Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Борис Заходер

Ма-Тарі-Карі

Ма-Тарі-Карі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Н.Князькова

Жив собі Крокодил.

Це був звичайнісінький Крокодил, і жив він у справжнісінькій Африці, у великій річці, та, як і годиться справжньому Крокодилу, все у нього було страшне: страшний хвіст і страшна голова, страшна паща і ДУЖЕ СТРАШНІ ЗУБИ! (Тільки лапки в нього були коротенькі, але Крокодил вважав, що вони дуже коротенькі.)

А найстрашніше: він ніколи не чистив своїх ДУЖЕ СТРАШНИХ ЗУБІВ: ані перед їжею, ані після їжі (апетит у нього теж був СТРАШНИЙ!), ані вранці, перед сніданком, ані ввечері, вмиваючись перед сном... (Вмиватися він, правду кажучи, ніколи не забував, але, коли живеш у річці, це не така вже й велика заслуга, вірно?)

Ма-Тарі-Карі

І не дивно, що одного чудового дня (так вже кажуть, хоча для Крокодила, повір, цей день зовсім не був чудовим!), не дивно, що одного чудового дня у Крокодила заболіли зуби.

Та ще й як! СТРАШНО!

Заболів, насправді, тільки один зуб, але Крокодилові здавалося, що болять усі зуби одразу. Тому що в зубі і кололо, і муляло, і немов буром свердлило і до того ж стріляло!

Крокодил аж не знаходив собі місця! Він кидався у воду і пірнав на самісіньке дно, сподіваючись, що від прохолодної води йому полегшає, і спочатку йому ніби ставало легше, але потім зуб починав боліти вдвічі сильніше! Тоді він наче скажений вискакував на берег, на гарячий пісок, в надії, що йому допоможе тепло, і в першу хвилину йому ніби допомагало, але потім!..

Ма-Тарі-Карі

Він стогнав, він кректав, він пхенькав (деякі вважають, що все це допомагає), але йому робилося все гірше, гірше й гірше!

А найгірше було те, що нема кому було його пожаліти: адже він був СТРАШНИЙ КРОКОДИЛ, і характер у нього теж був СТРАШНИЙ, і він багатьох образив на своєму віку, і ніколи, нікому, ні за яких обставин не сказав жодного ДОБРОГО СЛОВА!

Звірі й птахи, правда, збіглися з усіх боків, але вони стояли віддалік і тільки дивувалися, дивлячись, що вичварує Крокодил. А дивуватися було чому, тому що Крокодил і крутився, і метався, і стукав головою об прибережні скелі, і навіть намагався пострибати на одній ніжці. Але все це йому анітрохи не допомагало!

І до того ж лапки у нього були такі коротенькі, що він ніяк не міг навіть поколупатися в зубах (хоча якби й міг, це б йому мало допомогло!).

І, нарешті, бідолашний Крокодил у відчаї розтягнувся під великим-превеликим бананом (під маленьким він не помістився) і заревів уголос.

Ма-Тарі-Карі

- Ой-ой-ой! - плакав він басом. - Бідні мої зубки! Ой-ой-ой! Нещасний я Крокодил!

Що тут почалося!
Звірі й птахи реготали і стрибали від радощів. Одні кричали: "Так тобі й треба!", інші: "Ага, попався!"

Мавпи навіть кидали у нього камінцями і піском, а більш за всіх веселилися птахи: адже в них не було ніяких зубів!

Ма-Тарі-Карі

Тут Крокодилові стало так боляче і прикро, що з його очей покотилися сльози - СТРАШНО великі сльози!

- Дивіться! Крокодилячі сльози! - крикнув строкатий Папуга і розреготався першим.

За ним засміялися ті, хто знав, що означають ці слова, а потім і всі інші, і незабаром піднявся такий галас і регіт, що маленька пташка Тарі - гарненька біла пташка, росточком трохи менша за найменшу чайку - прилетіла подивитися, у чому справа.

А дізнавшись, у чому справа, вона дуже розсердилася.

- Як вам не соромно! - крикнула вона своїм дзвінким голоском.

І всі одразу замовкли, і стало чути, як стогне Крокодил:

- Ой-ой-ой! Бідні мої зубки! Ой-ой-ой! Як боляче!

Ма-Тарі-Карі

- А чому це нам має бути соромно? - запитала якась Мавпа.

- Соромно сміятися над бідним Крокодилом! - відповіла пташка Тарі. - Адже в нього болять зуби! Йому боляче!

- Можна подумати, ти знаєш, що таке зуби! - пирхнула Мавпа і скорчила пику.

- Зате я добре знаю, що означає "боляче"! - сказала пташка Тарі. - І знаю, що якщо тобі боляче, а з тебе сміються - тобі вдвічі болючіше! Ви бачите - Крокодил плаче!

- Крокодилячими сльозами! - повторив Папуга і засміявся.

Але ніхто його не підтримав.

- Папуга ти! - з презирством сказала пташка Тарі. - Адже зуби в нього по-справжньому болять, вірно? Отже, і сльози справжні! Справжні гіркі сльози!

- Ще б не справжні! - сказав Крокодил страшним басом і раптом перестав плакати. - Ой! - продовжував він з подивом. - Мені здається... що мені, здається, стало легше... Ні! Ой-ой-ой! Мені це тільки здається!

І він заплакав ще голосніше.

- Все одно мені його не шкода, - відмовила Мавпа.

