Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Турбйорн Ергнер

Як Уле Якоп ходив до міста

Як Уле Якоп ходив до міста

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Н.Князькова

Каченя Уле Якоп живе на маленькому хуторі. За хутором – чудовий ставок з прохолодною водою. А біля ставка – луг із зеленою травою.

Як Уле Якоп ходив до міста

Щоранку каченя Уле Якоп йде купатися.

Як Уле Якоп ходив до міста

По дорозі він вітається з псом на ім'я Ганнібал і качечкою Ганне.

Як Уле Якоп ходив до міста

Біля ставка, на лузі пасеться кінь Пелле. Його Уле Якоп вважає своїм найбільшим другом.

Як Уле Якоп ходив до міста

Якось вранці Уле Якоп плавав у ставку. Він плескався і пірнав. Сама собою в нього склалася пісенька, у якій були такі слова: "Гакк... гакк... тру-ля-ля!" А ще: "Уть... уть..."

Як Уле Якоп ходив до міста

Каченя попливло до берега, щоб заспівати свою пісеньку коню Пелле. Але Пелле не було видно.

"Куди він поскакав? Може до міста? Піду-но й я туди", – вирішило каченя.

Як Уле Якоп ходив до міста

Уле Якоп вибрався на берег. Йому довелося йти через ліс. Щоб не боятися, він тихесенько наспівував свою вранішню пісеньку.

Як Уле Якоп ходив до міста

Побачивши залізничну колію, Уле Якоп пішов по шпалах. Тут йому довелося підстрибувати, перескакувати зі шпали на шпалу.

Як Уле Якоп ходив до міста

– Ду-у-у! – загуло позаду. Каченя озирнулося й побачило поїзд, який швидко наближався до нього.

Як Уле Якоп ходив до міста

Лопочучи крильцями, каченя скотилося з насипу в канаву. Якби він хоч на секунду забарився, вже не було б більше Уле Якопа.

Як Уле Якоп ходив до міста

Нарешті Уле Якоп дістався до міста. Маленьке каченя зі страхом дивилося, як вулицями мчали автобуси, автомобілі та трамваї.

Як Уле Якоп ходив до міста

Уле Якоп побіг через трамвайні колії.

– Гей, гусятко, обережно, потрапиш під колеса! – закричав водій трамвая.

– Ви помилилися, я не гусеня, я каченя, – пробурмотів Уле Якоп.

Як Уле Якоп ходив до міста

Перелякане каченя заскочило до першого-ліпшого під'їзду будинку і, не зупиняючись, побігло вгору по сходах...

Як Уле Якоп ходив до міста

На останньому поверсі було відчинено вікно. Каченя злетіло на підвіконня.

Як Уле Якоп ходив до міста

Звідси вулиця не здавалася такою страшною. Уле Якоп вирішив заспівати пісеньку. Він заспівав:

– Гакк... гакк... тру-ля-ля!

Як Уле Якоп ходив до міста

І випав з вікна. Якби не його крильця, то це була б остання пісенька Уле Якопа.

Як Уле Якоп ходив до міста

Каченя впало неподалік від міського парку. Проминувши ворота, Уле Якоп почалапав у глиб парку.

Як Уле Якоп ходив до міста

За деревами він побачив гладенький, виблискуючий на сонці ставок, де плавали качки. А на березі стояли діти й кидали їм шматочки хліба.

Як Уле Якоп ходив до міста

"Отут я й пообідаю", – зрадів Уле Якоп і поліз у воду. Але качки й каченята билися за кожен шматочок хліба. Уле Якоп не вмів і не хотів битися. Тому йому не дісталося ані крихти.

Як Уле Якоп ходив до міста

Уле Якоп вийшов на берег та пішов геть з парку. Поруч із ним зупинився трамвай.

"І для мене тут знайдеться містечко", – подумало каченя, забравшись у вагон.

Як Уле Якоп ходив до міста

Трамвай виїхав до набережної. Уле Якоп побачив кораблі...

Як Уле Якоп ходив до міста

і на повному ходу вистрибнув з трамвая. Він побіг туди, де біля причалів стояли кораблі.

Як Уле Якоп ходив до міста

З розгону Уле Якоп шубовснув у воду. Від несподіванки закричав: "Допоможіть!" Але одразу ж згадав, що він вміє плавати. "Добре, що я не курка", – подумав Уле Якоп.

Як Уле Якоп ходив до міста

Він довго плив уздовж причалів, поки нарешті не побачив сходи, по яких можна було піднятися нагору.

Як Уле Якоп ходив до міста

Каченя дуже стомилося. Йому хотілося знайти затишне містечко, щоб трохи подрімати. Аж раптом йому в око впав величезний ящик, з якого стирчали стружки.

Як Уле Якоп ходив до міста

"Ось і ліжечко!" – зрадів Уле Якоп, забравшись у ящик. Малюк одразу ж солодко заснув. Він не знав, що під стружками знаходилися деталі машин, які повинні були завантажити на пароплав.

Як Уле Якоп ходив до міста

Уле Якопу наснилося, що його друзі – пес Ганнібал, качечка Ганне та кінь Пелле, сильно розгойдують його ліжко.

Як Уле Якоп ходив до міста

А насправді ящик підчепили гаком величезного крана, щоб завантажити на пароплав. Уле Якоп прокинувся. Ой-ой-ой! Він у повітрі.

Як Уле Якоп ходив до міста

Заплющивши очі, каченя стрибнуло вниз. І знов Уле Якопа врятували крильця, бо інакше б він розбився.

Як Уле Якоп ходив до міста

– З мене досить, – промовило каченя. – Хочу додому! – І побігло додому, в село.

Як Уле Якоп ходив до міста

Тут на нього давно чекали друзі: кінь Пелле, пес Ганнібал і качечка Ганне. Вони вже почали хвилюватися.

Як Уле Якоп ходив до міста

– Я вдома! – закричав Уле Якоп.

Радіючи, що Уле Якоп не пропав, усі пустилися в танок. А каченя заспівало: "Гакк... гакк... тру-ля-ля!" І ще: "Уть... уть..."

Як Уле Якоп ходив до міста

Автор: Ергнер Т.; ілюстратор: Князькова Н.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова