|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Дедал та Ікар
Міфи Стародавньої Греції
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Бєнєдський
У стародавній Греції, в Афінах, жив колись чоловік на ім'я Дедал.
Це був відомий скульптор, архітектор, винахідник. Будівлі, які побудував Дедал, були найгарнішими в місті.
Афіняни глибоко поважали Дедала. Неодноразово вони вінчали його лавровим вінком.
І Дедал загордився. Йому все було мало. Йому здавалося, що недостатньо шанують його громадяни. І він вирішив покинути Афіни та оселитися там, де його цінуватимуть більше.
Він сів на корабель та поплив на острів Крит.
На Криті володарював цар на ім'я Мінос. Він прийняв великого митця з великою пошаною.
Дедал побудував Міносу розкішний палац, прикрасив місто дивними статуями. Мінос був дуже задоволений, а народ дуже шанував Дедала.
Одне було погано: цар нікуди не відпускав свого улюбленця. Багато разів просив Дедал пустити його подорожувати по різних країнах та містах, подивитися, як працюють інші митці. Але Мінос відмовляв йому.
Цар дуже пишався своїм художником, дуже любив показувати його творіння гостям з інших країн. І він боявся, що Дедал покине Крит, що його мистецтво перестане приносити славу йому, Міносу.
І знову приходив Дедал до Міноса, і знову цар йому відмовляв.
Великий художник жив у розкоші та пошані, але все частіше й частіше здавалося йому, що він полонений.
Часто виходив він зі своїм сином Ікаром на берег моря і з тугою дивився в той бік, де було його рідне місто. Перепливти море нема було на чому, і навіть не варто було й намагатися: адже слуги царя одразу б спіймали утікачів.
Побачив якось Дедал над морем чайку і гірко зітхнув: "Чому ми не вільні птахи?"
А хлопчик сказав:
- Батьку! Адже ти великий майстер. Невже ти не можеш зробити крила? Так хочеться піднятися в небо!
І тут Дедал вигукнув:
- Вірно, синку! Як я раніше про це не подумав! Невже я не зможу зробити крила? Усім володіє Мінос - і сушею, і морем, тільки небо йому непідвладне. Повітря - ось наш шлях!
Дедал повернувся додому та взявся до роботи. З допомогою Ікара він зібрав багато пташиного пір'я, приготував багато ниток та воску і став майструвати крила.
Ікар допомагав йому і з нетерпінням чекав закінчення роботи.
Нарешті дві пари чудових великих крил були готові.
Ікару хотілося скоріше вдягти крила, але батько зупинив його.
- Не поспішай, Ікаре, - сказав він, - треба спочатку їх випробувати.
Дедал вдягнув крила, змахнув ними і став плавно підніматися у повітря.
Він піднімався все вище й вище, а Ікар із захватом дивився на нього знизу.
Потім Дедал опустився і сказав:
Слухай мене уважно. Будь обережний, не опускайся низько над хвилями - вода намочить крила, і вони стануть важкими. Але не піднімайся і надто високо: пір'я скріплене воском, а він може розтанути від променів сонця.
Швидко вдягнув Ікар свої крила та піднявся у повітря. Як це було чудово! У якому захваті був хлопець!
Двома швидким птахами вони неслися у повітрі повз хмари.
І так високо піднялися вони над землею, що побачили під собою всю Грецію, всю Італію, Егейське море...
Тут подивився Ікар вгору. Прямісінько над його головою сяяло сонце. Воно так яскраво світило, так лагідно гріло, що хлопчику нестерпно захотілося підлетіти до нього ближче та подивитися - яке воно?
І забув Ікар про все, що говорив йому батько. Потужно змахнув він сильними молодими руками та піднявся вище, ближче до сонця...
Потім змахнув ще, і злетів ще вище, а сонце все росло, наближалося до нього.
Як раптом став танути віск, що скріпляв пір'я. Вони почали швидко осипатися, і Ікар відчув, що він падає, падає стрімко та невтримно...
Обернувся Дедал і бачить: немає Ікара. Тільки синє небо над головою. Голосно крикнув Дедал:
- Ікаре, сину мій! Де ти?
Але ніхто не озивався. Порожньо було навколо, нічого, крім неба та сонця.
Страшно стало Дедалу. Став він опускатися вниз, не припиняючи кричати:
- Ікаре! Ікаре!
І так гучно він кричав, що люди з землі чули його голос. Їм здавалося, що це якийсь птах тужно плаче у небі.
Опустився Дедал до самісінького моря і побачив: плаває на хвилях пір'я - все, що залишилося від Ікара...
Гірко заплакав Дедал, продовжуючи свій шлях, прокляв він той день, коли загордився, покинув рідні Афіни та вирішив оселитися на Криті.
А тіло Ікара знайшов та поховав біля берега Егейського моря герой Греції - Геракл. Він назвав ту частину моря, де загинув Ікар, Ікарійським морем.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова