Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Микола Грибачов

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін

Цю історію про ведмедя Потапа та лисицю Лариску розповів старий лось у Брянських лісах. Це великі ліси, красиві, багато в них озер і річок. Звірів і птахів у Брянських лісах стільки, що й не перелічити...

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Так от, дізналася лисиця Лариска, що ведмідь Потап мед видобуває, що мед солодкий-пресолодкий та лікує від застуди. Захотілося і їй меду покуштувати. Та от де його візьмеш?

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

І вирішила вона хвору з себе удати, ведмедя Потапа розжалобити, щоб він їй меду дав. Йде вона та чхає, чхає... Тільки й чути: «ачхи», «ачхи»!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

І коли пішли по лісу розмови, що лисиця Лариска захворіла, вона побігла до ведмедя Потапа і, ніби нічого не помічаючи, так йому і ткнулася носом у бік – він з п'яти скалку виймав.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

– Ти що це, Лариско, очі загубила? Тикаєшся носом хтозна куди!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

– А я ж така слаба! – запхенькала лисиця Лариска. – За перепілкою погналася, у лісову річку впала. Промокла, промерзла, застудилася. Чи не допоможеш ти мені, ведмедику любий? Кажуть, що мед від застуди лікує.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

– Немає у мене зараз меду. Останній вчора з'їв.

– Та вже дістань якось, ведмедику. Не помирати ж мені.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Почухав ведмідь ніс, каже:

– Знаю я, де одне дупло є. Тільки дуже високо. Ну, та якось впораємося. Завтра вранці разом підемо.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Цілу ніч лисиці мед снився. Ніби він на чотирьох ногах бігає, а то й з крилами літає. Адже вона ніколи меду не їла і не знала, який він буває.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Вранці, ледве сонечко встало, побігла вона до ведмедя. А той вже піднявся, в струмку скупався.

– Ну, – каже, – пішли, Лариско, мед їсти!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Йшли вони, йшли і прийшли до великої старої липи аж на самому березі озера. У липі високо від землі дупло, а в дуплі дзижчить.

– Отаке, – думає лисиця Лариска, – то це мед так дзижчить.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

А ведмідь Потап поточив кігті об коріння, обв'язав голову хусткою і поліз до дупла.

– Я мед відламувати буду, а ти внизу підбирай і до купи складай. Потім разом поїмо.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Лисиця Лариска сидить, на мед чекає та заздалегідь облизується:

– Поки там ведмідь з дуплом вовтузиться та буде потім злазити, я тут наїмся меду досхочу.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

А ведмідь Потап заліз на липу, занурив лапу в дупло. Раз смикнув – не піддається, два смикнув – не піддається. І бджоли починають кидатися. Хоч голова й обв'язана хусткою, та одна вжалила!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Розлютився ведмідь та як смикне втретє з усієї сили! Розламалося старе дупло, ведмідь не втримався, впав униз. За ним друзки посипалися, та вилетів рій бджіл.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

– От же й наїмся я зараз медку, – зраділа лисиця Лариска. І сунула ніс в саму гущавину бджолиного рою.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

А бджоли як стали її жалити – хто за язика, хто в ніс, хтось у вухо! Здалося їй, що у вогонь вона потрапила.

– Ой, пропадаю! Ой, рятуй мене, ведмедю Потапе!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

А ведмедеві не до лисиці, самого бджоли кусають. Бджолиний рій дружний був: всі за одного, один за всіх. Бачить ведмідь – погані справи, загарчав що було сили: «Рятуйся хто може!»

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

І з берега – шубовсть, у воду пірнув!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

І лисиця Лариска за ним! Не любить вона воду, та справи такі, що де ж ти дінешся...

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Занурилися вони у воду, самі носи стирчать. А бджоли навколо вирують, намагаються вжалити. Вода в лісовому озері холодна, замерзли ведмідь і лисиця, зуби стукотять. А вибратися неможливо: бджоли не дають.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Так і просиділи до самої ночі. Вже у темряві, коли бджоли спати лягли, почвалали додому.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Губи в них порозпухали, носи набрякли, шерсть мокра, ноги від холодної води ломить.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

А тут вже пугач Сьомка прокинувся. Побачив він лисицю й ведмедя, зареготав на весь ліс:

– Ох-ох-хо! Ох-ха-ха! Йдуть битий та м'ятий, зібралися мед їсти, а довелося в озеро лізти!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Вранці ведмідь Потап на ніс лопуха наклеїв замість пластиру, вуха глиною обмазав, щоб не так боліли.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

А лисиця Лариска голову ганчірками обмотала, ногу ликом підв'язала, сидить біля своєї земляної хати та охкає:

– Ох, обдурив ти мене, ведмедю Потапе!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

– Це нам гниле дупло попалося. Та бджоли дуже дружні. Нічого, як підлікуємося, інше знайдемо. От тоді й поїмо медку!

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

– Не піду я з тобою, – сказала лисиця Лариска. – Дуже він кусається, твій мед. Я краще мишей ловитиму.

– Погань твої миші, – пирхнув Потап. – Хіба ж це їжа? А мед солодкий-пресолодкий...

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Але лисиця Лариска так і не повірила йому. І вирішила ніколи меду до рота не брати. Адже вона думала, що мед – це те саме, що дзижчить і кусається...

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Коли старий Лось цю історію розповідав, поруч на гілках ворона Варварка сиділа, а трохи віддалік – сорока Софка крутилася.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

– Бреше, бреше, бреше! – тріщала сорока Софка.

– Правда, правда, правда! – каркала ворона Варварка.

Як ведмідь Потап та лисиця Лариска по мед ходили

Ну, сороці Софці я б вірити не став, аж надто вона балакуча. Тож лось, напевно, правду казав.



Автор: Грибачов М.; ілюстратор: Рєпкін П.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова