Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Аудіоказка "Петер – веселий дуриствіт"

Петер – веселий дуриствіт

Угорська народна казка

Петер – веселий дуриствіт

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Кохан

Було це там, де й мало бути. Сім по сім країн треба пройти та ще й море перейти, от тоді й потрапиш туди, де короткохвосте порося носом землю риє. Там жив один бідняк. Звали його Петер-дурисвіт.

Петер – веселий дуриствіт

Прізвисько він отримав за те, що умів обдурити кого захоче. Але він дурив тільки багача чи правителя, а от бідняка, такого ж, як він сам, – ніколи.

Петер – веселий дуриствіт

Одного разу Петер-дурисвіт пішов до міста. Першим йому зустрівся товстий, злий, несправедливий суддя.

Петер – веселий дуриствіт

Побачивши Петера, суддя єхидкувато запитав :

– Яким це вітром тебе сюди занесло? Може, ти й мене хочеш обдурити?

– Що ж, обдурити можна, тільки для цього мені треба дещо привезти, чого тут немає.

Петер – веселий дуриствіт

– Добре, – відповів суддя. – Візьми мого коня та привези те, що тобі треба, а там подивимося, як ти мене, хитромудрого суддю, обдуриш!

Петер – веселий дуриствіт

Петер сів верхи на коня, задом наперед: удав, ніби не вміє їздити верхи. Так він і поскакав на коні, поки не виїхав за місто. А коли вибрався за заставу, поскакав, що той гусар.

Петер – веселий дуриствіт

О тій порі якраз був великий ярмарок. Петер відвів туди коня судді та й продав його за сто форинтів. Але перед тим відрізав коню хвіст. А отримавши гроші, поніс хвоста до ставка.

Петер – веселий дуриствіт

Там він увійшов до ставка і приладнав хвіст так, щоб той стирчав з води. На другий його кінець Петер поклав камінь.

Петер – веселий дуриствіт

Потім він гарненько вимазав у багнюці обличчя й одежину та, кульгаючи щосили, пішов назад до судді.

Петер – веселий дуриствіт

– Що з тобою, Петере? – запитав суддя.

– Ох, не питайте! Тільки-но я виїхав за місто, кінь як стрибне у ставок. Я мало не розбився. А от кінь, бідолаха, потонув.

Петер – веселий дуриствіт

– Брешеш, шахраю! – крикнув суддя.

– Ходімо, подивитеся. Ще й досі хвіст коня стирчить з води. Якщо я збрехав, то ви можете кинути мене до в'язниці.

Петер – веселий дуриствіт

Узявши з собою двох жандармів, суддя пішов шукати коня.

– Бач, дійсно, не збрехав Петер! Ось він, кінь, тільки хвіст його й видно. Може, він іще живий! – зрадів суддя.

Петер – веселий дуриствіт

Та так зрадів, що сам поліз у воду, щоб скоріше врятувати коня. Він учепився у кінський хвіст та став його тягти. Тягнув доти, поки камінь не звалився, і суддя гепнувся у багнюку.

Петер – веселий дуриствіт

– От, злодію! Таки обдурив мене! – кричав суддя, тримаючи в руках конячий хвіст. – Постривай же, ще сядеш у мене за ґрати!

Петер – веселий дуриствіт

А Петер між тим спокійнісінько бенкетував з друзями у корчмі. Грошей у нього було скільки хочеш.

Петер – веселий дуриствіт

Як раптом він побачив, що йде суддя, та ще й у якому вигляді! Увесь обліплений багнюкою і в руці тримає кінський хвіст. А люди біжать за ним та сміються.

Петер – веселий дуриствіт

Петер, збагнувши, що на нього чекає, швиденько заплатив корчмарю наперед. У цей час увійшов суддя.

– Ну, шахраю, тепер тобі один шлях – до в'язниці!

Петер – веселий дуриствіт

Але Петер його навіть слухати не став. Гукнув, щоб принесли вина. Випив, зняв з голови капелюх, кинув його на підлогу та й запитує:

– Ну що, пане корчмарю, розрахувалися?

– Розрахувалися.

Петер – веселий дуриствіт

Суддя, забувши про коня, став дивитися, що то за диво-капелюх, що кидаєш його на підлогу – і за все сплачено!

– Петере, продай мені цього капелюха. Дам за нього сто п'ятдесят форинтів.

– Ех, це батькова спадщина... – відповідає Петер, – але якщо ви вже так просите, то я віддам вам його за двісті форинтів.

Петер – веселий дуриствіт

Отримавши гроші, Петер віддав свого старого, потертого капелюха. А суддя вирішив випробувати його та запросив своїх найкращих приятелів до найліпшого ресторану.

Петер – веселий дуриствіт

Побачивши на голові судді старий капелюх, гості стали сміятися так, що ледве животи собі не надірвали.

– Дарма смієтеся! – і суддя розповів усім, що це за капелюх.

Петер – веселий дуриствіт

Коли всі наїлися та напилися, суддя схопив капелюх та кинув його на підлогу.

– Ну що, пане корчмарю, розрахувалися?

– Як це розрахувалися? Адже ви жодного форинта мені не дали!

Петер – веселий дуриствіт

Тут суддя зрозумів, що Петер його обдурив і цього разу. "Ну, постривай, негіднику! Засажу я тебе за ґрати!"

І він із двома жандармами пішов прямісінько до Петера.

Петер – веселий дуриствіт

Петер ще здалеку побачив суддю. Він виніс на ґанок здоровенну каструлю, у якій варив гуляш, поставив її на велику колоду та й став помішувати гуляш ложкою.

Петер – веселий дуриствіт

– Петере, що це за каструля, у якій гуляш вариться без вогню? – запитав суддя, сам не свій від цікавості.

– Вона дісталася мені від діда. Якби не вона, я давно помер би з голоду.

Петер – веселий дуриствіт

– А чи не продав би ти її? Дам тобі двісті форинтів.

– Ну, якщо вона так припала до душі, то добре, віддам за триста форинтів. Сам вже якось проживу.

Петер – веселий дуриствіт

Вдома суддя поставив каструлю посеред кухні. Слузі наказав начистити картоплі, нарізати м'яса та все це варити, не розпалюючи вогню. Але гуляш і не думав варитися!

Петер – веселий дуриствіт

Розгнівався суддя. Побіг він до Петера, щоб особисто засадити його за ґрати. Але Петер не розгубився.

– Як же каструля варитиме, якщо ви колоду не купили? Гаразд, віддам вам її за сто форинтів.

Петер – веселий дуриствіт

Суддя відрахував гроші, звалив колоду собі на спину та, зігнувшись під її вагою, поніс додому. А люди сміються:

– Дивіться, у судді дрова закінчилися!

Петер – веселий дуриствіт

Вдома, переконавшись, що й колода не допомагає, суддя вирішив: "Щоб там у нього не було, що б він мені не показав, більше я купувати не стану!" І він знов пішов до Петера.

Петер – веселий дуриствіт

Побачивши суддю, Петер сказав сестрі:

– Зараз сюди увійде суддя, а ми з тобою будемо сваритися.

І він прив'язав до живота повний крові шлунок барана, якого закололи напередодні.

Петер – веселий дуриствіт

– Щоб я не сказав, ти в усьому мені супереч. Тоді я схоплю ніж, вдарю ним себе у живіт та ніби помру. А ти зніми скоріше з полиці шафи свищика, свисни ним тричі мені у вухо, і я оживу.

Усе так і відбулося.

Петер – веселий дуриствіт

– Петере, що це за свищик? – запитав ошелешений суддя.

– Ох, якби ж не він, мене б уже й на світі давно не було! Завжди я так, тільки-но розсерджуся, як сам собі щось погане зроблю.

– От і я теж! – сказав суддя і попросив продати йому свищика.

Сторгувалися на чотирьохстах форинтах.

Петер – веселий дуриствіт

Забувши про коня, каструлю та колоду, суддя повернувся додому радісний і задоволений. Покликав до себе кучера Яноша:

– Коли я на когось сильно розсерджуся і ти побачиш, як я втикаю собі в живіт ножика, хапай негайно цього свищика та тричі свисни мені у вухо.

Петер – веселий дуриствіт

Одного разу Янош чимось розгнівав суддю і той штрикнув себе ножем. Янош схопив свищика, тричі свиснув судді у вухо, потім у друге вухо. Але він міг свистіти ще триста разів – суддя й досі б не отямився.

Петер – веселий дуриствіт

Автор: Угорська народна казка; ілюстратор: Кохан О.

Слухати аудіоказку:






Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова