Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Маленьке поросятко Плюх

За мотивами повісті Ірини Румянцевої та Інги Баллод

Маленьке поросятко Плюх

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Тітова

На лісовій галявині, у хатинці під солом'яним дахом жило четверо поросят – брати Туп, Гуп, Плюх та сестричка Хро. А ще жив із ними дядечко Борсук.

Маленьке поросятко Плюх

Кожен мав свої справи. Туп куховарив і завжди куштував страви, тож він став товстим, як діжка.

Маленьке поросятко Плюх

Гуп завжди щось майстрував або порався на городі.

Маленьке поросятко Плюх

Хро прибирала в хаті, а дядечко Борсук читав газету або дивився телевізор.

Маленьке поросятко Плюх

Тільки маленький Плюх не мав жодних справ, тому він носився по двору, лазив по кущах шипшини, залишаючи на колючках клаптя своїх штанців, а птахи розтягували нитки по своїх гніздах.

Маленьке поросятко Плюх

Сестрі Хро доводилося кожного вечора ставити латки на Плюхові штанці і поступово вони стали схожі на ковдру з клаптиків. Але Плюха це тільки тішило, адже за кожною латкою можна було б щось сховати, як у маленьку кишеньку.

Маленьке поросятко Плюх

Спав Плюх дуже довго. Якось вранці він прокинувся від галасу.

– Що сталося? – запитав він.

– Незабаром у дядечка Борсука буде день народження, – відповів Гуп. – Треба навести в домі лад.

Маленьке поросятко Плюх

– І тобі, Плюше, теж слід зайнятися прибиранням, – зауважила Хро. – Піди до лісу по віник.

– А де ростуть віники? – запитав Плюх.

– Віники не ростуть, їх в'яжуть із березових гілок, – розсміялася Хро.

Маленьке поросятко Плюх

Плюх побіг до лісу, забувши запитати, як виглядають берези та як їх знайти.

– У мене є для тебе чудовий березовий віник, – раптом почув він приємний тихий голос, це була Лисиця Хапа-Дряпа. – Я дам тобі віника, а ти дай мені бутерброд із ковбасою, який стирчить у тебе з кишені.

Маленьке поросятко Плюх

Плюх простягнув Хапі-Дряпі бутерброд, а вона, схопивши його, раптом як закричить:

– Лишенько! Вовк! Вовк!

Плюх кинувся навтьоки, забувши про віник.

Маленьке поросятко Плюх

Він вибіг на околицю лісу, де було невеличке село, забіг у найближчу селянську хату...

Маленьке поросятко Плюх

забився під стіл та завмер. В хаті готувалися до свята. Біля столу поралася господарка з двома дочками.

– Скоріше! – квапила їх вона. – Ось-ось підійде тісто, треба якнайшвидше порізати яблука та капусту.

Маленьке поросятко Плюх

У Плюха від таких розмов забурчало в животі. На його щастя, зі столу постійно падало щось смачненьке: то качанчик від капусти, то шматочок яблука. Плюх хапав їх, жував та порохкував від задоволення.

Маленьке поросятко Плюх

– Хто це рохкає? – раптом запитала господарка.

Плюх завмер від страху. Але йому пощастило: якби тісто не почало вилазити з діжки, його неодмінно б знайшли.

Маленьке поросятко Плюх

Куховарки заметушилися та забули про рохкання.

Маленьке поросятко Плюх

Скориставшись нагодою, Плюх вискочив з-під столу. Він вже збирався втекти, як раптом згадав, як дядечко Борсук розповідав, мовляв, якщо вкинути у діжу з тістом ґудзика, то будь-яке бажання неодмінно здійсниться.

Маленьке поросятко Плюх

"Добре б було роздобути віника" – загадало поросятко. Він підскочив до діжі, вліз на стільця та заходився відривати ґудзика від штанів. Аж раптом стілець під ним захитався, Плюх втратив рівновагу і...

Маленьке поросятко Плюх

гупнувся прямісінько в тісто.

– Ох! Ох! – закричала господарка. – Тісто підійшло! Мерщій готуйте начинку. Пора ставити пиріг у пічку!

Маленьке поросятко Плюх

Почувши про пічку, Плюх так перелякався, що миттю вискочив з діжі та щодуху побіг із хати.

– Збігло! Збігло! – заголосили жінки. – Лови його!

Маленьке поросятко Плюх

На крик прибіг господар, але Плюх спритно прошмигнув повз нього та кинувся геть.

– Ще чого надумали, – міркував він. – Щоб живому поросяті лізти в пічку! Дзуськи!

Маленьке поросятко Плюх

Він і не помітив, як опинився вдома. Спочатку його не впізнали.

– Це ти, Плюше? А чому ти весь у тісті?

Плюх розповів про свої пригоди.

– Хапа-Дряпа – обманщиця! Ніколи їй не вір! – сказав дядечко Борсук.

Маленьке поросятко Плюх

І через деякий час Плюх знову в цьому переконався. Одного разу він гуляв по лісі, прихопивши з дому шматок сиру.

– Дай-но мені шматочок, – попросив горобець.

– І мені! І мені! – налетіли звідусюди птахи і стали просити сиру.

Плюх не відмовляв нікому.

Маленьке поросятко Плюх

Аж тут де не взялася – Хапа-Дряпа.

– Чим це тут пригощають? – запитала лисиця, перелякавши птахів. – Вона прискіпливо понюхала сир та з презирством промовила: – Хіба це сир? Жодного порівняння з голландським сиром!

– Я ніколи не куштував голландського сиру, – сказав Плюх.

Маленьке поросятко Плюх

– В нашому лісі є одне місце, де повнісінько голландського сиру, – сказала Хапа-Дряпа. – Я можу тобі його показати, але за це ти маєш принести мені горщик масла. Чекаю на тебе опівночі на великій галявині!

І Плюх, звичайно, погодився.

Маленьке поросятко Плюх

Як на лихо, вдень почалася злива. Плюх безперестанку вибігав на ґанок та дивився на похмуре небо. А дядечко Борсук все торочив:

– Не вір Хапі-Дряпі. Вона тебе знову обдурить!

Але Плюх нічого не хотів слухати.

Маленьке поросятко Плюх

У призначений час Плюх прийшов на галявину, усю вкриту великими та маленькими калюжами після дощу. Там вже чекала Хапа-Дряпа.

– Приніс? Дякую! – сказала вона, забираючи горщик з маслом. – А ось і сир! Подивися, скільки його, – і показала на калюжі, у кожній з яких відбивався повний місяць.

– Який же це сир? – здивувався Плюх.

– Дурненький! – це голівки справжнісінького голландського сиру. Вони лежать у воді, щоб не зіпсуватися. Не барися! Збирай!

Маленьке поросятко Плюх

Плюх нахилився над калюжею, хотів схопити нібито сир, але лише скаламутив воду. А лисиці в цей час і слід прохолов.

Маленьке поросятко Плюх

Стомлений, промоклий, повернувся Плюх на світанку додому. Побачивши його, Хро аж руками сплеснула:

– Плюше! На кого ти схожий!

Плюх заплакав від образи і пообіцяв більше ніколи не вірити лисиці.

Маленьке поросятко Плюх

Наближався день народження дядечка Борсука, а Плюх ніяк не міг придумати, що йому подарувати.

– Піди до мудрої сови, – порадив йому Кріт. – Вона неодмінно щось тобі підкаже.

Маленьке поросятко Плюх

Сова жила у дуплі старого дуба за річкою. Але як туди дістатися? Адже Плюх не вмів плавати.

"Треба змайструвати собі пліт" вирішило поросятко та взялося до роботи. Плюх зібрав у лісі сухі гілки та зв'язав їх мотузкою.

Маленьке поросятко Плюх

І на цьому плоті сміливо вирушив у плавання.

Маленьке поросятко Плюх

Перепливши річку, Плюх знайшов старий дуб та постукав по стовбуру.

– Хто це стукає! – почув він скрипучий голос Сови. – Невже не знаєте, що вдень я сплю!

– Пробачте, тітонько Сова! – Сказав Плюх. – Мені терміново потрібна ваша порада!

Маленьке поросятко Плюх

Дізнавшись, у чому справа, Сова спочатку замислилась, а потів висмикнула з себе одну пір'їну та віддала Плюху.

– Візьми цю пір'їну і сам придумай, що можна з нею зробити! А тепер йди геть та не заважай мені спати!

Маленьке поросятко Плюх

Знову перепливши через річку, Плюх прибіг до лісу та погукав птахів, яких колись годував сиром.

– Дайте мені по одній пір'їні, – попросив він. І одразу ж на нього посипався дощ із пір'я.

Маленьке поросятко Плюх

Вдома він попросив сестру:

– Хронечко! Поший мені якнайшвидше нові штанці, тому що зі старих я зроблю подарунок для дядечка Борсука.

Маленьке поросятко Плюх

І от нарешті настав довгоочікуваний день. Дядечко Борсук зустрічав гостей. Яких тільки подарунків йому не принесли!

– Дякую, любі мої! – бурмотів зніяковілий дядечко Борсук.

Маленьке поросятко Плюх

Плюх вручив йому свій подарунок.

– Навіщо мені твої штанці? – здивувався дядечко Борчук. – Адже вони на мене замалі!

– Це не штанці, а подушка з пір'я. Я сам її зробив. Щоб тобі краще спалося!

Маленьке поросятко Плюх

– Чудовий подарунок! Найкращий в світі! Качайте Плюха! – закричали гості та почали підкидати поросятко у повітря. А Плюх аж світився від радості.

Маленьке поросятко Плюх

Автор: Румянцева І. та Баллод І.; ілюстратор: Тітова О.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова