Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Королівна Я

Марко Вовчок

Королівна Я

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Глуздов

За тридев'ять земель, у тридесятому царстві, жив колись король із королевою, які усім були б задоволені, якби не журила їх одна річ: не було у них дітей.

Королівна Я

– Нічого, – заспокоював король королеву, – може Господь почує нас.

І от не минуло й року після цієї розмови, як у них народилася дочка.

Королівна Я

Спочатку король із королевою тільки милувалися на свою красуню, але мало-помалу довелося їм помітити, що королівна надзвичайно вперта і примхлива, завжди піклується про себе і ніколи не думає про інших.

Королівна Я

Якось король з обуренням сказав королеві:

– Вона з'їла сьогодні всі мої пиріжки!

– Вона випила до останньої краплі мій сироп! – відповіла йому королева.

Королівна Я

Коли другого дня подали пиріжки, і король із королевою відхилили від золотого блюда ручки королівни, та забила кулачками по столу, затупотіла ніжками і здійняла такий крик, що оглушила короля на праве, а королеву на ліве вухо.

Королівна Я

— Я! Я! Я! – лунало по всьому палаці, по саду навколо палацу і навіть по лісах і полях.

Дуже засмутилися король із королевою і довго радилися, що зробити і чим зарадити біді.

Королівна Я

Але "Я" королівни ставало все голоснішим і голоснішим. Королівські слуги намагалися розрадити добрих короля і королеву.

– Прислів'я говорить, – казали вони – що троянди без шипів не буває!

Королівна Я була вродлива, і вона це добре знала, тому що часто поглядала у дзеркало. Женихів у неї було стільки, що хоч город городи, але вона ні за кого не йшла заміж.

Королівна Я

Якось одного осіннього вечора король отримав через гінця звістку, що до нього поспішає в гості новий наречений для королівни Я.

Королівна Я

Король не мав звички впадати у відчай. Пішов він до своєї королеви і сказав їй:

– До нас їде Іван-королевич. Я не чекаю нічого від цього візиту, але все ж таки його слід прийняти згідно до нашого сану.

Королівна Я

На превеликий подив, королівна Я дуже прихильно прийняла звістку про приїзд Івана-королевича.

– Дуже рада! – відповіла вона. – Я дуже рада!

Королівна Я

Іван-королевич завітав, і побачення пройшло дуже вдало. Королівна Я чемно з ним розкланялася і запитала про здоров'я. Потім вони їли шестиголових гусей і всякі ласощі, а, попоївши, сіли на атласних подушках і почали розмовляти.

Королівна Я

– Яка чудова зірка сяє на небі! – сказала раптом королівна Я, звертаючи свої очі на блакитне небо, де яскраво сяяло сонце.

– Ви хочете сказати: сонце? – перепитав Іван-королевич.

– Ні, я хочу сказати зірка! – зарозуміло відповіла королівна Я.

– Але ж це сонце! – здивувався королевич.

– Не сперечайтеся! – із відчаєм майже крикнув король.

Королівна Я

Але було вже пізно. Гроза вибухнула, і на весь палац залунало на різні лади: "Я! Я! Я!"

Королівна Я

Коли буря вщухла, то з одного кута почулися зітхання королеви, з іншого – збентежені вигуки короля, а з третього – плач Івана-королевича. З четвертого кута, куди забилася королівна Я, нічого не було чути.

Королівна Я

Добрий король хотів сказати хоч слово, щоб розрадити гостя, але Іван-королевич випередив його. Він мужньо обтер свої гіркі сльози і розпрощався з королем і королевою.

Королівна Я

– Може слід послати когось та повернути його? – запитав король у королеви.

Але тут твердо, холодно, наче срібний дзвіночок, пролунав голос королівни Я:

– Щоб і духу його тут не було! Щоб і слуху про нього тут не було!

Королівна Я

Королівна Я вийшла до саду і стала наспівувати якусь веселу пісеньку. Але їй було зовсім не весело. Вона відчувала якесь незрозуміле занепокоєння, дивну тривогу і невдоволення собою.

Королівна Я

Спалахнувши гнівом, вона вирішила покласти край такому нестерпному для неї стану духу. Наче оскаженілий потік, вона пустилася вперед, розтрощуючи квіти, ламаючи молоді дерева та лякаючи птахів.

Королівна Я

Доведена до відчаю, вона побігла, як божевільна, світ за очі. Бігла, бігла... поки не добігла до величезного, дрімучого лісу.

