Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Read in English

Гора самоцвітів

Туркменська народна казка

Гора самоцвітів

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов

Жила колись в одному селищі стара вдова, і був у неї син Міралі. Жили вони бідно. Стара чесала для людей вовну, пряла, шила - тим і заробляла на прожиток.

Гора самоцвітів

Коли Міралі підріс, мати сказала:

- Синку, я вже не в силах працювати! Знайди собі якесь заняття, яким ти міг би сам прогодуватися.

- Добре, - сказав Міралі й вирушив на заробітки.

Гора самоцвітів

Він ходив скрізь, але ніде не міг знайти роботу.

Гора самоцвітів

Нарешті прийшов до одного бая й питає:

- Добридень, баю, чи не потрібен тобі робітник?

- Потрібен, - відповідає бай. І найняв Міралі.

Гора самоцвітів

Минув день - бай не примушує свого робітника нічого робити. Минув другий день - бай не дає ніяких наказів. Минув третій день - бай ніби не помічає свого робітника.

Дивним здалося це Міралі.

"Для чого ж бай найняв мене?" - думає він.

Гора самоцвітів

Прийшов до бая і питає:

- Чи буде мені якась робота?

- Буде, - відповідає бай. - Завтра поїдеш разом зі мною.

На другий день бай наказав Міралі зарізати вола і зняти з нього шкуру.

Гора самоцвітів

Потім звелів принести чотири великі мішки і привести двох верблюдів.

На одного верблюда поклав волову шкуру й мішки, а на другого бай сів сам, і вони вирушили в дорогу.

Гора самоцвітів

Деякий час йшли вони по пустелі...

Гора самоцвітів

І нарешті прийшли до підніжжя дальньої гори. Тут бай поставив верблюдів навколішки і наказав Міралі зняти мішки і волову шкуру.

Гора самоцвітів

Коли Міралі зробив це, бай велів йому вивернути волову шкуру і лягти на неї.

Не зрозумів Міралі, для чого це треба, але сперечатися не посмів - зробив так, як наказав господар.

Гора самоцвітів

Бай закатав Міралі у шкуру, обв'язав ремінцями, а сам сховався за каменем.

Гора самоцвітів

Трохи згодом прилетіли два великі хижі птахи, схопили дзьобами свіжу волову шкуру і підняли її на самісіньку вершину неприступної гори.

Гора самоцвітів

Тут птахи почали тягти шкуру в різні боки дзьобами й кігтями і розірвали її. Побачили вони людину, злякалися і мерщій полетіли, а волову шкуру прихопили з собою.

Гора самоцвітів

Підвівся Міралі, озирнувся навкруги. Побачив це бай знизу і закричав:

- Чого ж ти стоїш? Кидай-но мені самоцвітне каміння, що лежить у тебе під ногами!

Гора самоцвітів

Подивився Міралі - і дійсно: усюди розсипано безліч дорогоцінних каменів - і алмази, і яхонти, і смарагди, і бірюза... Великі, гарні, так і виблискують на сонці!

Гора самоцвітів

Почав Міралі збирати камінці й кидати їх униз.

Міралі кидає, а бай підбирає та наповнює свої великі мішки.

Кидав, кидав Міралі баю дорогоцінні камені і почав тривожитися.

- Господарю, як же я звідси спущуся? - кричить він баю.

- Поки що кидай мені побільше каміння, а потім вже я тобі скажу, як спуститися з гори, - відповідає бай.

Гора самоцвітів

Міралі повірив і продовжував скидати з гори дорогоцінні камені. Коли всі мішки наповнилися доверху, бай нав'ючив їх на верблюдів і крикнув, сміючись:

- Сину мій! Тепер, сподіваюся, ти й сам зрозумів, яку роботу я доручаю моїм робітникам. Подивися, скільки їх там на горі!

Сказав це бай і поїхав.

Гора самоцвітів

Залишився Міралі сам на горі. Почав він шукати місце, де б зійти, але навколо були обриви та прірви і скрізь валялися кістки. Це були кістки таких самих, як він, робітників бая.

Страшно стало Міралі.

Гора самоцвітів

Раптом над ним щось зашуміло. Не встиг він озирнутися, як на нього налетів величезний орел і хотів його роздерти.

Гора самоцвітів

Але Міралі не розгубився - він міцно схопився обома руками за лапи орла. Закричав орел, піднявся у повітря і став літати туди й сюди - все намагався скинути Міралі.

Гора самоцвітів

Нарешті він втомився і опуститися на землю. Тут Міралі випустив орла, і той полетів. Так Міралі врятувався від загибелі.

Гора самоцвітів

Повернувся він до міста, прийшов на базар і знову став найматися в робітники. Дивиться - йде бай, його колишній господар.

Гора самоцвітів

- Чи не візьмеш мене у робітники? - запитує Міралі.

Баю і на думку не спало, що його робітник залишився живий, бо досі цього ніколи не траплялося. Не впізнав він Міралі, найняв його і повів до себе.

Гора самоцвітів

Незабаром наказав бай робітнику зарізати вола і зняти з нього шкуру. Потім велів привести двох верблюдів і принести чотири мішки.

Попрямували вони до підніжжя тієї ж гори.

Гора самоцвітів

Як і того разу, бай велів Міралі лягти на волову шкуру і загорнутися у неї.

Гора самоцвітів

- Покажи мені, як це зробити. Я щось не зрозумів, - сказав Міралі.

Гора самоцвітів

- Що тут розуміти? Лягай ось так! - сказав бай і розтягнувся на вивернутій шкурі.

Гора самоцвітів

Тут Міралі швидко завернув бая у шкуру, міцно зав'язав його ремінцями і пішов.

Гора самоцвітів

- Гей, сину мій! - закричав бай. - Що ти зробив?

Але тут підлетіли два хижі птахи, схопили волову шкуру і піднялися з нею на вершину гори.

Гора самоцвітів

Там вони почали кігтями рвати шкуру. Побачили птахи людину, злякалися і полетіли. Піднявся бай на ноги.

Гора самоцвітів

- Гей, баю, не втрачай часу дарма - кидай сюди дорогоцінні камені, як я тобі кидав! - закричав знизу Міралі.

Гора самоцвітів

Тільки тепер бай впізнав свого робітника. Затремтів він від страху й люті і закричав:

- Як же це ти спустився з цієї гори? Відповідай швидше!

Гора самоцвітів

- Накидай униз побільше дорогоцінних каменів, а коли закінчиш, я скажу тобі, як спуститися! - відповів Міралі.

Гора самоцвітів

Бай почав кидати дорогоцінні камені, а Міралі збирав їх.

Гора самоцвітів

Наповнив він мішки, нав'ючив на верблюдів і крикнув баю:

- Гей, баю, подивись: навколо тебе розкидані кістки людей, яких ти погубив. От ти гарненько й розпитай їх, як спуститися з гори, а я тим часом піду додому.

Гора самоцвітів

Сказав так Міралі і поїхав до своєї матері.

Гора самоцвітів

Заметушився бай на горі, став кричати, погрожувати, просити. Та тільки ніхто його не почув.

Гора самоцвітів



Автор: Туркменська народна казка; ілюстратор: Сичов Л.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти

© 2015-2020 Валерія Воробйова