд, – каже Вовк. – Це, гадаю, можна. Тільки дивіться мені – слухатися! Бо я вас!..
Заліз Сірий на пеньок і завів своє:
– Уууу-куу-шу-уу! Уууу-дууу-шууу!
А вівці хором:
– Бідолааааашні ми! Нещаааасні ми!
– Не так! – кричить Вовк. – Баси, тихіше! Підголоски, голосніше!
А сам:
– Уууууу!
А вівці:
– Беее! Меее!
Такий галас зчинився – з усіх усюд люди й собаки збіглися...
На тому й скінчилася Вовча пісня.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова