Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Read in English

Пастушка і сажотрус

Г.К.Андерсен

Пастушка і сажотрус

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Сільваші

Чи бачили ви коли-небудь старовинну шафу, почорнілу від часу і прикрашену різьбленими завитками й листочками? Саме така шафа – прабабусин спадок – стояла у вітальні. Вона була цілком вкрита різьбленням – трояндами, тюльпанами та найвишуканішими завитками. Поміж них визирали оленячі голівки з гіллястими рогами, а всередині був вирізаний чоловічок на весь зріст.

Пастушка і сажотрус

На нього не можна було дивитися без сміху, та й сам він посміхався від вуха до вуха – усмішкою таку гримасу важко назвати. У нього були козлячі ноги, маленькі ріжки на лобі й довга борода.

Діти звали його обер-унтер-генерал-кригскомісар-сержант Козлоніг, тому що вимовити таке ім'я важко і дається такий титул не всім. Проте ж і вирізати таку фігуру не легко, але все ж таки вирізали.

Пастушка і сажотрус

Чоловічок дивився на піддзеркальний столик, де стояла гарненька порцелянова пастушка. Позолочені черевички, спідничка, граціозно підколота червоною трояндою, позолочений капелюх на голові та пастуший посох у руці – ну хіба не краса!

Пастушка і сажотрус

Поруч із нею стояв маленький сажотрус, чорний, як вугілля, але теж із порцеляни і такий само чистенький і гарненький, як і всі інші. Адже він лише вдавав сажотруса, і майстер однаково міг би зробити його принцом – все одно!

Він стояв граціозно, із драбиною у руках, і обличчя в нього було біло-рожеве, наче в дівчинки, і це було трохи неправильно, він міг би бути більш замурзаним. Стояв він зовсім поруч із пастушкою – як їх поставили, так вони й стояли. А якщо так, то вони взяли та заручилися. Парочка вийшла пречудова: обидва молоді, обидва з тієї ж самої порцеляни і обидва однаково крихкі.

Пастушка і сажотрус

Тут же поруч стояла ще одна лялька, втричі більша від них, – старий китаєць, що вмів кивати головою. Він був теж порцеляновий і називав себе дідусем маленької пастушки, от тільки доказів у нього не вистачало. Він стверджував, що вона повинна його слухатися, і тому кивав головою обер-унтер-генерал-кригскомісар-сержанту Козлоногу, який сватався до пастушки.

Пастушка і сажотрус

– Гарний у тебе буде чоловік! – сказав старий китаєць. – Схоже, навіть з червоного дерева. З ним ти будеш обер-унтер-генерал-кригскомісар-сержантшею. У нього цілісінька шафа срібла, не кажучи вже про те, що лежить у потаємних шухлядах.

– Не хочу до потаємної шухляди! – відповіла пастушка. – Кажуть, у нього там одинадцять фарфорових дружин!

– Ну то будеш дванадцятою! – сказав китаєць. – Вночі, тільки-но стара шафа заскрегоче, зіграємо ваше весілля, інакше не бути мені китайцем!

Тут він кивнув головою і заснув.

Пастушка і сажотрус

А пастушка розплакалася і, дивлячись на свого коханого – порцелянового сажотруса, сказала:

– Прошу тебе, втечемо зі мною світ за очі. Тут нам не можна залишатися.

– Заради тебе я готовий на все! – відповів сажотрус. – Підемо негайно ж! Адже я зможу прогодувати тебе своїм ремеслом.

– Тільки б спуститися зі столика! – сказала вона. – Я не зможу вільно дихати, поки ми не опинимося далеко звідси!

Пастушка і сажотрус

Сажотрус заспокоював її і показував, куди їй краще ступати своєю порцеляновою ніжкою, на який виступ чи позолочений завиток. Його драбина також стала їм у пригоді, і врешті-решт вони щасливо спустилися на підлогу.

Пастушка і сажотрус

Але, глянувши на стару шафу, вони побачили там страшенний переполох. Різьблені олені витягли вперед голови, виставили роги і крутили ними на всі боки.

Пастушка і сажотрус

А обер-унтер-генерал-кригскомісар-сержант Козлоніг високо підстрибнув і гукнув старому китайцю:

– Вони тікають! Тікають!

Пастушка і сажотрус

Пастушка і сажотрус злякалися і сховалися у підвіконний ящик.

Тут лежали розрізнені колоди карт, і було абияк встановлено ляльковий театр. На сцені йшла вистава.

Усі дами – бубнова і чирвова, трефова й пікова – сиділи в першому ряду й обмахувалися тюльпанами, а за ними стояли валети й намагалися показати, що і вони з двома головами, як усі фігури в картах. У п'єсі зображувалися страждання закоханої парочки, яку розлучали, і пастушка заплакала: це так нагадало її власну долю.

– Сил моїх більше немає! – сказала вона сажотрусові. – Йдемо звідси!

Пастушка і сажотрус

Але коли вони опинилися на підлозі і подивилися на свій столик, вони побачили, що старий китаєць прокинувся і розгойдується всім тілом – адже всередині в нього перекочувалася свинцева кулька.

Пастушка і сажотрус

– Ай, старий китаєць женеться за нами! – скрикнула пастушка і в розпачі впала на свої порцелянові коліна.

Пастушка і сажотрус

– Стривай! Придумав! – сказав сажотрус. – Бачиш он там, у кутку, велику вазу із сушеними запашними травами й квітами? Сховаємося у неї! Ляжемо там на трояндові й лавандові пелюстки, і якщо китаєць добереться до нас, засиплемо йому очі сіллю.

Пастушка і сажотрус

– Нічого з цього не вийде! – сказала пастушка. – Я знаю, китаєць і ваза були заручені, а від старої дружби завжди хоч щось та залишається. Ні, нам одна дорога – піти по білому світу!

– А чи вистачить тобі духу на це? – запитав сажотрус. – Чи подумала ти про те, який великий світ? Про те, що нам вже ніколи не повернутися назад?

– Так, так! – відповіла вона.

Сажотрус пильно подивився на неї і сказав:

– Мій шлях веде через димар! Чи вистачить у тебе мужності залізти зі мною в піч, а потім у димар? Адже там я вже знаю, що робити! Ми піднімемося так високо, що до нас не доберуться. Там, нагорі, є дірка, через яку можна вибратися на білий світ!

Пастушка і сажотрус

І він повів її до печі.

– Як тут чорно! – сказала вона, але все ж таки полізла за ним і в піч, і в комин, де було так темно, хоч в око стрель.

Пастушка і сажотрус

– Ну от ми й у димарі! – сказав сажотрус. – Дивись, дивись! Прямо над нами сяє чудова зірочка!

На небі й справді сяяла зірка, наче вказуючи їм шлях.

Пастушка і сажотрус

А вони лізли, дерлися жахливою дорогою все вище й вище. Але сажотрус підтримував пастушку і підказував, куди їй зручніше ставити свої порцелянові ніжки.

Пастушка і сажотрус

Нарешті вони дісталися до самого верху і присіли відпочити на краю димаря – вони дуже втомилися, і не дивно.

Над ними було всіяне зірками небо, під ними – усі дахи міста, а навколо навсібіч, і вшир, і вдалину, розкрився вільний світ. Бідолашна пастушка ніяк не гадала, що світ так великий. Вона схилилася голівкою до плеча сажотруса і заплакала так, що сльози змили всю позолоту з її пояса.

Пастушка і сажотрус

– Це для мене занадто! – сказала пастушка. – Цього мені не винести! Світ занадто великий! Ах, як мені хочеться назад на піддзеркальний столик! Не буде в мене ані хвилини спокою, поки я туди не повернуся! Я пішла за тобою на край світу, а тепер ти проведи мене додому, якщо кохаєш мене!

Пастушка і сажотрус

Сажотрус став її умовляти, нагадував про старого китайця і обер-унтер-генерал-кригскомісар-сержанта Козлонога, але вона лише безперестанку ридала та цілувала свого сажотруса. Що поробиш? Довелося поступитися їй, хоч це і було нерозумно.

Пастушка і сажотрус

І от вони спустилися назад униз по димарю. Це було не просто! Опинившись знов у темній печі, вони спочатку постояли біля дверцят, прислухаючись до того, що робиться в кімнаті. Усе було тихо, і вони визирнули з печі.

Пастушка і сажотрус

Ах, старий китаєць валявся на підлозі: погнавшись за ними, він впав зі столика і розбився на три частини. Спина відлетіла геть, голова закотилася в кут.

Пастушка і сажотрус

Обер-унтер-генерал-кригскомісар-сержант стояв, як завжди, на своєму місці й розмірковував.

Пастушка і сажотрус

– Який жах! – вигукнула пастушка. – Старий дідусь розбився, і це наша провина! Ах, я цього не переживу!

І вона заломила свої маленькі рученята.

Пастушка і сажотрус

– Його ще можна полагодити! – сказав сажотрус. – Його чудово можна полагодити! Тільки не хвилюйся! Йому склеять спину, а в потилицю заженуть добрячу заклепку, і він знову буде зовсім як новий і зможе наговорити нам купу неприємних речей!

Пастушка і сажотрус

– Ти так гадаєш? – сказала пастушка.

І вони знову видерлися на свій столик.

– Не дуже далеко ми з тобою сходили! – сказав сажотрус. – Не варто було й починати!

– Тільки б дідуся полагодили! – сказала пастушка. – Чи може це коштуватиме дуже дорого?..

Пастушка і сажотрус

Дідуся полагодили: заклеїли йому спину і увігнали в потилицю гарну заклепку. Він став як новий, тільки головою більше не кивав.

Пастушка і сажотрус

– Щось ви загордилися з тих пір, як розбилися! – сказав йому обер-унтер-генерал-кригскомісар-сержант Козлоніг. – Чого б це? Ну то як, віддасте за мене онучку?

Пастушка і сажотрус

Сажотрус і пастушка з благанням подивилися на старого китайця: вони так боялися, що він кивне. Але кивати він уже більше не міг, а пояснювати стороннім, що у тебе в потилиці заклепка, теж радості мало.

Пастушка і сажотрус

Так і залишилася порцелянова нерозлучна парочка. Пастушка і сажотрус благословляли дідусеву заклепку і кохали один одного, поки не розбилися.

Пастушка і сажотрус



Автор: Андерсен Г.К.; ілюстратор: Сільваші Т.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти

© 2015-2020 Валерія Воробйова