Королівна Я

Серце її було таке неспокійне, що вона навіть не звернула уваги: ліс перед нею, чи поле, і кинулася у самісіньку гущавину.

Королівна Я

Стрімкий біг, дикі стрибки, оглушливий регіт і відчайдушний спів ні до чого не призвели — хіба що тільки до того, що прекрасна королівна зовсім заблукала в лісі і не могла з нього вибратися.

Вона впала на землю, встелену уламками сухого дерева, і голосно заридала.

Королівна Я

Сталося так, що неподалік проходив веселий юнак, який відшукував у лісі крушинову гілку для тростини. Почувши гучне, відчайдушне ридання, він попрямував у гущавину, де лежала королівна Я.

– Що з тобою, красна дівчино? – запитав він. – Хто тебе образив?

Королівна хотіла йому щось відповісти, але, на свій жах, вона нічого не могла вимовити: з її вуст вилітало тільки одне розпачливе: "Я! Я! Я!"

Королівна Я

Марно намагався добрий юнак її зрозуміти, поки, нарешті, вибився з сил та покинув ридаючу королівну.

Вона знову опинилася сама. Її тривога, туга і страх подвоїлися, і вона заридала ще голосніше і відчайдушніше.

Королівна Я

На заході дня якийсь знахар збирав неподалік лікарські корінці і цілющі трави. Він почув дівоче ридання.

Королівна Я

– Хто тебе образив, дівчино? – запитав він, наблизившись до королівни.

— Я! Я! Я! – застогнала королівна у відчаї. Вона не могла вимовити іншого слова, крім свого фатального "Я!".

Знахар постояв кілька хвилин, суворо подивився на неї та пішов. Королівна залишилася сама.

Королівна Я

У лісі ставало все темніше й темніше. Усе затихло, замовкло. "Що за страшний морок! – хотіла крикнути королівна, але замість тих слів у неї вирвалося одне "Я!".

Це "Я" все розносилося, розкочувалося, гриміло, рокотало, верещало. Нарешті, збожеволівши від жаху, королівна знепритомніла.

Королівна Я

Коли вона прийшла до тями, їй здавалося, ніби чудова ніч пестить її своєю м'якістю. З невимовною насолодою вона вдихала запах лісової фіалки. Запахтіли десь квіти шипшини. Ці легкі аромати нагадували їй дружні голоси, що підбадьорювали її.

Королівна Я

З очей її полилися тихі, рясні сльози. Ці сльози не були схожі на колишні. Вони діяли на неї, як теплий травневий дощ на зів'ялу лугову квітку. І в грудях її теж розпускалася квітка: усі її пелюстки починали тремтіти життям. Вона впала в забуття, схоже на глибокий сон.

Королівна Я

Розбудив королівну сонячний промінь. Вона підвелася і з усмішкою озирнулася навколо. Усмішка ця перемінила обличчя королівни! І така ж зміна сталася з лісом. Він, здавалося, усміхався усією своєю зеленою масою. Пташки зацвірінькали, і здригнулися всі тихі і дзвінкі ноти радісного весняного ранку.

Королівна Я

У глибокій задумі йшла королівна по лісу. Вона пригадувала усе своє минуле. Перед нею миготіли цілі низки людей, яких вона ображала. "Бідолашні! – думала вона. – Я постараюся усіх їх винагородити за образи, що я їм завдала, якось втішити їх..." – І від цієї думки їй було дуже добре на душі.

Королівна Я

Скоро побачила вона знайомі вікна, позолочені ранковими променями, квітучі яблуні в саду, великий напівзасохлий дуб, старий кущ жасмину. Вона зупинилася. Хто б міг подумати, що всі ці неживі предмети колись примусять так сильно забитися її серце!

Королівна Я

Тихо і смиренно увійшла вона до свого палацу. Добрий король і королева спочатку заплакали, а потім заплескали в долоні і розцілували свою королівну.

Королівна Я

І наказав король влаштувати бенкет, під час якого, бачачи, що королівна сидить тиха і мовчазна, розправив вуса і сказав, вказуючи на яскраве сонце:

– Подивися, як гарно сяє зірочка!

Королівна Я

– Я так само, як і ви, бачу, що це сонце, – промовила королівна.

І добрий король заплакав від утіхи.

Королівна Я

Автор: Вовчок М.; ілюстратор: Глуздов О.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова