Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Українська народна казка

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Сільваші

Жив собі Іванко. Був без батька, тому дуже рано почав журитися за хліб. Ще малим ходив на полювання і навчився добре стріляти з лука.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Якось вертався він із хащі. Бачить — стара бабка несе молоко. І подумав собі: "Не застрілив я жодної звірки, але якщо потраплю у бабин ливник — то я таки ще добрий стрілець!"

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Іванко узяв нараз ціль, і у бабиній руці лишилося від глека одне вушко. Стара його лає:

— А бодай ти тоді оженився, коли за тебе вийде Премудра Дуляна!

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

І ось настав для Івана час одружуватися. Пересватав довкола сім сіл — жодна дівка за нього не йде.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Купив собі Іван коника, попрощався з матір'ю і поїхав шукати Премудру Дуляну. Іде, іде —уже й коника нема. Рушив пішки і дістався аж до того краю, куди птахи не долітають, сонце не догріває.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Дивиться — у хащі стоїть маленька хижка. Зайшов Іван, а там старенький дідо замітає долівку бородою.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Поклонився леґінь красно, привітався. Дідо подивився на нього та й каже:

— Мені вже двісті п'ятдесят літ, але такої доброї душі не бачив. Куди йдеш, синку?

— Шукаю суджену свою — Премудру Дуляну. Чи не поможете мені?

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

— Ой, синку, я ніколи про таку не чув. Та зроблю для тебе добре діло: дам тобі такий клубок, що виведе тебе з цієї хащі.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Вибрався Іван з хащі і побачив перед собою високий будинок. На найвищому поверсі стояла Премудра Дуляна.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Радо зустріла вона хлопця, пригостила, а потім сказала:

—В полоні я у Вітра, Іванку. Зроблю тебе на якийсь час дідом і, коли увечері повернеться господар, скажу, що ти наймаєшся служити.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Повернувся Вітер додому, в Дуляни про діда питає; вона йому про бідного наймита й розповідає.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Покликав його Вітер у палац, повів сивими бровами:

— Ану, чоловіче, стань таким, як був. І обернувся Іван легінем.

Настала темна північ. Завів Вітер Івана у хащу.

— Бери сокиру дерев'яну, — каже, — ставай до роботи. Скільки бачиш смерек — усі зрубай, землю пшеницею засій, і щоб до вечора з неї вже був хліб печений.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Узяв Іван сокиру, вдарив нею в бука, а вона й розлетілася. Сів і зажурився.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Прийшла Премудра Дуляна, заспокоїла хлопця.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Викликала чортів — і зробили вони все, що наказала.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Увечері запахла паляниця. Вітер поплескав Івана по плечу.

— Добрий ти слуга! Іди, лягай собі спати — опівночі дістанеш від мене ще одне завдання.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Серед ночі привів поганин Вітер хлопця до озера.

— Вичерпаєш усю воду і перекинеш скляний міст на одній підпорі, а зверху щоб мав той міст три красні стовпи, на яких би пташки сиділи і співали різними голосами.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Дочекався Іван Премудру Дуляну. І знову наказала вона поганиновим чортам усе зробити. Доки Іван обід свій поїв, то йому на мості, на стовпах, і пташки заспівали.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Похвалив Вітер і на цей раз хлопця. Так вони й жили. Але якось Премудра Дуляна шепнула хлопцеві:

— Сідлай коней, Іванку, тікаймо у твою державу.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Від'їхали вони недалеко, як Вітрів кінь страшно заіржав, покликав свого господаря.

— Премудра Дуляна втекла зі слугою!

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Кинувся Вітер за ними. Закричав Іван, що у спину його щось пече. Оглянувся — сине полум'я за ними.

— То дихає кінь Вітра, — каже Премудра Дуляна. — Але ти не журися: з нашого коня кущ стане, а з нас — два зайці. Може, Вітер прошмигне.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Але Вітер усе зрозумів.

— Ану, зайчата, станьте, як були, бо вас порубаю!

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Премудра Дуляна виявила себе і слугу. I сказав Вітер Іванові:

— Перший раз тобі прощу за добру роботу.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Спробували ще раз втекти. Кінь озером став, хлопець з дівчиною — качками.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Знову їх Вітер наздогнав, і знову їм пробачив за добру роботу.

Третьої втечі Вітер не подарує. І зібрала тоді Премудра Дуляна у дорогу одного Івана.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Прийшов він знову до старого дідика, який замітав хатку бородою. Привітався, вийняв хлібинку, поділився зі старим ще й жменю золотих дав.

— Добре, синку, добре! — каже дідик. — І я десь-колись буду тобі у пригоді.

На тому й розлучилися.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Іде Іван далі. Бачить — у хащі великий барак стоїть. Зайшов, а там — відьма-босорканя. Іван і їй красно поклонився. Взяла відьма хлопця на роботу.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

— Служити будеш два роки, — каже баба, — маєш пасти трьох білих кобил. Але якщо на полуднє не будуть вони у стайні, бідна твоя голова лишиться на бараці.

Спекла йому ощипок-дрімливочок і вирядила на роботу.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Пригнав Іван кобилиць на поляну, відламав собі шматок ощипка-дрімлнвочка і заснув. А кобили розбрелися по зеленій хащі.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Тоді прибіг до хлопця дідик з довгою бородою.

— Вставай, Іване! Твої кобилиці стали оленицями, але не біда! Три рази лусни батогом — І перекинуться вони у білих кобилиць.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Другого дня Іван був мудріший і вже не виймав ощипка-дрімливочка. Та підійшла старша кобилиця! дихнула на нього — він і заснув. Знову дідик виручив хлопця.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Вже йдуть вони з хащі, дід і каже Іванові:

— Другий день — то другий рік ти відслужив відьмі. Буде вона давати платню — не бери ані красну дівчину, ані срібло-золото. Проси собі ослюка.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Так і зробив Іван, як порадив дідик. Осідлав ослюка і рушив у дорогу.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Дотяглися вони за хащину. Ослюк потряс собою три рази, і став з нього чарівний кінь-татош.

— Тепер можеш їхати, — каже Іванові, — і взяти свою суджену — Премудру Дуляну.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

Іван сів на нього, і кінь піднявся в повітря. А як опинилися біля палацу, Іван просто з найвищого поверху підхопив дівчину.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну

I привів бідний Іван у село до своєї матері багату невістку — Премудру Дуляну.

Про бідного Івана і Премудру Дуляну



Автор: Українська народна казка; ілюстратор: Сільваші Т.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова