Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Г.Циферов

Як жабеня шукало тата

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Рудаченко

Як жабеня шукало тата

Казка перша

Якось жабеня сиділо біля річки і дивилося, як у блакитній воді плаває жовте сонечко.

Як жабеня шукало тата

А потім прийшов вітер і сказав: «Ду». І по річці й на сонечку пішли зморшки. Розсердився тут вітер і сказав ще раз: «Ду, ду, ду!» Дуже сильно. Він, мабуть, хотів розгладити зморшки, але їх стало більше.

І тут розсердилося жабеня. Воно узяло прутика і сказало вітру: «А я тебе вижену. Ти навіщо морщиш воду і миле сонечко?»

Як жабеня шукало тата

І воно погнало вітер, погнало через ліс, через поле, через велику жовту канаву. Воно гнало його в гори, де пасуться кози й вівці. І весь день там жабеня скакало за вітром і махало прутиком. Хтось думав: воно відганяє бджіл. Хтось думав: воно лякає птахів. Але воно нікого і нічого не лякало.

Воно було маленьке. Воно було диваком. Просто скакало в горах і пасло вітер.

Як жабеня шукало тата

Казка друга

А вчора в гості до жабеняти прийшла руда корова. Помукала, похитала розумною головою і раптом запитала:

— Вибачте, зелений, а що б ви стали робити, якби ви були рудою коровою?

— Не знаю, але мені чомусь не дуже хочеться бути рудою коровою.

Як жабеня шукало тата

— А все ж таки?

— Я все одно б перефарбувався з рудого в зелений.

— Ну, а потім?

— Потім, я б відпиляв ріжки.

— А навіщо?

— Щоб не бодатися.

— Ну, а потім?

— Потім я підпиляв би ніжки... Щоб не брикатися.

— Ну, а потім, потім?..

Як жабеня шукало тата

— Потім я б сказав: «Подивіться, ну яка я корова? Я просто маленьке зелене жабеня».

Як жабеня шукало тата

Мабуть, воно все життя було б маленьким, але одного разу трапилося ось що.

Казка третя

Кожен знає, що він шукає. А що шукало жабеня, воно і само не знало. Може, маму, може, тата, а може, бабусю чи дідуся. На галявині воно побачило велику корову.

— Корово, корово, — сказало воно їй, — а ти хочеш бути моєю мамою?

— Ну що ти, — замукала корова. — Я велика, а ти такий маленький!

Як жабеня шукало тата

На річці воно зустріло бегемота.

— Бегемоте, гіпопотаме, ти будеш моїм татом?

— Ну що ти, — зацмокав бегемот, — я великий, а ти маленький!

Ведмідь не захотів стати дідусем. І тут жабеня розсердилося. Воно знайшло у траві маленького коника і сказало йому:

— Ну от що! Я — великий, а ти — маленький. Та все одно я буду твоїм татом.

Як жабеня шукало тата

Казка четверта

— А що таке метелики? — запитав коник.

— Квіти без запаху, — відповіло жабеня. — Вранці вони розквітають. Ввечері вони осипаються. Одного разу я бачив на лузі: відцвів блакитний метелик. Його крила лежали на траві — їх гладив вітер. Потім прийшов я і теж погладив. Я сказав:

Як жабеня шукало тата

— Звідки ці блакитні пелюстки? Мабуть, облітає блакитне небо.

Якщо блакитне небо облетить — воно стане рожевим. Якщо блакитне небо облетить — розквітне сонце. А поки що ми маємо сидіти на лузі і гладити блакитні пелюстки.

Як жабеня шукало тата

Казка п'ята

— А що таке зірки? — запитав одного разу коник.

Як жабеня шукало тата

Жабеня замислилося і сказало:

— Великі слони кажуть: «Зірки — це золоті цвяхи, ними прибито небо». Але ти не вір.

Великі ведмеді думають: «Зірки — це сніжинки, що забули впасти». Але і їм ти теж не вір.

Як жабеня шукало тата

Послухай мене краще. Мені здається, винен великий дощ.

Після великого дощу ростуть великі квіти. А ще мені здається, коли вони дістають головою небо, то і засинають там, підібгавши довгі ніжки.

— Так, — сказав коник. — Це більше схоже на правду. Зірки — це великі квіти. Вони сплять у небі, підібгавши довгі ніжки.

Як жабеня шукало тата

Казка шоста

Кожен хоче бути більшим. Ось козел — він хоче бути бараном. Баран хоче бути биком. Бик — слоном.

А маленьке жабеня теж хотіло стати більшим. Але як, як це зробити? Потягнути себе за лапку? — не виходить. За вушко — теж. А хвостика немає...

Як жабеня шукало тата

І тоді воно вийшло у велике поле, сіло на маленький горбок і стало чекати, коли буде сідати сонце.

А коли сонце покотилося до заходу, від жабеня почала зростати тінь. Спочатку вона була, як козлик; потім — як баран; потім — як бик; а потім — як великий-великий слон.

Тут жабеня зраділо і закричало:

— А я великий слон!

Як жабеня шукало тата

Тільки великий слон дуже образився.

— І ніякий ти не слон, — сказав він жабеняті. — Це твоя тінь — великий слон. А ти, ти просто так — великий дивак на заході дня.

Як жабеня шукало тата

Автор: Циферов Г.; ілюстратор: Рудаченко М.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова