Георгій Хіміч

Як журавель став криничним

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ольга Касьяненко

У всі віки, коли до нас приходить осінь і перші приморозки з'являються, щоб нагадати про наближення зими, журавлі поспішливо збираються у далеку дорогу.

– Кру-у! Кру-у! – з журливими покликами кружеляють вони над рідними полями, лісами та озерами. А потім ключами летять у теплі краї. Проте з весною завжди вертаються у свої гнізда.

Того року, про який оповідається у цій казці, лише один молодий журавель не полетів на чужину. Він лишився там, де вперше піднявся у сонячне небо. Не схотів журавлик покидати рідної землі.

Коли стало зовсім холодно, люди дали йому притулок. У них він був у теплі й нагодований. Та найбільше журавель цінував доброту своїх нових друзів.

Якось птах помітив, що людям важко діставати з криниці воду, тож вирішив їм допомогти. Взяв він у дзьоба відро, нахилився над криницею, але дістати води не зміг. Криниця була глибока, а води в ній – аж на самому дні блищить.

Раптом відчув – хтось ухопив його за ноги. А то був старий лихий морозище. Птах жалібно крикнув: «Кру-у, кру-у!» – і змахнув крильми, щоб злетіти. Але морозище мав велику силу.

Так і не піднявся у небо журавлик. Він усе намагався злетіти, та лише витягувався вгору, аж поки став високий-високий. Нахилившись знову над криницею, він уже зміг дістати дзьобом до води.

Саме тієї пори надійшли люди. Морозище лютував, дихав на них холодом – аж їхні обличчя вкривалися інеєм, а потім шугонув у криницю. Він і досі на самому дні сидить і студенить зі злості воду.

А журавлик відтоді дістає її. Допомагає людям.

"Чому небо зоряне" Хіміч Г.	"Їжакова книжка" Сингаївський М.	"Весела математика" Кругляк Ю. Загадки та головоломки	"Дивосвіт" Калинець І. Білі вірші (вірші без рими)	"Плисоччина колиска" Сингаївський П. Збірка віршів
Усі книги з категорії "українське"

На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.