Добрий горобчик

Переказала А.Гарф
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Гороховський

Стриб-скок, джиг-джиг! Літав, тріщав горобчик, сів на гілку акації, занозив лапку та заплакав:

– Ай, вай-вай! Боляче...

Плаче-плаче, а витягти скабку не може.

Летів-летів та й побачив в одному дворі стареньку бабусю. Вона стояла біля тандира і пекла коржі.

– Бабусю, бабусю, – заблагав горобець, – чи не хочете до ваших дров додати моєї скабки?

Бабуся засміялася, витягла скабку та кинула її у вогонь.

А горобчик раптом настовбурчився, та як закричить:

– Ай, вай-вай! На моїх дровах коржі печуть, а мені нічого не дають.

– Візьми коржа, візьми рум'яного, тільки на всю вулицю не кричи, мене, стару, не свари.

Схопив горобчик коржика і полетів.

Прилетів на пасовище, побачив пастуха. Пастух сидів на камені та їв овечий сир.

– Візьміть, дідусю, до вашого сиру мого хліба.

– Дякую тобі, годувальнику, дякую тобі, голубе, дякую тобі, Джиг-джиге.

А горобчик раптом надувся та як закричить :

– З моїм хлібом сир жують, а мені нічого не дають! Ай, вай-вай...

– Візьми баранчика, візьми кучерявого, тільки на все пасовище не кричи, мене, пастуха, не свари.

Схопив горобець баранчика. Прилетів на весілля:

– Додайте до вашого бенкету мого баранця.

– Дякуємо, хороший, дякуємо, любенький, дякуємо, наш добрий Джиг-джиге.

Взяли баранчика та пішли смажити шашлик.

Коли страва була готова, горобчик підстрибнув, розчепірив крила, та як закричить:

– Мого баранчика взяли, а мені нічого не дали!

– О, горобчику, що хочеш візьми, тільки не ганьби нас, не кричи.

Схопив горобець наречену і полетів. Летів, летів та й побачив у тіні під деревом красеня Алі. Алі сидів, прихилившись до стовбура, грав на сазі і співав.

– Гей, Алі! – покликав горобчик. – Ось, дарую до твоєї пісні мою наречену.

– Дякую, невгамовний, дякую, пустотливий Джиг-джиге.

– Ай, вай-вай! Наречену взяли, а мені нічого не дали! Ай, вай-вай-вай-вай-вай...

– Ох і крикливий ти, Джиг-джиге! Що хочеш візьми, тільки мовчи.

Горобець узяв саз, злетів на найвищу гілку дерева, заграв на сазі та заспівав:

Але тут раптом у небі з'явився яструб.

Горобець затремтів від страху, саз вислизнув у нього з-під крила, впав і розбився на тисячу осколків.

І залишилася у горобчика з усього багатства тільки пісенька: