|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Олексій Толстой
Горобець
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Бордюг та М.Трепенок
На кущі сиділи сірі горобці і сперечалися — хто зі звірів найстрашніший.
А сварилися вони для того, щоб можна було голосніше кричати і метушитися. Не може спокійно горобець сидіти: нудно йому стає.
— Немає страшнішого за рудого кота, — сказав кривий горобець, якого якось минулого року дряпнув кіт лапою.
— Хлопці набагато гірші, — відповіла горобчиха, — постійно крадуть яйця.
— Я вже на них скаржилася, — пискнула інша, — бику Семенові, він обіцяв пободати.
— Що хлопці, — крикнув худий горобець, — від них полетиш, а от шуліці тільки покажися, жах як його боюся! — і горобець заходився чистити ніс об сучок.
— А я нікого не боюся, — раптом чикчирикнув зовсім ще молодий горобчик, — ні кота, ні хлопців. І шуліку не боюся, я сам усіх з'їм!
І поки він говорив так, велика птиця низько пролетіла над кущем і голосно гукнула. Горобці, як горох, попадали, і хто полетів, а хто притулився, хоробрий же горобець, опустивши крила, побіг по траві. Велика птиця клацнула дзьобом і напала на горобця, а він, викрутившись, без пам'яті пірнув у хом'ячу нору.
В кінці нори, у печері, спав, згорнувшись, старий строкатий хом'як. Під носом лежала у нього купка краденого зерна і мишачі лапки, а позаду висіла зимова тепла шуба.
«Попався, — подумав горобець, — я пропав...»
І знаючи, що якщо не він, так його з'їдять, розпушився і, підскочивши, клюнув хом'яка в ніс.
— Що це лоскоче? — сказав хом'як, відкривши одне око, і позіхнув. — А, це ти. Голодно, видно, тобі, малий, — поклюй зерняток.
Горобцю стало дуже соромно, він скосив чорні свої очі і почав скаржитися, що хоче його пожерти чорний шуліка.
— Гм, — сказав хом'як, — ах він, розбійник! Ну, та йдемо, він мені кум, разом мишей ловимо, — і поліз уперед із нори, а горобець, стрибаючи позаду, думав, який він, горобчик, маленький і нещасний, і не треба б йому було зовсім козиритися.
— Іди сюди, іди, — суворо сказав хом'як, вилазячи на волю.
Висунув горобець вертляву голівку з нори і застиг: перед ним на двох лапах сиділа чорна птиця, відкривши рота. Горобець замружився і впав, гадаючи, що його вже проковтнули. А чорна птиця весело каркнула, і всі горобці кругом нього попадали на спини від сміху — то був не шуліка, а стара тітка ворона...
— Що, хвалько, — сказав хом'як горобцю, — треба б тебе посікти, ну та нехай вже, піди принеси шубу та зерен побільше.
Надів хом'як шубу, сів і почав пісеньки насвистувати, а горобці та ворони танцювали перед норою на галявинці. А горобець пішов від них у густу траву і з сорому та досади гриз кігті за своєю поганою звичкою.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова