 |
Ішов довгов'яз, у землі зав'яз,
з землі всіх повиганяв.
(Дощ і рослини)
|
 |
Реве віл на сто гір,
на сто кроків, на сто потоків.
(Грім)
|
Сидить дід за подушками
і стріляє галушками.
(Град)
|
 |
Стоїть верба серед села,
розпустила гілля
у кожне подвір'я.
(Дорога)
|
По соломі ходить,
а не шелестить.
(Тінь)
|
 |
У лісі на горісі
червона плахта висит.
(Калина)
|
Стоїть півень на току
у червонім ковпаку.
(Мак)
|
 |
Під землею птиця
кубло звила і яєць нанесла.
(Картопля)
|
Сидить баба на грядках
вся закутана в хустках.
(Капуста)
|
 |
А що то за коні в гаю на припоні:
довгасті, голчасті, зеленої масті,
нікого не возять, лише солі просять.
(Огірки)
|
Сімсот соколят
на одній подушці сплять.
(Соняшник)
|
 |
Їхала пані в срібнім жупані,
а на тім жупані латка на латці.
(Риба)
|
Стоїть хата, вікон багато,
Є куди ввійти, та нікуди вийти.
(Ятір)
|
 |
Золотий пішов, а срібний прийшов.
(Сонце і місяць)
|
 |
Стоїть на дорозі, усім заважає:
хто йде, той штовхне,
а з дороги ніхто не прийме.
(Двері)
|
Наскакалось, назвивалось,
під припічком заховалось.
(Віник)
|
 |
Вдень з ногами, а вночі без ніг.
(Чоботи)
|
Кругле, як м'яч, хвіст має,
а за нього не підіймеш.
(Клубок)
|
 |
Хто завжди правду каже?
(Дзеркало)
|
Що дістане зубами потилицю?
(Гребінець)
|
 |
Розколеш лід - візьмеш срібло,
розколеш срібло - візьмеш золото.
(Яйце)
|
Коло вуха завірюха,
а у вусі ярмарок.
(Бджоли і вулик)
|
 |
Іде років двісті,
стоїть на місці,
лічить людський вік,
а не чоловік.
(Годинник)
|
Чотири братці
під одним капелюхом стоять,
одним поясом підперезані.
(Стіл)
|
 |
Віз без коліс,
а з батога сльози ллються.
(Човен, весло, вода)
|
Коли небо нижче від землі?
(Коли дивиться у воду)
|
 |
Що можна побачити
з заплющеними очима?
(Сон)
|