- Він сам винен, чому він ніколи не чистить зуби? От брав би з нас приклад!

І вона одразу ж почала чистити зуби шорсткою гілочкою дерева Мсваки - цьому вона навчилася у людей.

- Та я ж, - простогнав Крокодил, - я ж не знав, що їх треба чистити!..

- А якби ти знав, ти б чистив? - запитала пташка Тарі.

- Якби знав? Звичайно, НІ! - пропхенькав Крокодил. - Як я можу чистити зуби, коли у мене такі СТРАШНО коротенькі лапки?

Ма-Тарі-Карі

- Ну, а якби ти міг, ти б чистив? - наполягала пташка Тарі.

- Звичайно! - сказав Крокодил. - Адже я охайний Крокодил і кожного дня вмиваюся. Хоча це не така вже й велика заслуга для того, хто живе в річці, - скромно додав він.

І тут пташка Тарі, маленька, біла з чорним, пташка, росточком трохи побільше голуба і трохи менше чайки, зробила таку дивовижну річ, що всі ахнули. Вона сміливо підлетіла прямо до страшної пащі Крокодила, до самого його носа, і скомандувала:

- Відкрий рота!

Крокодил слухняно відкрив пащу, і всі знов ахнули і відступили на крок (не менше!), тому що паща в Крокодила була (ти не забув?) СТРАШНА, а з неї стирчали ДУЖЕ СТРАШНІ ЗУБИ.

Ма-Тарі-Карі

Але всі ахнули набагато голосніше (а багато хто навіть замружився!), коли пташка Тарі залетіла прямісінько до крокодилячої пащі!

- Дивись не здумай закрити рота, бо в нас нічого не вийде! - сказала вона, і Крокодил, роззявивши пащу ще ширше, відповів:

- И-А-О! - що мало означати: "Звичайно!" (Спробуй сам сказати "звичайно" з відкритим ротом, тільки ні в якому разі не закривай його, інакше в тебе нічого не вийде...)

- Який жах! - скрикнула пташка Тарі через півхвилини. - Жах, що тут діється! Це не паща, а якесь... - Пташка запнулася, вона хотіла сказати "болото", але побоялася образити Крокодила. - Чого тут тільки немає! - продовжувала вона. - Навіть п'явки! І чорні, і зелені, і з червоними смужками! Так, тобі негайно треба почистити зуби!

Ма-Тарі-Карі

Крокодил, почувши про п'явок, тільки важко зітхнув.

- Ну, нічого, нічого, - продовжувала пташка Тарі, - зараз ми тут наведемо лад!

І пташка Тарі взялася до роботи.

- Ну ось і він - хворий зуб! - незабаром крикнула вона весело. - Зараз ми його висмикнемо! Раз... два... три! Готово!

Крокодил зойкнув. Пташка теж.

- Ой! - сказала вона. - Ой, а під ним, виявляється, новий росте. Як цікаво!

- У нас так завжди буває! - похвалився Крокодил (до речі, це суща правда), але оскільки він ані на хвильку не забував, що пащу закривати не можна, то вийшло у нього тільки: У-А-А-А-И-А-У-А-Е!

І не всі зрозуміли, що він хотів сказати.

Через п'ять хвилин усе було готово.

Звірі й птахи були вкрай здивовані, побачивши, що пташка Тарі випурхнула з крокодилячої пащі цілою і неушкодженою, і здавалося, сильніше здивуватися вони не могли, але все ж таки їм довелося здивуватися ще більше, тому що перші слова, які вимовив Крокодил, закривши нарешті пащу, були такі:

- Велике-велике спасибі тобі, добра пташко! Мені набагато, набагато, набагато легше!

Ма-Тарі-Карі

І тут усі звірі й птахи самі пороззявляли роти, немов хотіли, щоб пташка Тарі теж почистила їм зуби. Але це, звичайно, не так (тим більше що у птахів, як ти знаєш, немає ніяких зубів!). Просто вони дійсно вкрай здивувалися з того, що СПРАВЖНІЙ СТРАШНИЙ КРОКОДИЛ ВПЕРШЕ В ЖИТТІ СКАЗАВ СПРАВЖНЄ ДОБРЕ СЛОВО!

- Пусте, - скромно сказала пташка Тарі. - Тим більше, що п'явки були - перший сорт! Особливо ці, у червону смужку! Якщо хочеш, я буду кожного дня тобі чистити зуби!

- Авжеж хочу!.. - сказав Крокодил.

- Домовилися! - сказала пташка Тарі, і мавпи раптом заплескали в долоні, всі інші звірі застрибали й затупали копитами, а птахи заспівали свої веселі пісні, самі не знаючи чому...

І от із цього самого дня пташку Тарі називають Ма-Тарі-Карі, що крокодилячою мовою означає: "Маленька пташка, яка робить великі добрі справи..."

І якщо ти поїдеш до Африки, ти зможеш на власні очі побачити, як Ма-Тарі-Карі чистить зуби Крокодилу і попереджає його про небезпеку (адже іноді й Крокодилові загрожує небезпека!..)

Деякі, правда, звуть її за це Крокодиловим Сторожем, а то й Крокодилячою Зубочисткою, але Ма-Тарі-Карі не ображається: вона каже, що з того часу, як вони потоваришували, характер у Крокодила став вже не такий СТРАШНИЙ.

Що ж, це цілком можливо.

Ма-Тарі-Карі

Автор: Заходер Б.; ілюстратор: Князькова Н.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова