|
Прийшла зима у ліс, всі їжаки давно міцно сплять, а один їжачок - не
спить. Виліз він із нори, холодно йому, зовсім його голки не гріють.
Побачив їжачок зайця у теплій білій шубці.
- Здрастуй, зайчику, звідки в тебе така гарна тепла шуба?
- Привіт, їжачку, я купив її у старого дрозда.
- От би й мені таку!
Пішов їжачок до дрозда.
- Продай мені, дрізд, теплу білу шубу, холодно мені у моєму колючому
кожушку!
- Білі шуби в мене тільки для зайців, сірі - для білок та лисиць, а
для їжаків у мене нічого немає.
- Що ж робити, давай білу заячу шубу.
Скинув їжачок свій кожушок, вдягнув білу шубку - якраз вона по ньому. Подякував він
дроздові та пішов собі.
Іде їжачок лісом, тепло йому. Раптом з-за вкритих снігом кущів вистрибнула
лисиця:
- А, от мій обід! Зараз я тебе з'їм!
- Не з'їси ти мене, - відповідає їжачок - я випущу свої голки! Ой,
адже немає в мене голок!
Ледве-ледве утік їжачок од лисиці, сховався у нору.
А лисиця кругами біля нори ходить:
- Захочеш їсти, все одно вилізеш, от тоді я тебе і з'їм!
Довго вона чекала, не дочекалася та пішла собі.
А їжачок повернувся до дрозда. Питає його дрізд:
- Ну як, подобається тобі шуба?
- Мене лисиця ледве не з'їла! Не треба мені твоєї шуби, віддавай мій
колючий кожушок назад!
Пішов їжачок додому, та знов дорогою стрів лисицю. Згорнувся він клубочком і
каже:
- Ану, лисицю, підходь до мене, спробуй, з'їж!
- Ні, ти колючий! Зачепиш тебе, сама не зрадієш, я це добре знаю!
Пішла лисиця своєю дорогою. А їжачок повернувся у теплу нору, та й
заснув до весни, як усім їжакам годиться, адже холодно їм узимку.
|
