Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Брати Грімм

Король Дроздобород

Король Дроздобород

Переклад українською –  Сидор Сакидон, Євген Попович
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ю.Харьков

В одного короля була дочка, і така красуня, що й не сказати, але ж горда та пихата: жоден жених їй не подобався. Хоч би хто посватався – вона його відпровадить та ще й поглузує.

Король Дроздобород

Якось улаштував король великий бенкет і запросив на нього і зблизька, і здалека чоловіків, які б хотіли одружитися. Вони всі вишикувалися в один ряд за своїм званням: спершу королі, потім герцоги, князі, графи, барони і, нарешті, звичайні дворяни.

Повели королівну вздовж того ряду, щоб вибрала жениха, але жоден із них їй не сподобався, в кожного вона знайшла якийсь ґандж.

Король Дроздобород

Один був затовстий, і вона сказала:

– Барило з вином!

Другий зависокий:

– Довгий до неба, а дурний, мабуть, як не треба!

Третій замалий:

– Короткий, гладкий, не потрібен такий.

Четвертий надто білолиций:

– Блідий як смерть.

П'ятий дуже червонощокий:

– Печений рак.

Шостий не зовсім рівно стояв:

– Сире поліно, хай за грубкою підсохне.

І ось так кожного вона зуміла висміяти, а надто дошкулила одному доброму королю, що стояв у ряду перший і мав трохи криву бороду.

– Ха-ха, – реготала вона, – в нього борода, наче дзьоб у дрозда!

І відтоді прозвали його Дроздобородом.

Король Дроздобород

Але старий король, побачивши, що дочка тільки глузує з людей і гребує всіма женихами, які заради неї тут зібралися, страшенно розгнівався і заприсягся, що віддасть її заміж за першого жебрака, котрий підійде до дверей палацу.

Король Дроздобород

А через кілька днів під вікном зупинився мандрівний співець і заспівав пісню, сподіваючись дістати хоч невелику милостиню.

Король почув ту пісню і сказав:

– Покличте сюди співця!

Король Дроздобород

Ввійшов чоловік у брудній подертій одежі, заспівав перед королем та його донькою, а докінчивши пісню, попрохав, щоб дали йому з ласки своєї милостиню.

Король відказав:

– Твій спів так мені сподобався, що я тобі віддам свою доньку за дружину.

Королівна злякалась, але король суворо промовив:

– Я заприсягся, що віддам тебе за першого жебрака, і не відступлюся від своєї присяги.

І ніякі благання їй не допомогли: покликали священика і королівну примусом негайно звінчали зі співцем. А тоді король сказав:

– Не годиться, щоб жебракова жінка залишалася далі в моєму палаці. Забирайся зі своїм чоловіком геть звідсіль.

Король Дроздобород

Жебрак узяв її за руку й повів, і вона мусила пішечки йти за ним. Ось прийшли вони до великого, темного лісу; вона й питає:

– Чий це ліс, чия земля?

– Дроздоборода-короля. Якби ти вийшла за нього, була б твоя.

– Ох, я нещасна, нащо мені врода? Чом я не вийшла за Дроздоборода?

Потім вибрели вони на гарну луку. Королівна знову питає:

– Чиї це луки, чия земля?

– Дроздоборода-короля. Якби ти вийшла за нього, була б твоя.

– Ох, я нещасна, нащо мені врода? Чом я не вийшла за Дроздоборода?

– Мені зовсім не до вподоби, – мовив нарешті співець, – що ти так жалкуєш, чом не вийшла за іншого. Хіба я такий уже поганий для тебе?

Король Дроздобород

Нарешті прийшли вони до маленької-малесенької хижки, і королівна запитала:

– Ой лишенько! Ой ненько! Чия це хатка така маленька?

Співець відповів:

– А це ж моя й твоя хатина, в ній ми житимемо з тобою.

Королівна мусила нахилитися, щоб увійти в низенькі двері.

– А де слуги? – запитала вона.

– Які слуги? – здивувався жебрак. – Ти мусиш сама робити все, що треба. Розпали в печі, постав воду та звари мені їсти. Я дуже натомився.

Але королівна не вміла ні в печі розпалити, ні їсти зварити, і жебрак мусив сам докласти рук, хоч і в нього не дуже виходило.

Король Дроздобород

З'ївши нужденну вечерю, обоє полягали спати.

Назавтра жебрак збудив її ще вдосвіта, щоб поралася в хаті.

Так бідували вони кілька днів, поки поїли всі припаси. Тоді чоловік і каже:

– Жінко, довше так не можна, щоб ми тільки їли й нічого не заробляли. Берися плести кошики.

Пішов нарізав лози, приніс додому, і дружина почала плести, але цупка лоза подряпала їй ніжні руки до крові.

Король Дроздобород

– Бачу я, що з цього не буде діла, – сказав чоловік, – візьмись-но прясти, може, це в тебе вийде краще.

Вона сіла за прядку й спробувала прясти, але тонка нитка незабаром так порізала їй ніжні пальці, що аж кров потекла.

Король Дроздобород

– От бачиш, – сказав чоловік, – ти нездатна ні до якої роботи, наберусь я з тобою горя. Спробуймо ще торгувати горщиками та всяким череп'яним посудом. Я закуплю крам, а ти поїдеш на базар і продаватимеш.

«Ой лишенько, – подумала вона, – таж на базарі будуть люди з батькового королівства, як побачать мене, то засміють!»

Та ніщо не помогло, мусила вона послухатись – не вмирати ж із голоду. Першого дня їй торгувалося добре, бо в такої вродливої жінки люди купували охоче й платили стільки, скільки вона загадає. Чимало було й таких, що гроші заплатять, а краму й не візьмуть, залишать їй.

Король Дроздобород

Прожили вони скількись там днів на вторговані гроші, а потім чоловік знову закупив у гончарів багато посуду.

Вона сіла собі скраю на базарі, виставила крам і продає. Аж тут де не взявся п'яний гусар, наїхав конем на її посуд і потовк, потоптав його на череп'я. Гірко заплакала жінка і не знала, що робити.

– Ох, я нещасна, – бідкалася вона, – що ж тепер мені чоловік скаже?

Побігла додому і розповіла про нещастя.

Король Дроздобород

– А хто ж сідає з горщиками край базару? – відказав чоловік. – Годі плакати, я вже добре бачу, що ти нездатна ні до якої путящої роботи. Ось був я в королівському палаці й там питав, чи не треба їм служниці на кухню. Мені сказали, що можуть тебе взяти за самий харч.

Король Дроздобород

І ось королівна стала служницею на кухні, мусила слухатися кухаря і робити найчорнішу роботу. Під фартушком ховала двоє горняток, складала туди всякі недоїдки й приносила додому, щоб і чоловік мав що їсти.

Король Дроздобород

Та ось король того королівства оженив старшого сина, і в палаці справляли гучне весілля. Бідна служниця пішла нагору і стала біля дверей, щоб хоч трохи подивитися.

Король Дроздобород

Запалили світло, стали входити гості, один за одного кращий, і всі зодягнені пишно та розкішно, а вона з жалем і сумом думала про свою долю, проклинаючи себе за пиху та гордість, що довели її до такої ганьби, в такі злидні вкинули.

Слуги вносили до зали всякі страви, від яких смачно-пресмачно пахло, а, виносячи тарелі, часом кидали і служниці недоїдений шматочок, і вона ховала все те у свої горнятка, щоб однести додому.

Король Дроздобород

Аж ось вийшов і сам королевич, весь у шовк та оксамит убраний, з золотим ланцюжком на шиї.

Король Дроздобород

Угледівши вродливу служницю, що стояла біля дверей, він узяв її за руку і хотів з нею потанцювати, але вона всіляко відмагалась. А коли побачила, що це сам король Дроздобород, який до неї сватався і якого вона немилосердно висміяла, то й зовсім перелякалася. Та Дроздобород не слухав ніяких відмовок, а силоміць потяг її до зали. І враз шворка, на якій держалися кишені під фартушком, урвалась, горнята впали, розлилася юшка, розсипались недоїдки. Гості, побачивши це, вибухнули реготом, а вона так засоромилася, що рада була на тисячу сажнів у землю провалитись.

Король Дроздобород

Вирвалась, вискочила у двері й хотіла втекти, але на сходах її наздогнав якийсь юнак і вернув назад. Глянувши на нього, вона побачила, що це знову король Дроздобород. А він їй ласкаво сказав:

– Не бійся мене. Це ж я – твій жебрак, що жив з тобою в халупі. Заради тебе я перебрався на жебрака. І той гусар, що потоптав тобі горщики, також був я. Все це я робив, аби зламати твої гордощі та покарати тебе за насміх, якого зазнав од тебе.

Король Дроздобород

Вона гірко заплакала й сказала:

– Я тебе тяжко образила і не гідна бути тобі дружиною.

Але він відказав:

– Не плач, усе лихо вже минулося, тепер ми справимо наше весілля.

Тоді до неї підійшли покоївки, вбрали її в розкішні шати. Прийшов і батько її, і всі придворні, побажали їй щастя в шлюбі з королем Дроздобородом, і аж тоді почалося справжнє радісне весілля.

Якби і ми з вами там були, солодко попоїли б і всмак попили!

Король Дроздобород



Автор: Грімм брати; ілюстратор: Харьков Ю.


На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Контакти






© 2015-2019 Валерія Воробйова