Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Микола Грибачов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін
Дощ у лісі припустив. День іде, два, тиждень. Усе навколо змокло – дерева, трава, земля. В улоговинах струмки, в низинах калюжі.
Зайці, ще як погода була гарна, натягали собі капусти, сидять, їдять, листям похрускують, один одному казки розповідають.
Їжак Кирюха до комори піде, пожує ягід, які ще раніше назбирав, і спить, похропує, уві сні зайця Коську бачить.
Тільки лисиці Ларисці та вовкові Бакулі їсти нема чого, ніяких припасів немає. А полювання під час дощу погане, кожен у себе вдома сидить, двері на замку.
Попленталася по калюжах лисиця Лариска до вовка Бакули. Парасолька в неї з дірками — по кущах порвала, мокра вся, навіть пухнастий хвіст висить, як ганчірка.
— Ох, вовче Бакуло! — запхикала лисиця Лариска. — Ой як їсти хочеться, а їсти нема чого. Помру я з голоду. Хоч би ти мені кісточку яку дав.
— Немає в мене ніяких кісточок, — похмуро буркнув вовк Бакула. — Бачиш, як ремінь на животі затягнув? Дірок не вистачає, нові колоти треба.
— Ох, зловити б нам зайця Коську або лося Філю! Ох, наїлися б ми, ох, наїлися! Придумав би ти хоч щось.
— Не вмію я придумувати. Ти хитра — ти й придумуй.
— Гаразд, — погодилася лисиця Лариска. — Спробую, може, й придумаю чого. Давай уночі біля струмка під ялинкою зустрінемося. Тут має бути велика секретність, щоб ніхто не почув...
Настала ніч, темрява накрила ліс. Зустрілися вовк Бакула та лисиця Лариска під ялинкою.
Дощ періщить, вітер шумить. Лисиця Лариска розкрила свою діряву парасольку.
— Ну як, надумала? — запитав вовк Бакула.
— Надумала. Добре надумала! Скажімо сороці Софці, а вона вже по всьому лісу рознесе, що на річці дощем греблю прорвало, вода стіною йде, ліс заллє, всіх потопить. Хто хоче врятуватися — нехай на Кропив'яну гірку біжить: вона висока, туди вода не дістане.
— Звірі злякаються, на Кропив'яну гірку побіжать, а там, нагорі, ти, Бакуло, в ямці сидітимеш!
Домовилися так вовк Бакула і лисиця Лариска та не знали, що під ялинкою кріт Прокіп сидів — виліз свіжим повітрям подихати — і весь їхній розбійницький план почув.
Вранці сорока Софка по лісу полетіла, заторохтіла, затріщала:
— Гей, біда прийшла! На річці греблю прорвало! Вода стіною йде! Весь ліс заллє! Кого не потопить, того змиє та в море понесе! Біжіть на Кропив'яну гірку, там високо, вода не дістане!
Перелякалися звірі — може, дійсно рятуватися треба, на Кропив'яну гірку бігти?
Але тут кріт Прокіп до їжака Кирюхи прийшов, розповів, що лисиця Лариска і вовк Бакула задумали.
Їжак Кирюха побіг до борсука Пахома.
Борсук Пахом — до зайця Коськи.
Заєць Коська — до лосеня Філі. Так всі дізналися, що не прорвало греблю, ніякого потопу не буде, і на Кропив'яну гірку бігти не треба: там вовк Бакула пастку для них влаштував.
А білка Оленка запропонувала:
— А нумо підемо до Кропив'яної гірки, сховаємося та подивимося, як лисиця Лариска і вовк Бакула даремно на нас чекатимуть та мокнути будуть.
Зібралися звірі потихеньку на узліссі біля Кропив'яної гірки, за ялинки сховалися. А білка Оленка з високої берези дивиться і все розповідає.
— Бачу вовка Бакулу! В ямці з водою мокрий лежить, від холоду тремтить, викотив очі, зуби виставив. Чекає. А дощ поливає, вода в ямці прибуває.
— Бачу лисицю Лариску. Хутро в глині, ніс у кропиві, живіт у калюжі, вуха під дощем. Парасолька в неї дірява, дощ спину поливає, з хвоста тече!
Весело та смішно звірям лісовим, не дістануть їх хижаки!
Посміялися та розійшлися по домівках.
Вечір настав. Виліз з ямки Бакула. Мокрий, голодний.
— Ну, де твої звірі, Лариско? Ніс я собі кропивою обпік, у глині вивалявся, наковтався води, а їсти нема чого!
Подивилася лисиця Лариска на вовка Бакулу, страшно їй стало — очі горять, кігті блищать. От-от кинеться на неї.
— Це, мабуть, ти, вовче, комусь проговорився про наш план, от нічого й не вийшло!
— Що-о-о? — загарчав вовк Бакула. — Щоб я проговорився? Та в усьому нашому вовчому роду базік не було! А чи не ти це, лисиця Лариско, розказала комусь, щоб з мене посміятися?
Довго вовк Бакула та лисиця Лариска ще сварилися та звинувачували один одного.
А кріт Прокіп висунув голову з землі, підслухав та вранці звірам про все розповів.
Ось так вийшло, що хотіли вовк Бакула та лисиця Лариска всіх у лісі обдурити, та самі в дурнях і залишилися.
Автор: Грибачов М.; ілюстратор: Рєпкін П.Слухати аудіоказку:
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова