|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Сомерсет Моем
Принцеса Вереснянка
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Северина
У короля Сіаму народжувалися самі доньки, і він щоразу змінював їм імена. Коли їх стало вже вісім, король згадав про дванадцять місяців і назвав своїх дочок Січнянкою, Лютнянкою, Березнянкою. Восьму назвали Серпнянкою.
А коли народилася ще одна, їй дали ім'я Вереснянка.
Принцеси, яким раз у раз змінювали імена, виросли злі і дратівливі. І тільки найменшенька, Вереснянка, мала лагідну вдачу і була чарівною дівчинкою.
Одного року король подарував кожній своїй доньці гарного зеленого папугу в золотій клітці. Незабаром всі папуги могли вимовити сіамською мовою: "Боже, бережи короля!"
Якось уранці принцеса Вереснянка зайшла привітатися із своїм папугою і побачила, що він лежить мертвий на дні золотої клітки. Дівчинка заридала і гірко плакала аж до вечора.
Вона ще плакала, як раптом побачила, що до неї в кімнату залетіла маленька пташка. Здивована принцеса підвелась і сіла в ліжку.
Пташка заспівала чудову пісеньку про озеро, про верби, що задивились на себе в спокійній воді, і про золоту рибку, яка плавала між гіллям, віддзеркаленим у озері.
– Яка гарна твоя пісенька. – Дівчинка навіть перестала плакати. Маленька пташка вклонилась, бо артисти звичайно мають гарні манери.
– Чи не візьмеш ти мене замість папуги? – раптом спитала пташка. – Правда, я не така гарна, але в мене набагато кращий голос.
Принцеса аж рученятами сплеснула від задоволення.
Тоді пташка стрибнула на краєчок ліжка і заспівала їй колискову.
Вранці, прокинувшись, Вереснянка почувала себе щасливою.
Фрейліни принесли сніданок. Пташка почала дзьобати рис просто з рук принцеси.
– Я хочу показати тебе своїм сестрам. – Дівчинка виставила пальчик, пташка злетіла і сіла на нього.
Принцеса обійшла всіх сестер, почавши з найстаршої, Січнянки, – так велів придворний етикет. Пташка кожній співала нову пісню.
Принцеси від заздрощів вкрай роздратувалися, а їхні папуги усі понасуплювалися.
Порадившись між собою, сестри прийшли до Вереснянки і сіли навкруги неї, підібгавши ноги, як і належить сіамським принцесам.
– Ми зібрали гроші і хочемо купити тобі папугу.
– Але я вже маю пташку, яка тішить мене чудовим співом. Навіщо мені той папуга?
– Яка ж це твоя пташка, – пирхаючи, мовили сестри, – коли вона літає, куди їй заманеться. От і зараз – де він, твій соловейко?
– Він полетів навідати своїх родичів.
– Послухай нашої поради: посади його в клітку, і тоді він належатиме тільки тобі.
– Але мені подобається, як він вільно літає... – сказала Вереснянка.
Сестри вийшли, а стривожена дівчинка лишилася сама. Їй здавалося, що соловейка нема дуже довго. О, швидше б він повернувся і сидів біля неї у золотій клітці!
Дівчинка не помітила, як соловейко залетів у вікно і сів їй на плече.
– Я дуже поспішав, бо знав, що ти будеш хвилюватися.
Вереснянка вирішила більше не ризикувати: взяла соловейка в долоню, відчуваючи биття його маленького серця, посадила в клітку і швиденько зачинила дверцята.
– Це що – жарт?
– Ні, уночі тут блукатимуть коти, і в клітці тобі буде безпечніше.
– Ну, гаразд, нехай буде так, але вранці ти мене випустиш.
Соловейко смачно повечеряв і заспівав, але раптом замовк.
– Не хочеться мені чогось співати сьогодні. – Заховав голівку під крильце і міцно заснув.
Вранці дівчинку розбудив голос пташки.
– Принцесо, прокинься, відчини клітку, випусти мене, я політаю.
– Але ж тобі тут краще. Тобі ні про що не треба турбуватись.
– Випусти мене, випусти! – Соловейко спробував протиснулись між ґратами клітки, потім почав битися в дверцята.
– Не будь таким дурненьким, – умовляла Вереснянка. – Я посадила тебе в клітку, тому що дуже люблю тебе. Забудь про всі свої турботи і заспівай.
– Як я можу співати? Я хочу побачити дерева, озеро і зелені поля.
– Я братиму тебе на прогулянку щодня. Я хочу, щоб ти був щасливий. – Принцеса взяла клітку і рушила до озера.
Повернувшись. Вереснянка дала соловейкові вечерю. Та він і не доторкнувся до їжі.
Принцеса занепокоїлась і кинулась за порадою до старших сестер.
– Не поступайся, – сказали вони.
Наступного дня Вереснянка прокинулась і бадьорим голосом привіталася з соловейком. Проте відповіді не було: соловейко лежав на дні золотої клітки із заплющеними очима. Дівчинка взяла його в руку.
– Прокинься, моя люба пташко! – Вереснянка гірко заплакала, її гарячі сльози капали на соловейка. Він розплющив очі і вже не побачив перед собою золотих ґрат.
– Зрозумій, я не можу співати в неволі, а як я не співатиму, я помру...
Дівчинка схлипнула знову.
– Тоді ти вільний, – мовила вона. – Літай собі – я дам тобі змогу бути щасливим по-твоєму. Принцеса розчинила вікно.
– Я прилечу, бо я люблю тебе, моя маленька принцесо. Я співатиму тобі найкращих пісень.
Соловейко змахнув крильцями і полетів усе вище і вище, аж поки розтанув у блакиті.
А Вереснянка залилася сльозами, бо дуже нелегко поступатися своїм щастям навіть задля щастя тих, кого ти любиш.
Коли ж и сестри про все дізналися, вони почали глузувати з неї і сказали, що соловейко вже ніколи не повернеться.
Та він щоразу повертався, сідав на плече юної Вереснянки, весело дзьобав з її долонь і співав неймовірно гарних пісень.
Принцеса залишала своє вікно розчиненим і вдень і вночі, щоб соловейко міг залітати в її кімнату, коли йому заманеться. Це було і для неї дуже корисно: вона стала гарна-прегарна.
Як надійшов її час, Вереснянка вийшла заміж за короля сусідньої держави і поїхала до свого судженого на білому слоні.
А її лихі сестри ніколи не спали з відчиненими вікнами і нікому не робили добра, тому виросли бридкими і злючими. Їх повіддавали за королівських радників, а в посаг кожна дістала лише по фунту чаю та по сіамському коту.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова