Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Австралійська народна казка

Чому кенгуру стрибає

Переклад українською – О.В.Ткачов
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ігор Вишинський

Звідки у кенгуру взявся хвіст

У давню давнину, за казкових часів, кенгуру не мав хвоста. Жив він з дружиною та шістьма діточками у своєму таборі, і хоч ніхто з них не мав хвоста, всі вони були щасливі.

Якось завітав до кенгуру бандикут – великий сумчастий пацюк – і попросив віддати двох кенгуреняток. Мовляв, він, бандикут, з дружиною такі нещасні, не мають діток, а в кенгуру їх он аж скільки. Але кенгуру не дав. Бандикут розсердився і заявив, що вкраде дітей, якщо кенгуру не віддасть сам.

Почувши це, кенгуру спохмурнів і кинувся був по свої списи. Та тільки-но повернувся спиною до бандикута, як той ухопив його ззаду зубами за тулуб – і не пускає. Кенгуру виривався, бандикут тягнув його до себе. Обоє тягли усе дужче й дужче, аж поки та частина тулуба кенгуру, в яку вчепився бандикут, почала розтягатись і робилася все довша й довша. Нарешті вона так витяглася, що з неї став довгий, міцний хвіст. І від того ото давнього, давнього дня всі кенгуру мають хвости.

Чому кенгуру стрибає

У давню давнину, за казкових часів, кенгуру ходив на чотирьох ногах, як і решта тварин. Він не стрибав так, як тепер, зате вмів дуже швидко бігати.

Кенгуру був соромливий і жив сам собі. Удень він звичайно лежав у затінку дерев, а вночі виходив у степ пастися.

Якось, коли він спав під деревом, сталася страшна пожежа – зайнявся буш (так називаються австралійські ліси з низькорослих дерев і чагарів упереміш з високою травою). Кенгуру прокинувся і метнувся тікати, але вогонь наздогнав його.

Він біг крізь полум'я і дуже пообпікав передні лапи. Вони зробились набагато менші й почорніли. Кенгуру більше не міг бігти, а вогонь підступав з усіх боків.

Кенгуру дуже злякався, побачивши, у якій він небезпеці. Він вирішив спробувати бігти на двох своїх міцних задніх лапах і з допомогою довгого хвоста. І кенгуру пострибав. Дострибав до самого вогню, а тоді стрибнув якнайвище й перескочив полум'я.

Отак і стрибав він, поки врятувався від пожежі. Та коли спробував знову побігти на чотирьох ногах, то побачив, що не може. Отож йому довелося знов стрибати. Та так він стрибає ще й тепер.

І коли ви поглянете на його передні лапи, то побачите, що вони в нього чорні – там, де кенгуру пообпікав їх за давніх, давніх часів.

Автор: Австралійська народна казка; ілюстратор: Вишинський І.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова