|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Цап скляні очі, золоті роги
Білоруська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Бруні
Жила собі баба старенька. Зорала вона поле, посіяла в полі овес. Гарний виріс овес – густий та високий!
Пішла баба якось у поле – на свій овес подивитися. Бачить – у вівсі цап бродить: їсть та топче овес.
Підбігла баба й каже:
– Геть, цапе, з вівса! Геть, цапе, з вівса!
А цап не йде.
– Не лізь, – каже, – старе бабисько! У мене очі скляні, у мене роги золоті: як штрикну, так і дух геть!
Нема чого бабі робити: пішла та й плаче.
Назустріч їй ведмідь:
– Чого, бабо, бідкаєшся?
Розповіла баба про свою біду:
– Як мені не сумувати? Унадився до мого вівса цап, і вигнати його не можна!
– Ну, бабо, не сумуй! Підемо – я його вижену!
Пішли вони до вівса, ведмідь і каже:
– Геть, цапе, з вівса! Геть, цапе, з вівса!
А цап не йде:
– Не лізь, ведмедю кудлатий! У мене очі скляні, у мене роги золоті: як штрикну, так і дух геть!
Злякався ведмідь та й утік.
Пішла баба й плаче.
Назустріч їй вовк:
– Чого, бабо, плачеш?
Розповіла баба вовку про свою біду:
– Як же мені не плакати? Унадився до мого вівса цап, і вигнати його не можна!
– Підемо, бабо, я його вижену!
Де тобі вигнати – ведмідь і той не вигнав!
– Ну, підемо, покажи мені того цапа.
Підійшли до вівса, вовк і каже:
– Геть, цапе, з вівса! Геть, цапе, з вівса!
А цап у відповідь:
– Не лізь, вовче, драний хвосте! У мене очі скляні, у мене роги золоті: як штрикну, так і дух геть!
Вовк злякався та й утік.
Пішла знову баба й плаче.
Біжить лисиця:
– Чого, бабо, плачеш?
Розповіла баба про свою біду й лисиці:
– Як же мені не плакати? Унадився до мого вівса цап, і вигнати його неможливо: ведмідь гнав – не вигнав, вовк гнав – не вигнав...
– Ну, підемо, я ж бо його вижену!
Пішли до вівса, лисиця й кричить:
– Геть, цапе, з вівса! Геть, цапе, з вівса!
А цап не йде:
– Не лізь, лиско, не підходь близько! У мене очі скляні, у мене роги золоті: як штрикну, так і дух геть!
Злякалася лисиця та й втекла.
Йде баба і знову плаче, знову журиться.
Скаче назустріч заєць:
– Чого, бабо, плачеш? Про що, бабо, бідкаєшся?
Розповіла баба і зайцю про свою біду:
Як же мені не плакати? Унадився до мого вівса цап, і вигнати його неможливо: ведмідь гнав – не вигнав, вовк гнав – не вигнав, лисиця гнала – не вигнала...
– Ну, підемо, бабо, я тобі допоможу!
Пішли до вівса, заєць і каже:
– Геть, цапе, з вівса! Геть, цапе, з вівса!
А цап відповідає:
– Не лізь, зайчисько, рване губисько! У мене очі скляні, у мене роги золоті: як штрикну, так і дух геть!
Злякався заєць та й втік.
Йде баба, знову плаче.
Летить бджола:
– Чого, бабо, плачеш?
Розповіла баба про свою біду і бджолі:
– Як же мені не плакати? Унадився до мого вівса цап, і вигнати його не можна.
– Підемо, я його вижену!
– Де тобі! Ведмідь гнав – не вигнав, вовк гнав – не вигнав, лисиця гнала – не вигнала, заєць гнав – не вигнав, де тобі, такій маленькій, його вигнати!
– Підемо, бабо! Покажи мені цапа.
Привела баба бджілку до вівсяного поля.
От бджілка підлетіла та як вжалить цапа в ніс! Як замекає він! Як побіжить! І слід його прохолов.
Відтоді перестав цап до бабиного вівса ходити. Стала баба жити-поживати та добра наживати.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова