|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
В.Чижиков
Шарик і Васько проти Мишачого Короля
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
У якомусь царстві, у далекому державстві, у селі Гавгавці, біля самої річки, жили собаки. Службові – воду тягали, сіно косили, дрова запасали.
Мисливські – на дичину всяку в лісі полювали.
Декоративні собаки квіти розводили, щоб навколо гарно було.
Ну а сторожові пси по ночах село охороняли.
А на іншому березі річки, в селі Мурмурці, як ви вже здогадалися, жили кішки.
Коти рибу ловили, кішки по господарству поралися, теплі речі з вовни плели.
Ну і, звичайно, усі вони мишей ловили, без цього кішки не можуть.
Набридли мишам кішки. Зібралися вони всі разом і стали думати, як жити далі. Кішки мишей ганяють, калічать, дряпають, кусають. Вирішили миші до Гавгавців переселятися.
Сказано – зроблено, зібрали миші своє майно і вирушили в дорогу.
Хто на чому через річку перебралися.
Прокинувся Шарик вранці, очам своїм не вірить. По хаті миші шастають, по фіранках лазять, на стіл видерлися, їжу покрали.
А одне мишеня його улюблену кісточку у двір потягло. Схопив Шарик віника – і за ним.
Мишеня на дерево залізло, а Шарик не зміг, впав на землю, адже собаки не вміють по деревах лазити. Треба кішок на допомогу кликати!
Прибіг Шарик на берег річки, кричить знайомому коту Васькові:
– Гей! Прийди, допоможи мишей переловити, замучили вони мене!
– Ха-ха-ха! – сміється Васько. – Сам лови! Бачиш, ніколи мені, справи у мене.
– Он ти який! – обурився Шарик, – Ну, то я тобі покажу!
На другий день йшов Васько лісом, як раптом шерех у кущах почув. Бачить, фантик на мотузочці стрибає. Погнався Васько за ним.
Ось-ось наздожене. Аж тут раптом земля з-під ніг зникла...
Шубовснув Васько в річку, борсається, нявкає жалібно, а собаки з нього сміються: "Диви – рибалка, а плавати не вміє!"
Бачить Васько, що це Шарик його у воду заманив: він котушку спінінга крутить, а фантик стрибає.
На Васькові крики коти прибігли, врятували Васька.
Стали коти думати, як би їм Шарикові помститися.
Думали, думали та й придумали.
Набрали повне відро шишок, відро на дерево затягли, на товсту гілку поставили, до відра мотузку прив'язали, а до неї кісточку.
– Добре придумали! – радіють коти.
Аж тут якраз Шарик стежкою біжить – купатися.
Принишкли коти. Ну, а що далі було, самі бачите:
З відром на голові кепсько! З переляку понісся Шарик, не розбираючи дороги, вгатив об дерево так, що дно у відра відскочило, а Шарик впав і лежить, не рухається.
– Ой-йой! Чи живий? – занепокоїлися коти. З кущів вискочили, водою Шарика покропили, розплющив він очі...
– Пробач мені, Шарику, – просить Васько. – Не будемо більше сваритися! Я тебе навчу, як мишей позбутися. Треба виманити в поле головну мишу, зловити її, тоді всі миші самі з села підуть.
– Дякую тобі, Васько! – сказав Шарик і побіг до Гавгавців, прихопивши з собою відро.
Узяв Шарик шматок сиру та сачок. Вийшов у чисте поле, голосно крикнув у порожнє відро, наче в рупор:
– Гей, Головна мишо, виходь! Сиру дам!
Аж тут здійнявся вітер-ураган. У небі з'явилося страшенне чудовисько. Це був сам Мишачий Король. Такого сачком не накриєш! Кинувся Шарик навтьоки.
А злодій зловив Шарика і разом із ним злетів під хмари.
Зі свистом пронісся над річкою і схопив ще й Васька.
Внизу пронеслися ліси, гори, річки, ось вже й страшний замок Мишачого Короля показався.
Притягнув Мишачий Король наших друзів до себе. Охоронців своїх розігнав, а Шарика й Васька кинув у величезну тарілку.
Сидить та ножем-виделкою дзенькає.
– Ото вже попоїмо!
– Зараз або ніколи! – сказав сам собі Шарик і кинувся на Мишачого Короля. В одну мить накинув відро йому на морду, а Васько вже лапи чудовиська зв'язує.
Лежить зв'язаний по руках і ногах Мишачий Король на підлозі наче куль. З відра намордник вийшов, міцно зубасту пащу скував.
Треба тікати! За дверима – охорона. Тільки один шлях – через вікно.
Прив'язав Васько волосінь до вікна, а Шарик королівську корону почепив, і почали вони спускатися.
Плескотить внизу вода.
Посадив Шарик Васька собі на спину і поплив до берега.
Раптом перед самісіньким його носом здійнявся фонтан бризок. Це охоронець Короля стрибнув у річку, але одразу ж зник під водою.
Важко Шарику плисти з Васьком на спині, вибився він із сил. Останнє, що пам'ятав Шарик, була юрба охоронців, що летіли на них...
Шарика виніс на берег Васько. Вони все ж таки добралися до мілини, і тут вже Васько підхопив стомленого друга і виніс його на берег.
Довго спав Шарик, а коли прокинувся, запитав: "Як же їм вдалося втекти від охоронців Мишачого Короля?"
– Вони всі потонули, – сказав Васько, – обладунки потягли їх на дно.
Відпочивши, друзі весело пішли по дорозі, що вела їх до рідних місць.
Як героїв зустріли їх у Гавгавцях і у Мурмурцях. Жителі тріумфували.
Як же зробити, щоб усі миші побачили, що ми перемогли Мишачого Короля, – думали Шарик і Васько.
Вирішили вони свій трофей на видному місці причепити. Корона так і виблискувала у променях призахідного сонця.
Тієї ж ночі миші покинули Гавгавці. З того часу їх ніхто в цих краях не бачив.
У замку Мишачого Короля влаштували музей. Самого Короля посадили до клітки. А Шарик і Васько тепер екскурсоводами працюють.
Шарик і Васько стали найкращими друзями. Кожного дня один до одного в гості ходять.
Полюбляють, сидячи за самоваром, згадувати, як вони Мишачого Короля перемогли...
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова